Горбаль

Галицькі та лемківські Великодні традиції

Зі спогадів старожилів

У страсну пятницю у церкві на відправі дзвіночками не дзвонили, у той день їх замінювали клепачка і рапчало. Тарахкання  тих пристроїв нагадувало  момент, коли Ісуса Христа прибивали цвяхами до хреста. До плащаниці йшли на колінах від порога.

  На Лемківщині кожна господиня хотіла спекти якомога більше пасок та щоб вони були якомога гарніші. Пекли з разової (чорної) та петльованої (білої) муки, до того ж різної величини — бувало, що паски за величиною були  як заднє колесо до воза. Як велика паска добре виросте в печі, то доводилось навіть прорубувати челюсті печі, аби її витягнути. До замісу не давали ніяких приправ, лише сама мука, молоко та пару яєчок.— Паска пахла полем, землицею.  Усі спечені паски, скільки б їх не було, у плахтах на плечах несли святити. До кошика пекли малу паску, до замісу якої додавали багато яєць. Її ставили разом із шинкою, ковбасою, сиром, маслом, ну і силою-силенною розмаїтих писанок і крашанок, і то були страви до снідання на Великдень.

Читати повністю

Різдво на Лемківщині 2016

лемківска велія 2016Лемки глибоко шанували давні християнські традиції свого народу, які передавались з роду в рід, з покоління до покоління. Приготування до Різдвяних свят було як приготування до найвеличнішого релігійного свята, так і до наступного, майбутнього, бо кожен вірив, що як їх опровадить, такий і матиме талан.

У цей передріздвяний час кожен уважає, щоб не забути виконати якоїсь обітниці, що в наступному році могли б відбитися на долі людини, усієї родини чи цілого господарства. Діти мали бути слухняними, а старші не сваритися і туратися справно виконувати домашні роботи, щоб так само велося їм цілий рік. Слідкували також, аби нічого чужого не було на подвір’ї і щоб все, що сусіди позичили, було повернуте.

Читати повністю

Лемківський крачун (хліб) на Різдво (традиції та генеза)

Шанобливе ставлення до хліба взагалі усіх українців, і лемків зокрема, особливо простежується у різдвяній обрядовості. Річ у тім, що лемки, як і всі народи слов’янського світу, були хліборобами, а тому у різдвяній містерії вони пошановували духів землі, духів хліборобства. Отож центральним стрижнем усіх кодових елементів Різдвяної містерії були ритуальний хліб „карачун”, сніп (“дідух”) і кутя, і вони концентрували на собі основну магічну енергію.

Ритуальний різдвяний хліб лемки  називали крачуном. В різних місцевостях Лемківщини назва його була дещо видозміненою: “карачун”, “керечун”, “крачун”, “корочун”, “крайчун”, а також “струцель”, “струделя”, “просто хліб” тощо.  Щодо самого терміна “крачун” (“корочун”), то з приводу його етимології немає одностайної думки, хоч його прадавність не викликає жодного сумніву. Найімовірніше, слово ”крачун” запозичене з латинської мови – ”creationem” (обрядовий хліб на Святий вечір) і потрапило в україн­ську мову за посередництвом східнороманських мов.

Читати повністю

Витоки різдвяної обрядовості Лемківщини

Корені різдвяної обрядовості Лемківщини, як і всіх древніх слов’янських народів, слід шукати у їх світогляді, насамперед — язичництві, згодом же — у християнстві. Географічне розташування Лемків-щини та її тривала відокремленість від решти укра-їнських земель сприяли збереженню традиційної культури, яка, законсервувавшись, дійшла до серед-ини ХХ ст. майже у первозданному вигляді.

Життя первісної людини було суцільною боротьбою за виживання, особливо зі звіриною та природними стихіями. Із цієї боротьби вироблявся її світогляд та її культ. Часто люди просто намагались відігнати чи від-лякати ворожі сили. Іноді просили їх про благополуччя, вилікування від хвороби чи створення сприятливих умов для майбутнього врожаю. Язичники поклонялися зображенням бога сонця Святовида, бога вогню, блискавки і грому Перуна, популярним був культ богині щастя, краси і кохання Лади. «Ціль давнього українського поганства була практична, як в Індусів і в Греків, і в інших народів, котрі в молитвах до своїх богів просили собі всякого добра».

Читати повністю

Лемківський календар 2014 вже у продажі

Лемківський календар на 2014 рік. До 200-ліття від дня народження Тарас Шевченка: Альманах / Упор. М.Горбаль, ред. О.Кровицька. – Львів: Фундація дослідження Лемківщини, 2013. – 288 с.

У кінці 2013 року вийшов ювілейний 20-й випуск Лемківського календаря, який приурочений до 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка.

В альманасі висвітлюються події з життя як української, так і світової лемківської громади за 2013 рік, розкривається болюча рана депортованих з рідного Лемківського краю: спогади очевидців, заторкуються питання як обласних, так і районних лемківських осередків, аналізуються нові лемківські книжкові видання, піднімаються інші актуальні проблеми. І традиційно – ювіляри.

Читати повністю

Різдво на Лемківщині: приготування, святкування, традиції, вірування

Lemkivske-Rizdvo-1-732x1024Приготування до різдвяних свят. Переддень Різдва Христового

Підготовка до різдвяних свят на Лемківщині починалася від Введення (4 грудня). З цього дня починає спочивати земля, яку не можна рухати аж до Благовіщення. Ще задовго до Різдва, із початком Пилипівки, починали готувати до свята ту світлицю, в якій відбувається Свята вечеря. На Лемківщині була традиція прикрашати вхідні двері “квітом”: коли у хаті народжувалася дитина, тоді домальовували гілочку із зіркою (хлопчик) чи листком барвінку (дівчинка), а коли хтось помирав – ставили хрестик[1]  . Посеред хати вішали павука зі соломи.

Читати повністю

Відкриття музею Богдана Горбаля (09.09.2012)

Категорії

Нове відео