Хрін

Галицькі та лемківські Великодні традиції

Зі спогадів старожилів

У страсну пятницю у церкві на відправі дзвіночками не дзвонили, у той день їх замінювали клепачка і рапчало. Тарахкання  тих пристроїв нагадувало  момент, коли Ісуса Христа прибивали цвяхами до хреста. До плащаниці йшли на колінах від порога.

  На Лемківщині кожна господиня хотіла спекти якомога більше пасок та щоб вони були якомога гарніші. Пекли з разової (чорної) та петльованої (білої) муки, до того ж різної величини — бувало, що паски за величиною були  як заднє колесо до воза. Як велика паска добре виросте в печі, то доводилось навіть прорубувати челюсті печі, аби її витягнути. До замісу не давали ніяких приправ, лише сама мука, молоко та пару яєчок.— Паска пахла полем, землицею.  Усі спечені паски, скільки б їх не було, у плахтах на плечах несли святити. До кошика пекли малу паску, до замісу якої додавали багато яєць. Її ставили разом із шинкою, ковбасою, сиром, маслом, ну і силою-силенною розмаїтих писанок і крашанок, і то були страви до снідання на Великдень.

Читати повністю

Лемкиня “Тетяна”. Частина 1.

Продовжуючи знайомство з матеріалами електронного архіву Українського визвольного руху присвячених лемкам, знову згадуємо збірку документів Миколи Лебедя.  Поряд з вже згадуваним в попередній статті “Лемки та український визвольний рух” документом, а саме спогадами присвяченими лемкині Тетяні, що брала участь у визвольній боротьбі ОУН-УПА на теренах Лемківщини, знаходимо в документах архіву і інший документ писвячений біографії Тетяни. Зважаючи на незначні розбіжності в описі біографії в обидвох вищезгаданих документах (1925 чи 1924 рік народження) (с. Стежниця біля Балигорода чи Стебниця біля Балигороду), бачимо, що йдеться про ту ж саму особу. “Тетяна” була машиністкою “Хріна” (Степана Стебальського) Штаб ТВ-24 “Маківка”. Насправді її звали Анна Вишневецька (за матеріалами електронного архіву) (Черешньовська (за даними Петра Содоля і Зенона Шандровича).

Читати повністю

Категорії

Нове відео