Останні коментарі

депортація

Вимагаємо Справедливості! 70 років від початку Операції “Вісла”

9447666-fedyna135Для нас найважливішим моментом є сприйняття Акції “Вісла” не як поодинокої військової операції. Акція “Вісла” була лишень кульмінацією великого злочину депортації українців у 1944-1951 роках із теренів Закерзоння, українських етнічних теренів.

Під час цього сумарно потерпіло понад 700 000 етнічних українців. І єдиною причиною депортацій було те, що вони були українцями.

Чому ми маємо сьогодні говорити саме про ширший контекст, бо депортація 1944-1946 років створила підґрунтя для проведення Операції “Вісла”, коли люди не захотіли добровільно покидати свої етнічні терени і їхати в Совєтський Союз.

Совіти обіцяли, що тим, хто виїде із Закерзоння, будуть забезпечені всі умови для гідного життя. Насправді ж цього не сталося.

Читати повністю

Вісла-47! Простити можемо, але не забудемо!

До 70-х роковин акції “Вісла“.

Польський уряд, а вірніше ЦК ПОРП (Центральний комітет Польської об’єднаної робітничої партії), вирішив 28 квітня 1947 р. розпочати депортацію українців під криптонімом Акція “Вісла” з території усього Закерзоння.

До фінального проведення акції призначено 15 полків війська, що становить близько 20 тис. вояків, додатково полк саперів, полк панцерних автомашин та одну летунську ескадру, крім того, весь апарат міліції, УБ і державну адміністрацію з того терену. Акцією керував ген. Стефан Моссор, який отримав широкі уповноваження щодо методів терору і застосування карних репресій супроти українців. Ця брутальна депортація при допомозі армії охопила біля 150 тис. українців Закерзоння, які жили в повітах: Лісько, Сянік, Горлиці, Ясло, Кросно, Новий Санч, Новий Торг, Березів, Перемишль, Ярослав, Любачів, Томашів-Люблинський, Грубешів, Біла Підляська, Володава та інших.

Читати повністю

Спогади Івана Вархоляка: про Другу світову війну і депортацію. Частина друга

Продовження спогадів (перша частина тут) уродженця Вороблика Королівського Івана Вархоляка (20.03.1926 – 15.03.2008), в якій розповідається про життя під час Другої світової війни (німецько-польська війна, німецько-радянська війна, переміщення фронту, польсько-українська війна) та депортація до УРСР у 1945 році.

У 1939 році восени настала польсько-німецька война. Мені тоді било 13 років. Мобілізація – забрали всіх мужчин в армію. Десь через тиждень фронт прийшов до нас. Одного дня полякі забрали мене копати окопи по горі Філівці. Польска організація „Щельци” хотіла робити заслон німцям. Вони були такі як я, дітваки, і хотіли побороти потужне військо! Я вирив окоп для одного, а він просить, щоб я вирив ще для себе, бо він дуже боїться… Я так і зробив. За якийсь час дивлюся – догори йдуть танкі. Я показав йому і кажу: „Як хцеш – охраняй, а я пшел до дому”. Десь раз вистрілили і та дітвора повтікала. Ми поховалися в склепі (підвалі) і в нас ще був один сусід. Німці прибігли до дверей і кажут виходити. Сусід був в австрійскій армії і знав німецку мову, крикнув: „Цивілі!”. Ми вийшли, а вони кажут, шоб йшли до хати і нікуди не виходили. Тоді вбили двох сусідів. Всіх мужчин зібрали в селі і погнали на «команду» до Романова. Дякуючи директору школи та учителям, бо вони знали німецку мову і все розказали, всіх звідти відпустили. Поки німці пройшли наше село, всі мужчини встигли вернутись домів. До села вернулись всі, крім польського полковника Вєсьо Лєвіцкі.

Читати повністю

Історія села Ростока (Розтока) Мала. Частина перша

Ми продовжуємо публікувати матеріали із серії “Історія сіл Лемківщини”, в якій нараховуються статті про 29 лемківських сіл серед яких Репедь, Щавне, Полонна (також тут), Ославиця, Дошно, Вілька (також тут), Кальниця, Криниця, Поляни, Мшана, Святкова Велика, Святкова Мала, Свіржова Руська, Туринське, Котань, Крампна, Радоцина, Стежниця, Тилич, Жерниця, Шляхтова, Дунаєць і Щавниця, П’єніни і Лісний потік, Лабова, Руський Керестур (Сербія), Балутянка, Завадка Риманівська.

Цього разу розміщуємо статтю про село Ростока Мала, що знаходиться на крайніх західних рубежах Лемківщини, яку підготував уродженець цього села доцент Хмельницького національного університету Марко Заверач.

***

Село Ростока (Розтока) Мала спіткала доля багатьох лемківських сіл, які зникли з карти внаслідок виселення лемків у 1944-46 роках. Село належало до гміни Новойова, повіт Новий Сонч, Краківське воєводство. В сучасних джерелах інформації назву села пишуть Розтока Мала. Далі в тексті назву села збережено згідно з джерелом інформації.

Читати повністю

Обєднаня лемків Польщі однашло наши сліди в Хоцянові

В 1947 році розшмарено нас по західних землях так, што люде, штоб віднайти сусідів з села з Лемківщини чи дальшу родину, мусіли часто днями, тижнями, а навіт місяцями довго сяглядати. А колі ся нашлі, то пішки, ровером, кіньми (фірманком) чи потягом себе одвіджалі, штоб хоц кус почути ся як в горах. Але, на жаль, деякі ся не однашлі і пропалі. Іх лемківство чи ширше українство лішилося в горах. і внеска, лем колі переглядаме різни списи мешканців Долишньой Сілезії, однаходиме наши, але юж не наши тоти призвища, за котрима є різні родинні історії по Акції «Вісла». Медже тима історіями є доля грето-католицкого священика Кароля Короля – пароха Снітниці.

Читати повністю

Молодь впорядкувала пам’ятний знак депортованих українців у Львові

116 квітня молодь прибрала та впорядкувала меморіальний знак депортованим українцям з Польщі у Львові. Знак закладено у 2007 році, на якому зазначено, що на цьому місці має бути встановлено пам’ятник жертвам депортації українців з Польщі у 1944-1946 роках.

З ініціативи голови СФУЛО Софії Федини члени ЛОМГО «Молода Лемківщина», депутати Львівської обласної ради, волонтери та громадські активісти спільними зусиллями провели благоустрій довкола пам’ятного знаку. Було відновлено напис, вимощено бруковану доріжку, висаджено квіти та прибрано територію скверу.

Читати повністю

Лемки у Польщі відновлюють право власності на відібрані комуністами ліси

У повоєнні роки комуністична Польща позбавила своїх громадян майна. Серед скривджених було багато українців.

Варшава – 700 тисяч українців було виселено у повоєнні роки з їхніх рідних земель у південно-східній Польщі. Виселення та депортації, організовані комуністичною владою, тривали кілька років. Переважна більшість цих людей опинилася в радянській Україні, а 150 тисяч вигнали на північ і захід Польщі. Про те, який сьогодні статус у вигнаних із рідних земель українців Польщі, та про їхню боротьбу за відновлення справедливості Радіо Свобода розповіли українські громадські діячі Петро Тима і Степан Гладик.

Читати повністю

12 грудня – наукова конференція “70 років депортації українців Закерзоння”

wisla1947У суботу, 12 грудня 2015 року, о 13:00 у Львові у приміщені Палацу мистецтв (вул.Коперника, 17) відбудеться науково-практична конференція «70 років депортації українців Закерзоння».

Організатори конференції Об’днання товариств депортованих українців «Закерзоння» (львівські обласні товариства «Лемківщина», «Надсяння», «Холмщина», “Любачівщина”) та Інститут українознавства НАН імені І.Крип’якевича України.

У рамках конференції будуть представлені доповіді в.о. директора Інститут Миколи Литвина, наукового співробітника Інституту Ольги Кровицької, голови СФУЛО Софії Федини, а також виступи голів товариств Степана Майковича, Володимира Середи, Володимира Волошинського.

Читати повністю

28 червня у Сокільниках відкрили пам’ятник депортованим українцям із Закерзоння

IMG_020228 червня, у День Коституції України, в селі Сокільники, що неподалік Львова, біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці, відбулося урочисте відкриття пам’ятника “Без вини покарані…” (скульптор – Микола Гурмак). Скульптурна композиція в образі ангела з опущеними крилами була встановлена з нагоди 70-х роковин сумних подій і в пам’ять жертв репресій й депортації українців із Лемківщини, Надсяння, Любачівщини, Сокальщини, Холмщини і Підляшшя. Ініціативу суспільно-культурних товариств була підтримана місцевою владою – Сокільницькою сільською радою і Пустомитівською державною районною адміністрацією.

Сокільники були вибрано невипадково. Саме тут, ближче до українсько-польського кордону, свого часу осіли вихідці зі 123 українських сіл Закерзоння, з надію колись повернутися на рідну землю. Сьогодні переселенці та їхні нащадки становлять значну частину мешканців села.

Читати повністю

Сьогодні 68 років від початку операції “Вісла”

wisla194728 квітня 1947 року о 4.00 годині ранку шість польських дивізій (близько 17 тис. військових) та відділи Корпусу Громадської Безпеки (назва органів польської служби безпеки) оточили території, на яких після депортацій 1944-1946 років досі проживало близько 200 тисяч українців. У цей же час відділи НКВС УРСР і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу.

Читати повністю

Категорії

Нове відео