Мушинка

Лемки в діаспорі. Ч.4. Еміграція лемків до Угорщини, Росії та Румунії

Еміграція лемків-русинів на так звані «Нижні землі» продовжувалася і протягом цілих XVIII-XIX століть. Це були в основному сезонні робітники, які ходили на врожайні землі північної Угорщини на заробітки, переважно на жнива. Вони цілими (у більшості сімейно споріднених) групами наймалися на роботу в багатих землевласників і обробляли певну ділянку від покосу (жаття) збіжжя по його вимолот. За роботу одержували домовлену кількість збіжжя, яке відвозили в маловрожайні Карпати. Багато з цих робітників залишилося «на мадярах», де вони часто засновували нові поселення. Переселення лемків з гір на низовини не завжди біло добровільним.

Читати повністю

Лемки в діаспорі. Ч.3. Становище русинів-українців в Боснії

У 1878 році перші українці (русини) з Галичини поїхали у пошуках кращої долі до Боснії.  Цьому було кілька причин. За рішенням Берлінського конгресу 1878 р., який переглянув Сан-Стефанський мирний договір, Австро-Угорщина одержала право тимчасово окупувати Боснію і Герцеговину, яка доти більше чотирьох століть входила до складу Османської імперії. По-друге, у Галичині відчувалася помітна нестача орної землі, що штовхало людей до еміграції. По-третє, значні простори Боснії пустували, а земля тут була відносно дешевою. З метою колонізувати та підняти економічний рівень новоздобутих земель, австрійський уряд фінансово стимулював, особливо, русинів пересилятись на південь Габсбурської імперії.

Читати повністю

Лемки в діаспорі. Ч.2. Іміграція лемків до Сербії і Хорватії

У середині XVIII століття значна група русинів (руснаків) греко-католицького віросповідання з території нинішньої Словаччини (Земплинської жупи) (див. Три хвилі міграції лемків в Сербію та Хорватію) колонізувала майже пусті землі (пустари) нинішньої Воєводини в Сербії, відвойовані Австрією від османських турків і приєднані до Угорського королівства Їх центрами стали села Великий Керестур (згодом перейменоване на Руський Керестур) та Коцур. Із цих двох сіл русини розселялися в інші населені пункти Сербії (Вербас, Кула, Дюрдєво, Беркасова, Бачинці) та Хорватії (Петровці,  Міклушевці, Вуковар). Їх об’єднала і зараз об’єднує греко-католицька релігія (руська віра). Уже в 1751 р. в Руському Керестурі була заснована перша греко-католицька парафія з церквою, а через два роки (1753) і руська школа. Народнорозмовна мова воєводських русинів є сильно пословаченою лемківською говіркою, яку дехто із західнослов’янських лінгвістів вважає говіркою словацької мови. Цій говірці руснаки Воєводини (Бачки) у 1923 році заслугою уродженця Руського Керестура Гавриїла Котельника (1886-1948) дали статус літературної мови (бачвано-руська бешеда). Вона нині є однією з п’ятьох офіційних мов Воєводини. Нею видано понад 800 книг. Друкуються газети, журнали, ведуться щоденні радіо та телепередачі тощо.

Читати повністю

Лемки в діаспорі. Ч.1. Три хвилі іміграції лемків до Сербії та Хорватії

До лемків треба також зарахувати вихідців з регіону Низького Бескиду (Північно-Східна Словаччина та Південна Польща), котрі, починаючи з XVIII ст., почали селитися в Бачці, що в нинішній Сербії та в Сриму – в Хорватії. Після вигнання турків (1718 р.) з південних рубежів Автро-Угорщини, віденський двір вирішив заселити ці покинуті регіони, щоб зміцнити їх не лише економічно, а й політично.

ruski_keresturПереселення русинів (українців) на південь розпочалося вже у 30-ті роки XVIII ст. вздовж ріки Тиса. Так у місті Мако русини заснували церковне товариство вже 1728 року. В хроніках записано, що руські люди переселилися сюди з Гайдудорозького, Саболчського та Земплинського комітатів. З часом, однак, ці переселенці, розпорошені в багатьох селах серед мадярів, доволі швидко асимілювалися. Основний поштовх для колонізації покинутих земель на півдні Австро-Угорщини дала цісарева Марія Терезія. В середині 18 ст., відповідно до програми, розробленої віденським двором, певній кількості сімей вільних (тобто – не кріпаків), русинів греко-католицького віросповідання надано можливість заселити спорожнілі села Великий Керестур та Коцур у Бачці (Войводині). Переселенці були із Закарпатської області (нинішньої України), з Південної Лемківщини та зі села Мучонь, що неподалік Мішколця у Північно-Східній Угорщині.

Читати повністю

Вісник СФУЛО №2 (14). Лютий. Читати

Дорогі наші читачі!

Публікуємо черговий номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Об”єднань, який вийшов у часі боротьби українського народу за власну гідність та правдиву незалежність. У часі, коли Україна у траурі за жертвами Небесної сотні та продовжує боротьбу з російською агресією.

У лютневому номері стаття про українсько-польське пограниччя на так званому Закерзонню та Східних Кресах, деревяну аріхтектуру Лемківщини, інтернет-проект пошуку порозуміння “Лемківські звязки”, підсумки звітно-виборної конференції та календар заходів на 2014 рік Львівського товариства “Лемківщина”,  новини та анонси, привітання наших іменинників та прощання з тими, хто відійшли від нас.

Читати Вісник СФУЛО № 2 (14)

Попередні випуски №1№2№3№4№5№6, №7№8№9№10№11-12 та №13.

Миколі Мушинці – 78

mikola_mushinka_z_knigojuСловацький фольклорист, літературознавець,  мистецтвознавець, бібліограф українського походження, а також Великий лемківський сучасник та дослідник Лемківщини Микола Іванович МУШИНКА народився 20 лютого 1936 року в селі Курів на Пряшівщині (Південна Лемківщина), тепер територія Словаччини.

Середню освіту здобув у Бардієві та Пряшеві. Навчання продовжив у Празі у Карловому університеті на відділення русистики (україністики). Тут під керівництвом І. Панькевича та Є. Врабцової почав детально вивчати фольклор південних лемків. У 1963 р. рекомендований до аспірантури Карлового університету, а також Київського університету (1964-1967). У 1967 році здобув науковий ступінь кандидата мистецтвознавчих наук, а у 1992 – доктора наук, захистивши докторську дисертацію в  Інституті мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського НАН України.

Читати повністю

Вісник СФУЛО №9 (вересень). Читати

Вийшов у світ вересневий номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Обєднань.

Цей номер передусім присвячений річниці початку депортації українців з етнічних земель у Польщі 1944 року. Це той час про який маємо передусім знати і памятати, щоб зрозуміти, в яких умовах розвивалася після депортації лемківська спільнота.

 

Читати Вісник СФУЛО № 9

Попередні випуски №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 та №8.

Вісник СФУЛО №8 (Серпень). Читати

У світ вийшов черговий номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Обєднань №8.

Серпнений випуск Вісника вийшов надзвичайно насиченим завдяки великої кількості подій у житті лемківської громади за останній місяць. У номері ви прочитаєте про нашу участь та підсумки X Світового Конгресу Українців та II Міжнародного Конгресу Української діаспори, що проходили у Львові, I Світового Конгресу Українських Молоджіних Організацій у Тернополі, відзначення 25-річчя товариства “Лемківщина”, вшанування українських жертв табору праці в Явожно.

Окрема рубрика присвячена лемківським фестивалям – XIII Лемківська Ватра в США, XXVIII Лемківська Ватра у Канаді та XV фестиваль лемківської культури “Дзвони Лемківщини” у Монастириськах (Україна).

Крім цього у Віснику ви знайдете про презетацію туристичного маршруту “Лемківські місця Львова”, презентацію та спогади учасників Міжнародного табору-експедиції “Вирій”, появу документального фільму “Сумні і горді спогади депортованих українців”, відзначення 670 років лемківського села Убля у Словаччині та 22-річчя незалежності України в Торонто, перепетії довкола спроб перейменування вулиці Блаженного Йосафата Коциловського у Перемишлі, а також розлоге інтервю з професором, доктором філологічних наук та академіком НАН України Миколою Мишинкою.

Читати Вісник № 8

Попередні випуски №1, №2, №3, №4, №5, №6 та №7.

 

Підсумки роботи Лемківської секції під час II Конгресу української діаспори

23-24 серпня 2013 р. у рамках IV Міжнародного Конгресу «Світове українство як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті «… Землякам моїм в Україні і не в Україні …» відбувалося засідання Лемківської секції під назвою «Світова лемківська спільнота. Погляд на депортацію українців з етнічних земель».

У рамках панельної дискусії, яка розпочинала роботу секції, прозвучали доповіді голови вченої ради Центру дослідження визвольного руху Володимира В’ятровича та академіка НАН України Миколи Мушинки. Модератором дискусії була голова Світової Федерації Українських Лемківських об’єднань Софія Федина.

Читати повністю

Відбувся VІ з’їзд Союзу русинів-українців Словаччини

26 січня в Пряшеві відбувся VІ з’їзд Союзу русинів-українців Словацької Республіки. З’їзд вказав на певні здобутки, окреслив проблеми і констатував значні втрати в діяльності організації і в житті всієї національної меншини.

26 січня 2013 року  в Студентському гуртожитку Пряшівського університету відбувся VІ з’їзд Союзу русинів-українців Словацької Республіки.

Після Гімну Словацької Республіки делегатів і гостей з’їзду від імені Центральної ради СРУСР  привітав голова Центральної ради Союзу  Петро Сокол. Він сказав, що з’їзд скликано згідно з Статутом Союзу русинів-українців СР і його метою є  оцінити минуле і профілювати  завдання організації на майбутній  період.  Читати повністю

Категорії

Нове відео