кресовяки

Стартував проект боротьби з нападками на українське у Польщі

Григорій Сподарик: За яких обставин можна говорити про т.зв. мову ненависті?

Петро Тима: Це аґресивна словесна зневага людини з огляду на її національність, віровизнання, стать чи колір шкіри. Вона несе за собою сильну емоційну складову та узагальнення. Людину називають неґативного характеру словами, які не віддають того, ким вона є насправді, чим займається і яких цінностей дотримується. Мета цих слів – принизити гідність людини.

Публічний запис в Інтернеті або на стіні, де при слові українець стоїть якесь лайливе звернення, – це мова ненависті?
Це не математика, тому нема однозначної відповіді. Завжди є т.зв. інтерпретаційне поле. Та коли говорять, що українці не народ, називають українців «бидлом» і зневажають нашу мову, – це можна кваліфікувати як мову ненависті. В інших випадках це може бути колір шкіри або віровизнання. Важлива тут публічність, тому має значення, що вислів появляється в Інтернеті, друкованому виданні або десь на стіні. Тепер найбільше говориться про мову ненависті в Інтернеті. Частина людей переконана щодо анонімності в мережі, дає собі право на аґресивні, вульґарні і зневажливі висловлювання супроти інших. Читати повністю

Заява товариства “Лемківщина” щодо нищення українських поховань у Польщі

5 листопада 2016 року у м.Монастириська на з’їзді Всеукраїнського товариства “Лемківщина” було схвалено та скеровано Звернення до  Президента України, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра України щодо нищення українських поховань на території Польщі у 2015-2016 роках та наростання у польському суспільстві антиукраїнської істерії.

Польська сторона попри декларування порозуміння фактично відмовилася від політики взаємного прощення та перекладає усю відповідальність за трагічні події минулого в історії обох народів виключно на українську сторону, однобоко і неправдиво трактує історію, потурає глумленню над пам’яттю загиблих українців, культивує неприязнь до усього українського.

Scan2.jpg

Читати повністю

Вісник СФУЛО №5-6 (41-42). Травень-червень 2016. Читати

Вийшов у світ черговий номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань.

Весняний випуск Вісника присвячений польсько-українським взаєминам, зокрема в контексті останніх подій. Ми зібрали матеріали, які вважали найбільш цікавими, неупередженими і такими, що добре ілюструють ситуацію.

Також до вашої уваги інтерв’ю з двома визначальними постатями – Надзвичайним і повноважним послом України у Польщі Андрієм Дещицею та Надзвичайним і повноважним послом Республіки Польща в Україні Яном Пєкло.
Цікавого читання, власних висновків і мудрих рішень!

«Депортованих українців» юридично не існує – дослідник та активіст

«Якби не було війни, питання кримських татар так само б не стояло б на порядку денному. Що ж до депортованих українців, такої обумовленості не було».1CC133FB-0662-4BB1-A692-41D0D466142F_w640_r1_s_cx7_cy0_cw73

Читати повністю

Нелеґальна чи заборонена пам’ять? Про руйнування памятників увічнення українців у Польщі

Хронологія офіційної реакції на нищення у 2014–2015 роках увічнень українців – жертв репресій та воїнів УПА в Польщі.

krzyz-20150624_130113_720x1280У Підкарпатському воєвідстві у 2014–2015 роках мала місце хвиля нищення та осквернення українських увічнень трагічних подій 1944–1947 рр. На цвинтарі в Молодичі Ярославського повіту невідомі особи 2014 р. помалювали червоною фарбою пам’ятник українським жертвам і воїнам УПА та осквернили пам’ятник у Грушовичах під Перемишлем. У травні 2015 р. з цього ж пам’ятика у Грушовичах невідомі зняли меморіальні таблиці. На монументі появилися образливі написи на адресу УПА, а також натяки, що підказували асоціювати події на Донбасі з її боротьбою. влітку торік невідомі особи осквернили або знищили пам’ятники в Монастирі біля Верхрати, Молодичі, Вербиці, Радружі… Читати повністю

1943 рік у пам’яті поляків і українців

IsaievychПередруковуємо статтю історика, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича (1936-2010) про складний українсько-польський діалог й шлях примирення у науковому середовищі та суспільній свідомості, що вийшла друком у 2003 у газеті “День”.

Почну з поляків. Адже саме настрої значної, якщо не переважної, частини польського суспільства спонукали урядові кола сусідньої держави поставити перед українцями питання про необхідність вшанування пам’яті польських – і тільки польських! – жертв міжнаціонального конфлікту 1943–1944 рр.

Читати повністю

Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси. Частина 3

Остання (третя) частина статті “Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси”, у якій зроблено огляд формування та становлення ідеї Східних Кресів в польській історіографії. Це землі на схід від сучасного польського-українського, польсько-білоруського та польсько-литовського кордону, які охоплювали терена Західної України (Східна Галичина і Волинь), Західної Білорусі та Литви з Віленською землею, і були інтелектуальним продуктом епохи романтики відновлення ідеї Великої Польщі – Речі Посполитої.

Читати повністю

Історія у політиці. Навіщо польським депутатам “геноцид” на Волині?

Продовження дискусії із серії “Волинь-1943? у пошуку українсько-польського примирення у часі 70-х роковин Волинської трагедії. Раніше надруковані на нашому сайті статті “Напередодні 70-х роковин Волинської трагедії”, “Волинська трагедія 1943: дві кривди, дві жертви”, “Волинську трагедію не слід виривати з контексту”, “Волинська трагедія 1943-1944 років”, “Волинь 1943: невдала спроба “остаточного розвязання” наукової проблеми” та “Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?”.

* * *

Жорсткі заяви польських парламентарів стосовно волинських подій мають виключно внутрішній підтекст. Таким чином менша частина урядової коаліції – партія PSL – намагається посилити свої електоральні позиції на тлі падіння рейтингу прем’єра Туска.

Від “Історичної Правди”: Історичні події 1943 року набули гостросучасного політичного сенсу – польський Сенат проголосував за визнання Волинської трагедії “етнічною чисткою з ознаками геноциду”.

Читати повністю

Двоголосся навколо Акції «Вісла»

Дев’ятьма голосами «за» і чотирма «проти» 6 грудня 2012 року парламентська комісія нацменшин прийняла в першому читанні проект постанови про засудження Акції «Вісла». Наступним кроком може стати обговорення проекту на форумі всього Сейму Польщі та його прийняття. Як показала депутатська дискусія, це радше не супроводжуватиметься однодумністю.

Ідею політичного засудження Акції «Вісла» польським парламентом підтримали всі депутати – учасники засідання комісії нацменшин, за винятком представників партії Право і справедливість. Читати повністю

У пеклі політики пам’яті. Як діють “борці з українцями” в Польщі

Історична публіцистика – зручний жанр для осіб, які під історією розуміють поширення вигідних їм міфів, замовчуючи “незручні” факти. Ми знаємо приклади такої літератури від російських професійних борців з Україною, бачимо на полицях книгарень вироби Табачника… а ось історія про аналогічного польського діяча.

Від Пйотра Скарги з ХVII ст., через владику Маріана Фульмана початку ХХ ст., раннього Максиміліана Кольбе, Станіслава Тшецяка, Яна Стемпеня та наших сучасників, “священиків”-націоналістів Вовчанського і Патера ведеться родовід ксьондза Тадеуша Ісаковича-Залеського – однієї з найцікавіших постатей антиукраїнської течії в сучасній історико-політичній публіцистиці в Польщі.

Увагу польських мас-медіа він завоював 2006 р. виступами щодо римо-католицьких священиків, які співпрацювали з Управлінням безпеки. Зазнавши поразки в сутичці з єпископатом Польщі, від 2008 р. обрав собі метою критику УГКЦ та українського самостійницького руху ОУН та УПА.

Основний удар краківського священика йде в українську національну еліту І пол. ХХ ст. Як її вершина – митрополит Андрей Шептицький, так і патріотична основа – вояки УПА – стали в його оцінці українськими націоналістами.

Читати повністю

Категорії

Нове відео