Холмщина

Міжнародний Симпозіум “Михайло Грушевський: знане і незнане”

hrushevУ пятницю, 16 вересня, з 10:00 до 14:00 в актовому залі головного корпусу Львівській політехніці з нагоди 150-ліття від народження Михайла Грушевського (народився 29 вересня 1866 р. в м.Холм) відбудеться Міжнародний симпозіум “Михайло Грушевський: знане і незнане”.

У вересні 2016 року минає 150-років від дня народження епохальної постаті української історії – Михайла Грушевського (1866-1934), видатного українського історика, будівничого української державності та модерної української нації, людини з когорти тих, що визначали орієнтири українського національного руху кінця ХІХ та в перші десятиліття ХХ ст.

Читати повністю

Біженство із Закерзоння – закінчення драми

У межах Галичини «добровільні» біженці, гнані страхом перед австро-угорськими і німецькими арміями, які наступали, були тільки частиною осіб, переміщених у Російську імперію. Pосійська окупаційна влада намагалася виловлювати й відправляти на заслання у східні губернії провідних галицьких українців («мазепинців»).

Арешти й виселення, які проводили як військова жандармерія, так і новоорганізована цивільна адміністрація губернського і повітового рівня, осягли чималий масштаб. Хоч немає загальних даних, то знаємо, що лише через київські тюрми пройшло більше як 12 тис. засланців. Іншою, «елітною», категорією примусових переселенців були заручники, тобто не самі українці, але й поляки та євреї. У групі «військових заручників міста Львова», у червні 1915 р. вивезених до Києва, опинилися також уродженець Ришкової Волі коло Ярослава, журналіст та піонер кооперації Кость Паньківський (помер тут у листопаді 1915 р. від запалення легенів) та уродженець Перемишля, адвокат Степан Федак (пізніше член уряду ЗУНР).

Читати повністю

Лист ОУН братам переселенцям з Холмщини, Грубешівщини, Засяння і Лемківщини

За Українську Самостійну                                                                                                                                           Воля народам, воля людині!

Соборну Україну!

 

БРАТИ ПЕРЕСЕЛЕНЦІ

СИНИ ХОЛМЩИНИ, ГРУБЕШІВЩИНИ, ЗАСЯННЯ І ЛЕМКІВЩИНИ!

В жорстокі дні нової сталінської окупації, що її переживає зараз весь український народ, Вам ворог завдав найбільшого удару. Окупанти доконали над Вами нечуваного в історії злочину. Вони насильно безправно викинули Вас із рідних батьківських земель. Тих земель, де Ви родилися і зросли, де могили Ваших дорогих і близьких, де могили прадідів Ваших. Вони спалили Ваші села, зграбували Ваше майно, вимордували тисячі невинних дітей, жінок, стариків. І сьогодні Ви, вигнані з своїх рідних прадідівських гнізд, розкидані на всі сторони, поневіряєтеся, прибиті горем і стражданням. Не один батько споміж Вас, із серцем, закипілим кров’ю, згадує свого замордованого сина, не одній матері ввижається її горюча в огні дитина, не одна дитина зривається зі сну, бо їй приснилася поколена багнетами мати… Сперед наших очей не щезають жахливі картини, що Ви їх недавно пережили, Ваше серце раз-у-раз роздирає невимовний біль, Ваші ще свіжі рани не перестають кривавитися. Ці рани щодня пригадують Вам, хто винен у Вашому горю, вони щодня кличуть до помсти на винних у цьому.

Читати повністю

Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси. Частина 2

Продовження (друга частина) статті “Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси”, у якій розкривається історія земель по західну сторону від лінії Керзона, так званого Закерзоння, яке було тереном поселення переважно українського населення. Етнічні українські землі Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Підляшшя, які були спустошенні після депортацій 1944-46 років та “остаточного вирішення українського питання” у Польщі у 1947 році. Сьогодні територія Закерзоння є частиною східного прикордоння Республіки Польща.

Закерзоння та Східні Креси

«Професор Ромер, великий географ, казав, що етнічна межа між поляками та русинами (українцями – Авт.) в Галичині, у Східній Малопольщі пролягає через ліжка.» [1, с.208] Ці слова Яцека Куроня, які він сказав під час свого виступу 1 листопада 2002 року у Львові надзвичайно влучно передають обставини сусідства українців та поляків. Вони конфліктні і складні з історичної точки зору. Читати повністю

75 років тому в Польщі руйнували православні церкви

Від середини травня до 16 липня 1938 р. (через 950 років від хрещення Київської Русі) на Холмщині та Південному Підляшші християнська Польща зруйнувала 91 церкву, 10 каплиць, 26 домів молитви – разом 127 святинь. Крім того, 3 церкви були передані римо-католикам, а 4 храми стали трупарнями. «Десять років пізніше (1947 р. – Я. П.) нікому було плакати за своїми святинями» (д-р Григорій Купріянович).

Читати повністю

Категорії

Нове відео