лемки

Про лемків у книзі про національні спільноти в Україні “Ким ми є?”

Громадська ініціатива Ukraїner у 2021 році підготувала чудову книгу під назвою “Ким ми є? Національні спільноти та корінні народи України”.

У ній, поміж інших 33 спільнот, знайшлося також місце для трьох карпатських етнографічних груп українців – лемків, бойків та гуцулів.

Про лемків та лемківську культуру книга розповідає через розповідь про лемківський стрій, мелос (пісні), кухню, а також різьбярство по дереву.

Одними з героїв є родина скульпторів та різьбярів Одрехівських зі Львова, яка продовжує столітню традицію лемківсьих різбярських осередків із сіл Вілька та Балутянка у Східній Лемківщині (сьогодні Короснянський повіт Республіки Польща). Колишній ректор Львівської академії мистецтв скульптор Володимир Одрехівський та його син Василь Одрехівський прозповідають про історію своєї родини, зокрема мами та бабці співачки Марії Байко, яка була учасницею “Тріо сестри Байко”, а також про власну творчі напрацювання в скульптурі.

Читати повністю

Про ідентичність лемків та бойків

Визначення «малої батьківщини» лемків не породжує жодних протирічь. Питання «великої батьківщини» є значно складнішим. Питання національної приналежності лемків породжує багато суперечок.

Лемки розглядають в українській традиції мешканці Лемківщини, регіону, який розтягнувся з північних і південних схилів Карпат. Він становить особливий півострів поміж польськими та словацьким етнографічними територіями.  Кількість лемків у Словаччині нараховує цілому 100-140 тис. Населяють регіон, який словаки називають Шаришем, а також незначні частини Спишу і Замплін. Українці називають його Пряшівською Руссю або Пряшівщиною. Населення лемків в межах Польщі займали – на думку українських дослідників – до 1947 р. південні межі повітів: Новосандецького, Горлицького, Ясельського, Кроснянського, Сяноцького, південний-схід Ліського і кілька сіл Новотаргівського. У 1930-х рр.. кількість населення лемків в Польщі становила близько 160 тис. Вони населяли близько 300 сіл.

Читати повністю

Ми пам’ятаємо. Іван Бердаль

Сьогодні відзначаємо 86 років від народження Івана Бердаля (1928-1986) – різьбяра, одного з кращих представників рельєфної різьби по дереву.

Народився 15 березня 1928 року у селі Вілька (сьогодні Сяноцький повіт Республіки Польща) на Лемківщині.

Читати повністю

Історія лемків. Частина 3

Продовження публікацій із серії “Історія лемків”. Частина 1 і частина 2.

Теорію польських дослідників про румунське походження волоських пастухів, які могли бути предками лемків, варто розглянути з позиції звичайного «здорового глузду». Насамперед, треба поставити питання про причини, які могли би спонукати балканський румунський народ піти в далеку міґрацію в північно-західному напрямку. Чи це був сприятливий клімат? Важко погодитися з такою оцінкою. На думку багатьох істориків, у XIV ст. в Європі надійшло велике охолодження клімату. Чи румунів тягнули в Бескиди вигідні пасовища для випасу овець? На Лемківщині таких немає. У цьому реґіоні нема полонин. У середньовіччі пагорби були в основному покриті лісом. Залишалася можливість випасати в лісах, незручних для пастухів, оскільки вівці могли легко стати жертвою хижаків (передусім ведмедів).

Читати повністю

Історія лемків. Частина 2

Продовження публікацій із серії “Історія лемків”. Читати частина 1.

Коли і чому предки лемків прийшли зі степів України в Карпати? У зв’язку з тим, що нема джерел, пояснити цю справу можна тільки висуваючи гіпотези. У першу чергу, необхідно відзначити, що формування Лемківщини становило частину ширшого процесу, яким було українське розселення в Карпатах. Існує стереотип України як степової країни. Проте, значна частина українського народу живе в Карпатах. Це наслідок довгострокової колонізації, історія якої відома досить погано.

Читати повністю

Історія лемків. Частина 1

Лемки – це населення, яке належить до українського етносу, а походить з Лемківщини, реґіону в Бескидах, на українсько-польсько-словацькому пограниччі. Частину Лемківщини, яка в даний час є в межах Словаччини, українці називають Південною. Натомість територію реґіону, що лежить у межах польської держави, українці називають Північною Лемківщиною. Згідно з українською традицією, межа між Лемківщиною і розміщеною далі на схід від неї Бойківщиною проходить уздовж річок Сян і Лаборець. Читати повністю

Лемкиня “Тетяна”. Частина 1.

Продовжуючи знайомство з матеріалами електронного архіву Українського визвольного руху присвячених лемкам, знову згадуємо збірку документів Миколи Лебедя.  Поряд з вже згадуваним в попередній статті “Лемки та український визвольний рух” документом, а саме спогадами присвяченими лемкині Тетяні, що брала участь у визвольній боротьбі ОУН-УПА на теренах Лемківщини, знаходимо в документах архіву і інший документ писвячений біографії Тетяни. Зважаючи на незначні розбіжності в описі біографії в обидвох вищезгаданих документах (1925 чи 1924 рік народження) (с. Стежниця біля Балигорода чи Стебниця біля Балигороду), бачимо, що йдеться про ту ж саму особу. “Тетяна” була машиністкою “Хріна” (Степана Стебальського) Штаб ТВ-24 “Маківка”. Насправді її звали Анна Вишневецька (за матеріалами електронного архіву) (Черешньовська (за даними Петра Содоля і Зенона Шандровича).

Читати повністю

Ми памятаємо. Франц Коковський (1885-1939)

17 березня 1885 року у місті Бережани на Тернопільщині у бідній ремісничо-міщанській сім’ї народився Франц КОКОВСЬКИЙ – суддя та юрист, український письменник, журналіст, перекладач, мовознавець, етнограф, громадський діяч.

Початкову освіту здобув у місцевій школі та Бережанській гімназії (1898). Навчався на філософському (1906-1907) та юридичному факультеті (1910-1911) Львівського університету, а також Грацькому та Чернівецькому університетах (1907-1911).

У молоді роки був одним із організаторів та активним учасником таємного літературно-освітнього гуртка «Молода Україна» (1899-1903), членами якого також були В. Старосольський, Л.Цегельський, Є.Косевич, Б.Лепкий, С.Томашівський, О.Барвінський та інші.

Читати повністю

Ми пам’ятаємо. Юліян Тарнович-Бескид (1903–1977)

На службу Україні з Лемківської землі вийшли численні трударі духа – поети, письменники, художники, військовики, духовні й громадські діячі. Вони, здебільшого, виводились із двох соціальних верств, які твердо трималися власного русько-українського роду – селянства й духовенства.

Одним з найвидатніших лемківських народних діячів із священичого роду був Юліан Тарнович-Бескид. Доречно сказати добре слово про цю достойну Людину з нагоди відзначання його роковин в Сяноці, яке відбудеться 21 травня 2004 р.

Читати повністю

Ми памятаємо. Володимир Кубійович (1900-1985)

Володимир Кубійович – географ, демограф, енциклопедист, організатор української науки. Дослідник і популяризатор географії, українського етносу на теренах України та поза ними. Обґрунтував концепцію відродження національної держави в її етнічних межах. З його ім’ям пов’язані підготовка та вихід у світ „Енциклопедії українознавства” та англомовної „Енциклопедії України”. Голова Наукового товариства імені Шевченка в Європі (1952-85).

Читати повністю

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200