Інститут національної памяті Польщі

Польсько-український історичний байстрюк або Пам’ять і політика після Грушовичів

Від 26 квітня 2017 р. пам’ятника воякам Української повстанської армії у Грушовичах під Перемишлем нема. Важливу для українців, громадян Республіки Польщі, споруду на честь борців проти комуністичного поневолення Європи знищили аґресивно налаштовані націоналісти, використовуючи заради прикриття патріотичний клич нібито від імені всіх поляків та їхньої держави. Однак разом з цим критикований пам’ятник справді перейшов у символічну сферу та заторкнув ціннісний момент у функціонуванні України та Польщі.

Критична реакція України на грушовицьке руйнування не залишає сумніву: ми, українці в Польщі, після Грушовичів стаємо свідками (або й гравцями) у важливій історико-політичній дискусії між обома нашими державами. Її наслідки, так чи інакше, вплинуть на стан і прояви нашої національної пам’яті. А в нас є про що пам’ятати. Монументами в пам’ять українських жертв і воїнів УПА ми можемо заповнити головні площі всіх сіл і міст від Володави до Криниці. Соромитися нам нема чого. Схиляти голову перед диктатурою пам’яті тим більше.

Читати повністю

Петро Трохановський – «Olek», секретний співробітник СБ

Невідомі документи з архіву Інституту національної пам’яті у Ряшеві.

Управління безпеки (Служба безпеки Польської Народної Республіки) – це тривалий слід у житті не однієї людини, яку ми зустрічаємо серед нас. Нині намагаємося пізнати й оцінити вибори тих людей, хто не вистояв перед насильством держави: таємних співпрацівників (польське: tajny współpracownik, TW; радянське: сексот, тобто «секретный сотрудник»). Не завжди можна збагнути причини й розміри втрат як для самої людини, яка відмовилася від власної свободи, так і для її сім’ї, знайомих, громади, інколи нації чи держави. Може, й усе здається просте, та нелегко однозначно збалансувати добро і зло, хоч живемо в культурі, яка від дитинства навчає нас відрізняти добро від зла. Адже зло також уміє представляти себе як жертву й просити в нас милосердя або зрозуміння.

Можливість неупереджено пізнавати людську долю і державу, яка її нищила, дає публікація документів. Услід за ними може йти дискусія. Саме така настанова циклу статей у «НС» про вплив УБ/СБ на українців, що проживають у Польщі (їх відкрила рецензія Григорія Сподарка «Підкарпаття під наглядом спецслужб» на книжку Ярослава Сирника «Nadzór specjalny», див. «НС» 14/2016). Читати повністю

Історики з України та Польщі відновлюють діалог

Відновлюється ідея Польсько-українського форуму істориків. Це спільна ініціатива Інститутів національної пам’яті Польщі та України. Можливо, що в цьому процесі також братимуть участь члени Українського історичного товариства у Польщі.

Повернення істориків обох країн до діалогу з найгостріших питань історії польсько-українських стосунків, безперечно, стає центральною подією року на шляху до двостороннього примирення щодо минулого. Група займатиметься хронологічними рамками 1939–1947 рр., а перше засідання українсько-польського форуму істориків відбулося 2–4 листопада в столиці України. Були вирішені організаційні питання, які стосуються праці форуму, окреслено основні напрями та конкретизовано теми його діяльності на 2016 р.

Читати повністю

Категорії

Нове відео