20 листопада у Львові відкрили пам’ятник Богдану-Ігорю Антоничу
У неділю, 20 листопада 2016 року о 13:30 у Львові відбулася офіційна церемонія відкриття та освячення першого в Україні пам’ятника українському поетові, прозаїку, перекладачеві, літературознавцю та Великому лемку Богдану-Ігорю Антоничу (1909-1937). Назва композиції “Привітання життя” є втіленням алегоричного образу поета та його творчості.
Спільно з Львівським обласним товариством “Лемківщина” у заході взяло участь керівництво області та міста, духовенство Львівської архієпархії УГКЦ, народні депутати, депутати обласної та міської ради, представники інших суспільно-культурних товариств депортованих українців Закерзоння, митці, літератори, львів’яни та гості Львова.
З вітальними промовами виступили голова Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина” Степан Майкович, голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Софія Федина, літературознавець Данило Ільницький, міський голова Львова Андрій Садовий, заступник голови ЛОДА Ростислав Замлинський, автор пам’ятника, ректор Львівської національної академії мистецтв Володимир Одрехівський. Вів церемонію – актор театру імені Леся Курбаса Олег Онищак. Чин освячення пам’ятника провів єпископ-помічник Львівської архієпархії УГКЦ Венедикт. Опісля відбулось покладання квітів до пам’ятника та виступ народного ансамблю пісні і танцю “Лемковина”. Читати повністю
Спогади Івана Вархоляка: про родину і Вороблик Королівський. Частина перша
Публікуємо спогади Івана Вархоляка (20.03.1926 – 15.03.2008), які нам надіслав його онук Тарас Вархоляк. Тут історія кількох поколінь родини Вархоляків з Вороблика Королівського, що неподалік Риманова та Коросна. Ми скоротили текст, проте зберегли мову оригіналу спогадів, щоб передати дух часу та переживання самого автора.
Вархоляк Іван Павлович народився 20 березня 1926 року на Лемківщині в селі Вороблик Королівський Риманівської гміни Кросненського повіту, нині – Польща.
Отримав чотирирічну освіту початкової школи у Польщі. Пережив Другу світову війну (був серед робітників у складі дивізії “Галичина”). Депортований з мамою, братом, бабцею і дідом у село Ушня Золочівський район Львівську область.
6 вересня у Львові відбулася презентація книги Миколи Горбаля
У вівторок, 6 вересня 2016 р., у львівському Музеї етнографії та художнього промислу відбулася презентація книги письменика-шістдесятника, дисидента, а також лемка Миколи Горбаля “Повернення”.
27-28 серпня відбудеться II Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини” у Зимній Воді
27-28 серпня 2016 року у с. Зимна Вода, біля Львова, вже вдруге відбудеться Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини”. Захід пройде в часі вшанування 70-річчя депортації українців Закерзоння під гаслом “Пам’ятати! Жити! Творити!”.
Фестиваль проводиться з ініціативи Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина” та за підтримки Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради, Пустомитівської районної державної адміністрації та ради, Зимноводівської сільської ради, Пустомитівської районної організації “Лемківщина”, ЛОМГО “Молода Лемківщина”, Фундації дослідження Лемківщини.
Завадка Риманівська. Історія села. Ч.3
Продовження статті про історію села Завадка Риманівська. У третій частині розкривається особливість культурного життя завадчан, а також воєнні та повоєнні роки депортації.
Культурне життя
Довкола церкви і школи завжди в’язалося і культурно-громадське життя села. Оскільки переважно скрізь у тогочасних селах священик і учитель були єдиними представниками інтелігенції, то від їх культурного і політичного рівня, від рівня їх свідомості майже повністю залежало громадське життя села. Так було і в Завадці Риманівській.
Географічне розташування Лемківщини, поділ її території ландшафтом Низького Бескиду і розчленованість кордонами сусідніх держав, віддаленість від основних культурних і політичних центрів Галичини позначилось на формуванні менталітету лемків. Відчуття постійного тиску, соціального, національно-релігійного від поляків, словаків, німців, угорців, в оточені яких жили, виробило у лемків консерватизм, який захищав їх від асиміляції, космополітичних процесів, зберіг їхні традиційні індивідуальні риси, характерний побут, спосіб господарювання, життя. Це відзначив і виходець із Завадки Риманівської Олексій Торонський, який у своїй праці «Русини-лемки» (1860 р.) писав, що лемко допитливий, але не легковірний, обережний у запроваджені нового, його, як і інший русинам, притаманна своя філософія: «В нас так не бывало, за наших вітців так не было, а добрі было на світі».
Микола Мушинка подарував львівському музею картини Олекси Новаківського
Сьогодні, 23 травня 2016 року, до Львова завітав знаний фольклорист й лемкознавець із Словаччини, академік, професор Микола Мушинка з почесною місією – передати львівському Національного музею ім. Андрея Шептицького з приватної колекції понад 50 картин видатного українського художника початку ХХ століття Олекси Новаківського (1872-1935). Серед гостей заходу були представники львівського товариства “Лемківщина” та голова СФУЛО Софія Федина.
21 квітня, у Празі професор Микола Мушинка офіційно передав дарчу грамоту на картини Олекси Новаківського директорові Національного музею імені Андрія Шептицького Ігорю Кожану.
Презентація другого тому Книги пам’яті Лемківщини
У середу, 18 травня 2016 року о 20:00 в Національному музеї-меморіалі жертв окупаційних режимів “Тюрма на Лонцького” у Львові по вул. С. Бандери, 1 відбудеться презентація другого тому “КНИГИ ПАМ’ЯТІ ЛЕМКІВЩИНИ 1944-1946″. У книзі зведені дані опрацьованих архівних так званих евакуаційних книг про сім’ї депортованих українців Лемківщини з Горлицького і Сяніцького повітів, яких доля закинула на територію сучасної України.
Вхід вільний.
У Львові виступив лемківський колектив з Польщі
У п’ятницю, 13 травня 2016 року на запрошення Львівського обласного товариства “Лемківщина” і товариства “Україна – Світ” до Львова завітав лемківський колектив “Співаночка” з с. Мокре (Підкарпатське воєводство, Польща).
Гості дали концерт у приміщенні школи №62 (вул. Театральна, 11), відтворивши традиційні українські вечорниці. Під час виступу вони виконав лемківські пісні, розповідали небелиці та приповідки, намагаючись відтворити звичаї українців, які були поширені на території Лемківщини.
Крім учнів та працівників школи на виступ прийшли представники львівських суспільно-культурних товариств, багато з яких особисто пам’ятає великодні обряди, що припали на період їхнього дитинства допоки депортації не обірвала зв’язок з рідною землею.
У Львові вшанували пам’ять жертв депортації операції “Вісла”
Вчора, 28 квітня 2016 року у 69-ту річницю початку операції “Вісла” Львівське обласне товариство “Лемківщина” спільно з представниками інших членів Об’єднання депортованих українців “Закерзоння” – товариства “Надсяння”, “Холмщина” і “Любачівщина” – поклали квіти до меморіального знаку у Львові на перехресті вулиць Стуса – Снопківська – Свєнціцького. До участі у заходах з вшанування жертв депортацій також долучився голова Львівської обласної державної адміністрації Олег Синютка.
Напередодні молодь разом з громадськими активістами та волонтерами прибрали та впорядкували територію довкола меморіального знаку, для того щоб гідно вшанувати пам’ять людей, яких доля вигнала з рідних земель. Читати повністю
Молодь впорядкувала пам’ятний знак депортованих українців у Львові
16 квітня молодь прибрала та впорядкувала меморіальний знак депортованим українцям з Польщі у Львові. Знак закладено у 2007 році, на якому зазначено, що на цьому місці має бути встановлено пам’ятник жертвам депортації українців з Польщі у 1944-1946 роках.
З ініціативи голови СФУЛО Софії Федини члени ЛОМГО «Молода Лемківщина», депутати Львівської обласної ради, волонтери та громадські активісти спільними зусиллями провели благоустрій довкола пам’ятного знаку. Було відновлено напис, вимощено бруковану доріжку, висаджено квіти та прибрано територію скверу.
Останні коментарі