Останні коментарі

Флоринська Республіка

Лемківщина у роки Першої світової війни

Передруковуємо статтю о.Зиновія Флюнта (з містечка Граб) під назвою “Визвольний відгомін на Лемківщині”, яка вийшла друком у журналі “Літопис Червоної Калини” (1930, Ч.VII-VIII)  у Львові. Стиль збережено згідно з оригіналом.

Лемківщина, цей гарний куток української землі, була перед війною так затуманена москофільством, що здавалося, що вона зовсім пропала для української ідеї. Виховувана від довгих літ ріжними агітаторами в москофільському дусі, усі надії своєї незавидної долі покладала на могучу Росію. Українці були на Лемківщині дуже слабо зорганізовані, тому й мали малий вплив на людей. Як де й вони старалися поширити свої часописи та книжки, противники усе знайшли спосіб спараліжувати їх вплив. Притім не перебирали протвники в середниках і впоювали в несвідомий народ таку шалену ненависть не лише до української ідеї, але й до самої назви «Україна», що народ по нинішній день не може отрястися від цього дурману!

Читати повністю

Історія села Радоцина

Чергова публікація  з серії “Історія сіл Лемківщини”, про історію сіл, побут, духовне життя, депортацію, а також спогади лемків. Сьогодні ми публікуємо історію села Радоцина.

* * *

Радоцина (пол. Radocyna) - лемківське село у гміні Сенкова Горлицького повіту Малопольського воєводства Республіки Польща. Припинило своє існування після депортації українців 1944-1947 років.

Село розташовувалося по обидва береги річки Вислоки за 35 км. від повітового міста Горлиці, колись Краківського воєводства, неподалік кордону зі Словаччиною. Із західної сторони села знаходилась гора Вілюся (692 м.), а зі східної – Дубовий Верх (664 м.). Одразу за лісистим вершком, який називали Бескидик, знаходились села Липна, Чорне і Довге. Сьогодні це південно-східні околиці Магурського Національного парку.

Читати повністю

95 років від часу возз’єднання Лемківщини з Україною

4 листопада ми відзначили 95-річчя з часу проголошення Команчанської або Східно-Лемківської Республіки – перша в українській історії декларація возз’єднання Лемківщини з Україною. Це акт історичної справедливості, який тривав не повних три місяці.

Поразка Австро-Угорської імперії  в Першій світовій війні сприяла посиленню настроїв за національне самовизначення українців та створення самостійної української держави. Проголошення 1 листопада 1918 року Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) мало великий вплив на посилення національно-визвольної боротьби на Лемківщині. Українська Національна Рада виступила з програмою, в якій проголошувалось: «Вся українська область в Австро-Угорщині, зокрема Східна Галичина з граничною лінією Сяну і влученім Лемківщини, Північно-Західної Буковини з містами Чернівці, Сторожинець, Серет і українське пасмо Північно-Східної Угорщини становлять єдине українське територіальне ціле».

Читати повністю

Анонс. 7 грудня – науковий семінар “Лемківські Республіки в контексті українського визвольного руху …”

Львівська обласна організація “Лемківщина” спільно з Інститутом українознавства ім. І.Крипякевича та Інститутом народознавства НАН України проводять науково-практичний семінар “Лемківські Республіки в контексті українського визвольного руху першої третини XX століття” (до 95-річчя Команчанської Республіки). Семінар відбудеться 7 грудня 2013 року у приміщені львівського Музею етнографії та народного промислу.

Контрольні терміни подачі заяв до 30 листопада 2013 року на e-mail: lemky.lviv@gmail.com

Дивитись Анкету

Команецька та Флоринська республіки 1918–1920 років на Лемківщині

Перша світова війна 1914-1918 років принесла велике горе на Лемківщину, де майже все доросле населення було мобілізоване до австрійського війська і направлене на фронт. Однак найбільше потерпіла північна Лемківщина від бойових дій, які відбувалися на її території. Коли австрійська армія зазнала поразки під Львовом і почала відступати за Карпати, наступаюча російська армія зайняла північну Лемківщину і розпочала жорстоку боротьбу за перевали, яка не принесла бажаного результату московському царизму. Але найбільш жорстокі бої розпочались в травні 1915 р. За Горлицю, які поширились майже на всю територію північної Лемківщини. Внаслідок цих боїв найбільше потерпіло місцеве населення. Російська армія зазнала поразки й почала відступати.

Цілком закономірно, що, готуючись до війни з Австрією, російський царизм розраховував на допомогу москофілів, тому що він був їх іденим організатором і постійно надавав їм матеріальну допомогу.

Читати повністю

Категорії

Нове відео