У Львові тривають роботи із встановлення пам’ятника депортованим українцям з Польщі
На перехресті вулиць Снопківської та Василя Стуса у Львові тривають роботи з встановлення пам’ятника Жертв депортацій українців з Польщі у 1944-1946 роках, а також з облаштування території довкола монументу у сквері “На Снопківській”.
Уже проведені усі підготовчі роботи і встановлено постамент для пам’ятника.
Незважаючи на те, що від часу встановлення на цьому місці пам’ятного знаку з нагоди 60-річчя депортації українців з Польщі пройшло 14 років, проте цього року справа зрушилась з місця і є надія, що у 2019 році громада Львова зможе гідно вшанувати пам’ять депортованих.
Запрошуємо 20 жовтня на Урочисту академію з нагоди 30-ліття Львівського товариства “Лемківщина”
20 жовтня ц.р. у приміщенні Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької (м. Львів, вул. Лесі Українки, 1) відбудеться урочиста академія з нагоди 30-річчя заснування в Україні товариства “Лемківщина”.
У програмі офіційна частина, виступ народного (зразкового) ансамблю пісні і танцю “Лемковина” та виступи художніх колективів районних/міських організацій Львівщини.
Захід відбудеться за підтримки Львівської обласної державної адміністрації і Львівської обласної ради.
ПОЧАТОК об 11:00
ВХІД ВІЛЬНИЙ!
Пам’ятати! Жити! Творити!
19 травня відбулася звітна конференція Львіської обласної організації ВУТ “Лемківщина”
19 травня 2018 року в актовому залі Інституту народознавства НАН України у Львів відбулася щорічної звітної конференції Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина”. Основним питанням заходу було заслуховування річний звіту Правління та Контрольної комісії за 2017 рік.
Участь у конференції взяло 49 із 70 делегатів з 14 осередків у Львівській області. До складу Президії звітної конференції було обрано Степана Майковича, Тарас Радя і Андрія Стадника.
У Львові вшанували жертв акції “Вісла”
Сьогодні, 28 квітня у Львові відбулося покладання квітів до пам’ятного знаку жертв депортацій українців 1944-1947 рр. з нагоди вшанування пам’яті жертв акції “Вісла”.
У цей день минає 71 рік від початку депортації 150 тис. українців з теренів Закерзоння на так звані “повернені землі” північно-західної Польщі.
Участь у заходах вшанування взяла делегація Львівського обласної організації “Лемківщина” на чолі з головою Степаном Майковичем. Водночас участь також брали члени товариства “Надсяння” на чолі з головою Соломією Риботицькою, товариства “Холмщина” на чолі із заступником голови Олександром Волошинським, товариства “Любачівщина” на чолі з головою Богданом Парадовським, а також голова Об’єднання товариств депортованих українців “Закерзоння” Володимир Середа.
23-25 березня у Львові відбудеться X фестиваль “Лемківська писанка”
23 березня у приміщенні Філософсько-Богословського факультету Українського Католицького Університету (вул. Хуторівка, 35а) розпочинається програма святкувань X фестивалю “Лемківська писанка”. Наступні два дні він продовжиться у приміщенні Дитячої школи народних мистецтв (вул. Б. Антоненка-Давидовича, 6).
Вхід вільний!
Останнє інтервю з відомим лемківьским різьбярем Степаном Кищаком (1928-2017)
За Божею волею так трапилось, що це інтерв’ю було записане в останній день життя Степана Івановича Кищака (1928-2017) – майстра кругової різьби по дереву, представника лемківської школи різьбярства, популяризатора лемківської різьби та культури у Львові та Україні, засновника Музею лемківської різьби і писанки у Львові та автора численних публікацій про лемківську культуру.
Разом з працівниками львівського музею “Територія Терору” ми фактично записали останні слова Великого Лемка, які ви маєте змогу прочитати у запропонованому інтерв’ю. Степан Кищак надзвичайно любив розповідати про лемківську різьбу по дереву, історію та культуру Лемківщини, а також ділитися спогадами про життя там, на рідній Лемківщині, до переселення і тут, в Україні, де пройшла основна частина його земного життя.
Запропонований тут матеріал є дослівною розшифровкою інтерв’ю із Степаном Івановичем. Ми намагалися зберегти усе так, як було сказано ним, незважаючи на можливу наявність певних неточностей чи різного роду помилок. Разом з тим, хочемо висловити співчуття родині Кищаків та Русиників у зв’язку з утратою близької людини! Боже Вам заплат, Степане Івановичу!
* * *
Звати мене Степан Іванович Кищак. Я народився 12 січня 1928 р. в селі Балутянка ґміна Риманів у Сяніцькому повіті, що на Східній Лемківщині.
У нашому селі Балутянка, яке мало 54 хати, в кожній хаті різьбили. У сусідньому селі Вілька було 34 хати і в ньому також усі різьбили. Це було два основні лемківські різьбярські села. Причиною цього було те, що Лемківщина прекрасна своєю природою, виховуючи любов до краси. Лемки різьбили усе, що їм потрапляло до рук.
Інтерв’ю з Терезою Кищак з села Ростайне
Кищак-Русиник Тереза, народилась 12.01.1935 року в с. Ростайне, повіт Ясло.
У віці 10 років, влітку 1944 року була разом зі сім’єю переселена на Україну. Родина складалась з батька, матері, і трьох братів (Василь, Михайло, Іван), окрім п. Терези.
Історія переселення
Батько п. Терези був сільським війтом, жили не бідно, мало своє господарство, яке складалось з коня, корів, овець, з 18 га. землі та 7 га. лісу.
Навесні 1945 року в селі з’явились перші представники «переселенського комітету», які почали агітувати мешканців села для переїзду на українські землі. Батько п. Терезії їхати не хотів і більшість односельчан також, тоді його на кілька днів посадили до пивниці (він був війтом, в селі його поважали і прислухались до його думки). У той час як батько був у пивниці, частина односельчан, які хотіли їхати і були підбурені агітаторами, зайшла до їхньої хати і поламала печі, частково меблі та й налякали цілу родину. На наступний день батька випустили і він сказав “….їдемо все лишаємо….нічого не будемо….руки, ноги маємо ще заробимо….а тут я не залишусь….”.
Презентація абетки-енциклопедії “Антонич від А до Я”
24 січня 2018 року о 18:30 у Книгарні “Є” (проспект Свободи, 7) відбудеться презентацію абетки-енциклопедії “Антонич від А до Я” (“Видавництвом Старого Лева”) за участю автора Данила Ільницького та ілюстраторів книжки Людмили та Володимира Стецьковичів. Модераторка Катерина Міхаліцина.
Гасла, підібрані Данилом Ільницьким на кожну літеру алфавіту, розповідають про те, кого любив та які львівські театри й кав’ярні відвідував Богдан-Ігор Антонич, про вірші як “формули екстази”, про талант до скрипки та пензля, про поліглотство та книгоманство поета. А неймовірні ілюстрації творчого дуету Стецьковичів, що містять уривки листів, фрагменти фотографій Богдана-Ігоря, творять барвисту мапу життя “сонцепоклонника”. До слова, саму карту Львова з усіма знаковими для поета локаціями читач також знайде у енциклопедії.
13 січня відбудеться Лемківська Велия у Львові
13 січня 2018 о 15:00 у відбудеться святкування Лемківського Свят-вечора – Велиї. Це традиційна зустріч лемківської громади Львова та області, щоб усім разом провести Різдвяні Свята.
Зустріч відбудеться за адресою м. Львів, вул. Широка, 83, професійне училище №20
Останні коментарі