коровай

Лемківське весілля: зі спогадів мешканців села Ославиця

За переказами уродженців села Ославиці Ганни (Дурняк) Рісної і Тетяни (Антонів) Шарак.

Лемківське весілля є одним з найдавніших самобутніх елементів духовної культури українського народу. Весільні традиції, звичаї та обряди – це національне багатство корінних жителів Західних Карпат. Упродовж століть традиційне народне весілля було одним із найдавніших чинників розвитку й збереження духовної культури лемків. Весілля в Ославиці справляли в будь-яку пору року (тільки не в піст), але найчастіше восени після закінчення основних польових робіт, або після різдвяних свят на «масниці». Воно починалося від зальотів (сватання, заручини). Якщо парубок ходив з дівчиною і одне другому сподобались, то вони домовлялися про одруження та повідомляли про те своїх батьків, які мали дати згоду. Батьки запрошували когось з родини або доброго сусіда в старости, якому надавалася роль виконавця весільного обряду. В призначений день парубок із старостою йшли до батьків дівчини на заручини, переважно вони закінчувалися взаємозгодою. І тоді староста запрошував батьків дівчини до батьків парубка на оглядини. Батьки на весільному обряді виступали посередником між Господом Богом і молодими. Які тільки всі справи були залагоджені, молоді йшли на молитву до священника та домовлялися з ним, в який день може бути весілля. Після того священник у церкві мав оповіді про їхній шлюб.

Читати повністю

Весільна обрядовість на Лемківщині. Ч.2 (продовження)

Сценарій

Як видно зі сценарію весілля, усі його події можна поділити на три частини: передвесільну (пролог), власне весілля і післявесільну (епілог). До передвесільної частини належить сватання і заручини.

Сватання і заручини

На Лемківщині сватання (місцеві назви: зальоти, освідчини, спросини) відбувались як напередодні весілля, так і значно раніше. Спочатку парубок знаходив собі двох або більше просатарів (сватів) переважно з близької рідні (вуйки, стрийки), які йшли до дому дівчини дізнатись, чи віддадуть батьки дівчини її за нього. Парубок при цьому до хати не заходив. Іноді в ролі просатара виступав батько парубка, родич, сусід або знайомий. За якийсь час йдуть вдруге іноше (свати разом з парубком) до дому дівчини просити віддати ії заміж. У разі згоди відбувались спочатку оглядини (обозорини, глядини) господарства парубка батьками дівчини, а потім заручини (місцеві назви: руковини, іноді спросини).

Читати повністю

Категорії

Нове відео

  • Фільм "Евакуйовані назавжди" / Deported Forever (2017). Трейлер
    Перша частина документального фільму про депортацію українців Закерзоння 1944 1946 рр. із Польщі до УРСР. Побудований на основі свідчень переселенців, а також присвячений пам яті українців Закерзоння. Фільм знятий Місією "Апостол" (Івано Франківськ). Друга частина фільму розповідатиме про долю греко католицького духовенства у період депортації, а також початок катакомбного періоду у житті УГКЦ. The trailer of the first part of the documentary is Deported Forever (2017). The film tells about the deportation of the Ukrainian population from Poland to the USSR in 1944 1946. Based on testimonies by Ukrainians Zakerzonia.
  • Пикуличі 2017. Ч.2. Церковна хода вулицями Перемишля
    Фрагмент із щорічної церковної ходи української громади Польщі від української катедри св. Івана Хрестителя у Перемишлі до Українського військового цвинтаря у Пикуличах, що на окраїнах міста. Це традиційна хода, яка бере свій початок у 1920 х роках і була відновлена на початку 1990 х років. У 2017 р. хода відбувалася 11 червня. У зв язку з нападами у 2016 р. польських націоналістів на колону та спроб зірвати захід цьогорічну ходу охороняло 600 правоохоронців. Захід відбувся, хоч під сурповід вигуків антиукраїнських гасел та обструкції його учасників.