магдебурське право

Звичаєве право на Лемківщині

Лемківщина (як Північна, так і Південна) на ранній стадії свого існування була частиною Галицько-Волинського князівства, однак після остаточного її загарбання Польщею та Угорщиною пройшла дуже тернистий шлях довгої боротьби. Завойовники ставили собі за мету впровадити свій суспільно-правовий порядок та внести відповідні зміни в характер суспільного життя1. Одним з основних завдань, які стояли перед ними, було змінити правові відносини населення захоплених територій. Оскільки Київська Русь мала чітке законодавство — “Правду Руську”, то їм нічого не зоставалось, як організовувати інші — німецьке і так зване волоське права, і на ці права переводити захоплені села.

Це все співпало з більш інтенсивним заселенням Карпат внаслідок втечі селян від постійних татарських нападів та збільшення феодально-панщизняних відробітків у низинних регіонах. Заселенню Карпат також сприяли ті обставини, що нових поселенців звільняли на 12-24 роки від феодальних повинностей, отже, тут вони мали кращі умови для самозбереження.
Читати повністю

Історія лемків. Частина 6

Продовження публікацій із серії “Історія лемків”. Читати  частина 1частина 2частина 3частина 4 і частина 5.

Прийняття польською шляхтою і представниками Церкви принципів «волоського права» могло бути викликане тільки повною невдачею попередніх спроб у справі поселення. Якби Бескиди були заселені раніше населенням римо-католицького віросповідання, то не було б дозволу на поселення на цій території лемків. Упевнено можна сказати, що в момент заселення лемками північних бескидських схилів, вони не були зайняті польським населенням. Місцевості, згадані в більш ранніх документах про заснування їх на «німецькому праві», ймовірно, вже давно обезлюдніли або й узагалі не були збудовані. Загалом, більшість лемківських сіл були створені на «сирому корені», у місцях, які раніше не були зайняті.

Читати повністю

Категорії

Нове відео