13 січня відбудеться Лемківська Велия у Львові
Христос Рождається!
13 січня 2018 о 15:00 у відбудеться святкування Лемківського Свят-вечора – Велиї. Це традиційна зустріч лемківської громади Львова та області, щоб усім разом провести Різдвяні Свята.
Зустріч відбудеться за адресою м. Львів, вул. Широка, 83, професійне училище №20
У музеї народної архітектури та побуту у Львові відреставрували лемківську хату
10 грудня ц.р. після Богослужіння у церкві св. Володимира та Ольги, що на території лемківської секції Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, урочисто освятили відреставровану хати із с. Зарічево.
захід відбувся за участю лемківської громади з різних куточків Львівщини та представників Музею, які запрезентували результат реставрації майже столітнього об’єкта. Також на захід завітали Голова Світової федерації Українських лемківських об’єднань п. Ярослава Галик і керівник департаменту розвитку Наталія Бунда.
Відреставровану лемківську хату освятили парох о. Анатолій Дуда і о. д-р Андрій Дикий. Читати повністю
Гармонія і синтетизм Антонича. Реконструкція виступу на відкритті композиції “Привітання життя” у Львові 20 листопада 2016 р.
Цими днями минає рік від часу офіційного відкриття і освячення першого в Україні пам’ятника українському поетові, прозаїку, перекладачеві, літературознавцю та Великому лемку Богдану-Ігорю Антоничу (1909-1937). Мистецька композиції під назвою “Привітання життя” (таку назву мала його перша поетична збірка), що є втіленням авторського бачення творчості поета та його алегоричного образу.
Того холодного осіннього дня, 20 листопада 2016 року з-поміж інших промовців із розповіддю про поета виступив дослідник життя і творчості письменника Данило Ільницький. Пропонуємо вам для знайомства реконструкцію його виступу.
Читати повністю
Екскурсія “Львів, місто Антонича”
Лемки і поціновувачів лемківської культури!
Дослідник творчої спадщини поета Богдана-Ігора Антонича Данило Ільницький запрошує охочих до авторської екскурсії під назвою ”Львів, місто Антонича”.
Запрошуємо на міську прогулянку місцями Антонича у Львові – не лише, щоб побачити ту чи іншу точку, але й щоби пройнятися аурою цього міста, спробувати подивитися на нього антоничівськими очима та пройтися тими шляхами, якими, ймовірно, ходив Антонич.
Час: 12 листопада ц.р. о 14:00.
Місце зустрічі повідомляється після запису.
Деталі за цим посиланням http://vidviday.ua/product.php/product_id/1186
Інтерв’ю з Юрієм Судином з села Люблинець Старий
Юрій Судин народився у 1933 р. у с. Люблинець Старий (1 500 українців) у Любачівському повіті на Любачівщині у селянській сім’ї. У сім’ї було троє дітей – крім Юрія, також старший брат Дмитро (1928) і сестра, також жила із сім’єю баба Марія.
До війни була біда, людини не мали за що жити, землі не було. У нас також було небагато землі – 3 могри (1,5 га). Через це батько комбінував: спершу сіяв жито, а після – також сіяв ріпу, яку до осені встиг зібрати, так що виходив другий врожай.
Початок Другої світової війни
У 1939 р. прийшла війна. Пригадую як приїхали у село німці на великих вантажівках, рукави закочені. Проте вони довго не затримались, а поїхали кудись дальше, десь на Львів. Через два тижні вернулися німці і до нас прийшли росіяни, совєцькі солдати. Але ці солдати у нас в селі також не довго затримались. Через короткий час сюди знову повернулися німці. Тому від 1939 р. ми були під німецькою окупацією. Вони одразу завели свої порядки, встановили контингенти – здачі хліба, зерна, продукти, – а для бідних селян це було важко. Другою болючою проблемою став забір молоді до Німеччини на роботу. При цьому на початку 1940-го року люди ще їхали добровільно, тому що агітація зробила свою справу, але починаючи з 1942 р. почали вивозити примусово.
Вічна пам’ять. На 89-му році життя померла Ганна Щерба
Сьогодні відійшла у вічність старійшина товариства “Лемківщина” і багаторічна учасниця хору “Лемковина” Ганна Омелянівна Щерба (1927-2017), якій у грудні мало виповнитись 90 років.
Парастас відбудеться 8 серпня ц.р. о 12:00 у каплиці у Львові на вул. Пекарській.
Вічна пам’ять!
* * *
Ганна Щерба народилася 18 грудня 1927 року в сім’ї заможного господаря Омеляна Щерби у чарівному селі Свіржова Руська Ясельського повіту на Лемківщині. Вона була третьою дитиною у сім’ї, у якій також були старші брати Василь та Іван. У рідному селі закінчила початкову школу, а згодом вступила в Українську вчительську семінарію у Криниці. Під час навчання брала активну участь у шкільному хорі та літературному гуртку. Встигла закінчити два курси, однак воєнні лихоліття не дозволили завершити навчання.
“Маслосоюз” – флагман українського кооперативного руху в Галичині
«Північна Італія, село з населенням 200 чоловік угорах неподалік Верони. Для цих 200 чоловік працює 3 банки, уявіть так на хвилинку! Кожен щось робить: у одного – виноградник, у другого – винзаводик, куди перший свій виноград здає, третій має ресторанчик, куди перші два кожного вечора ходять (італійці не вечеряють вдома) і п’ють тільки своє місцеве вино з винограду першого і заводу другого. Хочу підкреслити, саме вино свого реґіону, інші не визнають. От так кожен своєю працею дає працю іншому, кожен заробляє достатньо і майже всі свої заробітки витрачає у своєму ж селі» – це уривок з публікації у «Faсebook» під назвою «Українці не готові до Європи».
Автор публікації – молодий чоловік (а саме так випливає з цього тексту) рік пожив за кордоном і захоплено розповідає про те, що там бачив: у Європі шанують людину праці, кожна професія тут потрібна, розвивається культура, всі шанують прийняті порядки. Він робить висновок, що нам, українцям, ще до цього далеко. Із того всього я зрозуміла, що цей молодий чоловік походить не з Галичини і не знає нашого минулого. Мені хочеться опонувати авторові цієї статті й ще раз нагадати про галицьку довоєнну кооперацію, досвід якої може бути особливо корисний українцям, які проживають у тій хваленій Європі, особливо у Польщі, де українці опиняються в ситуації, коли треба пригадати лозунг наших дідів-прадідів: «Свій до свого по своє», кооперуватися і допомагати один одному в тих складних політичних обставинах, які тепер складаються. Як це зробити?
Відбулася VII Лемківська Ватра на Закарпатті і засідання Колегії ВУТЛ у Перечині
16 липня 2017 р. у с. Ворочево у Перечинському районі Закарпатської області відбувся VII Закарпатський обласний фестиваль «Лемківська Ватра». При цій нагоді також було проведено чергове засідання колегії Всеукраїнського товариства «Лемківщина».
Сьомий раз поспіль на Закарпатті відбувся обласний фестиваль лемківської культури, який розпочав естафету Лемківських Ватр 2017 року в Україні. Цього року він вперше відбувався у селі Верочево, який доти локалізувався у Кострина (2011-2015) та Перечині (2016). Організатором фестивалю виступили Всеукраїнське товариство «Лемківщина» разом із Закарпатською обласною державною адміністрацією, Закарпатською обласною радою, Перечинською РДА, Перечинською районною радою і Перечинською об’єднаною територіальною громадою.
Інтерв’ю з Катериною Петрушко (Шпак) з села Стежниця
Катерина Антонівна Петрушко, з родини Шпак, народилась 18 лютого 1932 року у с. Стежниця біля Балигрода на Лемківщині в заможній селянській родині. За люб’язної згоди пані Катерини мені вдалося записати з нею інтерв’ю в рамках збору спогадів лемків-старожилів.
Розкажіть про своє дитинство, свою родину і життя у селі перед Другою світовою війною
У нас було 60 моргів поля, 2 га лісу, 2 га сінокосів. Була дуже велике господарство: молотарка, млинок, січкарня, кират (кінний привід – Ред.), багато возів – для копання картоплі, для збирання зерна, сани, повна кошара овець, пара коней для виїзду.
Мій дідо Іван чотири рази був в Америці. Він міг вранці разом з пастухом вигнати худобу на пасовисько, а ввечері вже не повернутися додому. Якщо в коморі не було капелюха з п’юрком, гуньки, шкіряної торби і широкого пояса значить дідо поїхав на заробітки. У цей час в Америці жив його рідний найстарший брат, який був фабрикантом і мав різні інструменти. Через це дідо, коли повертався додому, то привозив з собою рашпілі, пилки, геблики, копита (до взуття), молотки, обценьки та різні ніші інструменти. На зароблені гроші він купував землю, а тому у нас було багато поля і лісу.
Програма VI Конгресу СФУЛО 24-26 серпня 2017 р. у Львові
Останні коментарі