москофільство

Політичне русинство в Україні

Друкуємо грунтовне дослідження професора, завідувача відділу національних меншин Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України України Мая Панчука про природу політичного русинства в Україні.

Регіональні особливості та етнокультурна спільність

Втрата державності або ж, в силу різних обставин, включення частини території одного етносу до державного утворення іншого та відповідна політика зневажливого ставлення до історії, культури, мови, мистецтва, етнічних особливостей, традиційного способу життя інкорпорованої нації призводить до її деформації або й глибинних змін її національної самосвідомості. У цьому разі відновлення історичної пам’яті етносу чи відірваної від нього гілки настає як наслідок зміни політичної ситуації (державна незалежність, правовий статус тощо), так і під впливом ініційованого інтелектуальними елітами етнічних спільнот відродження національних цінностей через трансформацію вікової спадщини в реальні економічну і політичну сили. Цей процес проходить по-різному, нерідко набуваючи характеру гострої внутрішньої конфронтації. Згадаймо хоча б безконечні розколи у національних рухах за часів Першої світової війни, тобто в період масової появи на політичній мапі світу великої кількості незалежних держав. Явище це загалом закономірне, адже йдеться про активний пошук шляхів майбутнього для конкретного етнічного утворення. Проте непоодинокими є випадки, коли все це робиться не в інтересах тієї чи тієї національної спільноти, а з суто амбіціозних політичних міркувань. Читати повністю

Історія села Святкова Велика

Ми продовжуємо публікацію матеріалів про історію лемківських сіл, які об’єднанні у рубриці “Історія сіл Лемківщини”.  Серія статей про історію сіл, побут, духовне життя, депортацію, а також спогади лемків. Сьогодні публікуємо статтю про історію Святкової Великої.

* * *

Святкова Велика (пол. Świątkowa Wielka) - лемківське село у Ясельському повіті Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Входить до складу гміни Кремпна.

Село розташоване у широкій долині річки Свіржівки на віддалі близько 3 км. від її впадіння у річку Вислоку. До повітового містечка Ясла - 35 км., до Змигорода - 16 км. Село знаходиться на висоті 434 м. над рівнем моря. З північного сходу межує з горою Колянин (707 м.), з південного заходу – з горою Угерезд (706 м.).

Читати повністю

Перша світова війна на Лемківщині

У серпні 1914 р. Австро-Угорщина і царська Росія опинилися у стані війни. Це був фраґмент великого конфлікту, який в історію увійшов як Перша світова війна. Австро-Угорщина вела війну в союзі з Німеччиною, а Росія була союзником Англії і Франції.

Одна з причин початку воєнних дій – це боротьба за українське населення Галичини та Угорської Русі. Нічого дивного, що російський наступ на першому етапі війни був скерований саме в напрямку Галичини. Метою царської армії було прорватися через Карпати на територію Угорського Королівства, змусити Угорщину капітулювати і тим самим спричинити розпад цієї держави. Оскільки серед слов’янських народів, поневолених Угорщиною, російська держава мала популярність, вона б отримала тоді домінуючу позицію в цій частині Європи. Читати повністю

До питання політичного русинства

Доводиться розпочати цю статтю з нагадування написаного нами ще 1995 року: етнологічна наука, і не тільки в Україні, визнає русинів Закарпаття субетнічною групою українського народу. На Закарпатті етнічне самоусвідомлення корінних жителів краю значно відставало від таких процесів у Наддніпрянській Україні, Галичині та Буковині.

Черговим підтвердженням цієї тези є різнопланові джерела та зроблені на основі їх наукового аналізу висновки авторів кандидатських дисертацій П. Федаки, Н. Греченюк, М. Кішки, захищених лише 2008 року в Ужгородському національному університеті. У згаданих дисертаціях переконливо доведено, що, поряд з іншими причинами внутрішнього й зовнішнього характеру, гальмування процесу етнічного самоусвідомлення русинів/українців краю спричинялося, не в останню чергу, політикою держав, до складу яких у різні часи входило Закарпаття. Правлячі кола цих країн воліли сприймати жителів краю рутенами, руснаками, русинами, але не українцями.

Ославиця – село, якого не існує

Ославиця – село Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства (сьогодні Республіка Польща), що у Східній Лемківщині, яке знаходиться неподалік Команчі на польсько-словацькому пограниччі. На північ від Ославиці знаходяться Радошиці, Довжиця, Команча, Репедь, Миків, Душатин, Прелуки, Балигород, а на підвень – Смільник, Лупків, Манів, Воля Мигова, Бальниця Зубряче. Сьогодні це село, якого не існує.

Через село Ославиця текло три потічки – Ославичок, Бистрий і Деркач. За селом, в урочищі Долішняни, вони обєднуються в одну річку з однойменною назвою Ославиця, яка в селі Репедь впадає в Ославу.

Читати повністю

Категорії

Нове відео