Останні коментарі

депортації

Громадські слухання у ВРУ на тему: «Трагедія українців Закерзоння – злочин комуністичного режиму»

16 вересня 2014 року відбудуться слухання в підкомітеті з питань трудових мігрантів та національно-культурної співпраці Комітету з питань європейської інтеграції на тему: «Трагедія українців Закерзоння – злочин комуністичного режиму» (до 70-их роковин початку депортації українців з території Польщі).

Організаторами слухань виступають Підкомітет з питань трудових мігрантів та національно-культурної співпраці Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції та Український інститут національної пам’яті.

Читати повністю

Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси. Частина 2

Продовження (друга частина) статті “Українсько-польське пограниччя: Закерзоння та Східні Креси”, у якій розкривається історія земель по західну сторону від лінії Керзона, так званого Закерзоння, яке було тереном поселення переважно українського населення. Етнічні українські землі Лемківщини, Надсяння, Холмщини і Підляшшя, які були спустошенні після депортацій 1944-46 років та “остаточного вирішення українського питання” у Польщі у 1947 році. Сьогодні територія Закерзоння є частиною східного прикордоння Республіки Польща.

Закерзоння та Східні Креси

«Професор Ромер, великий географ, казав, що етнічна межа між поляками та русинами (українцями – Авт.) в Галичині, у Східній Малопольщі пролягає через ліжка.» [1, с.208] Ці слова Яцека Куроня, які він сказав під час свого виступу 1 листопада 2002 року у Львові надзвичайно влучно передають обставини сусідства українців та поляків. Вони конфліктні і складні з історичної точки зору. Читати повністю

Вісник СФУЛО №9 (вересень). Читати

Вийшов у світ вересневий номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Обєднань.

Цей номер передусім присвячений річниці початку депортації українців з етнічних земель у Польщі 1944 року. Це той час про який маємо передусім знати і памятати, щоб зрозуміти, в яких умовах розвивалася після депортації лемківська спільнота.

 

Читати Вісник СФУЛО № 9

Попередні випуски №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7 та №8.

Вісник СФУЛО №8 (Серпень). Читати

У світ вийшов черговий номер Вісника Світової Федерації Українських Лемківських Обєднань №8.

Серпнений випуск Вісника вийшов надзвичайно насиченим завдяки великої кількості подій у житті лемківської громади за останній місяць. У номері ви прочитаєте про нашу участь та підсумки X Світового Конгресу Українців та II Міжнародного Конгресу Української діаспори, що проходили у Львові, I Світового Конгресу Українських Молоджіних Організацій у Тернополі, відзначення 25-річчя товариства “Лемківщина”, вшанування українських жертв табору праці в Явожно.

Окрема рубрика присвячена лемківським фестивалям – XIII Лемківська Ватра в США, XXVIII Лемківська Ватра у Канаді та XV фестиваль лемківської культури “Дзвони Лемківщини” у Монастириськах (Україна).

Крім цього у Віснику ви знайдете про презетацію туристичного маршруту “Лемківські місця Львова”, презентацію та спогади учасників Міжнародного табору-експедиції “Вирій”, появу документального фільму “Сумні і горді спогади депортованих українців”, відзначення 670 років лемківського села Убля у Словаччині та 22-річчя незалежності України в Торонто, перепетії довкола спроб перейменування вулиці Блаженного Йосафата Коциловського у Перемишлі, а також розлоге інтервю з професором, доктором філологічних наук та академіком НАН України Миколою Мишинкою.

Читати Вісник № 8

Попередні випуски №1, №2, №3, №4, №5, №6 та №7.

 

Село Поляни. Частина перша

Село Поляни (неофіційна назва – Поляни Мисцівські), які і більшість гірських сіл, що у Низьких Бескидах Карпат, знаходяться у мальовничій місцевості, де невисокі гори вкриті лісом, луками та пасовиськами. Територія села порізана річками Бараня, Гутянка та Вильшня й безліччю потоків. Край села з північної його сторони протікає ще одна досить велика ріка Вислока – притока Вісли. Вона розділяла дві гміни – Поляни та Крампну, два повіти – Кроснянський та Ясельський, та два воєводства – Львівське та Краківське. Простягаються Поляни горами висотою від 409 до 465 метрів над р.м. Найвища гора – Пакушова (694 м.) – знаходиться у південно-західній частині села.

Читати повністю

У згарищах Кальниці

Спалене українське село, у згарищах якого залишається незнана кількість людських тіл; відділ Війська польського (ВП) виганяє всіх селян, які вціліли, до Української РСР – опадає залізна завіса мовчання про злочин. І донині злочину нема. У переможців ніхто не питає про вину… Доля 49 мешканців Кальниці, убитих ВП 26 вересня 1945 р., імен яких ніхто досі ніде не згадав, – це велика метафора винищення сотень українських сіл з карти польської держави у 1944–1946 роки. Жорстокості саме цієї депортації з долею жертв Акції «Вісла» і не порівняти, і не зрівняти.

Читати повністю

Село Дошно. Перша частина

Продовжуємо публікувати матеріали із серії “Історія сіл Лемківщини”. Цього разу це стаття про село Дошно, яка складатиметься з двох частин. Раніше на сайті були опубліковані статті про історію сіл Репедь, Щавне, Полонна і Ославиця.

* * *

Дошно (пол. Deszno – 1389 та 1575, Desno або Deschno – 1470) – село Сяніцького повіту (сьогодні – Республіка Польща) на північних межах Лемківщини. Село розкинулось на двох берегах річки Табор неподалік Риманова та Дуклі.

За легендою першими поселенцями села у 1096 році були Мельник, Коваль, Храпцьо, Бебло, Крамар і Тесля. Вони привезли з осередку будови фортеці на Сяні не лише пили для тартака, ковальське й теслярське знаряддя, але й зерно для посівів. Так виникло в Карпатах давнє руське поселення, яке отримало назву “Дошно”, тобто місце, де ріжуть дошки для великих будов. Поселенці обрали поміж себе найстаршого дідуся Беблу старійшиною – війтом. Згодом Дошно поповнилось родинами Кота, Волоха. Тим часом фортеця на Сяні росла, набираючи форм міста, яке відоме сьогодні під назвою Сянік (Сянок).

Читати повністю

Вшанування пам’яті жертв депортації у Львові

29 квітня 2013 року у Львові відбулося вшанування пам’яті жертв депортацій українців із їх етнічних земель у Польщі. В заході взяли участь голова об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» Володимир Середа, голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Софія Федина, голова ЛОО ВУТЛ Лемківщина Степан Майкович, голова Фундації дослідження Лемківщини Петро Гандяк, представники товариств Надсяння, Холмщина, Любачівщина, Лемківщина, та небайдужі львів’яни.

Читати повністю

У Львові вшанують пам’ять жертв депортації

 

У понеділок 29 квітня об 11.00 у Львові відбудеться покладання квітів до пам’ятного знаку, присвяченого жертвам депортацій, що знаходиться біля кінцевої зупинки трамваю № 4 по вул. Снопківській. Запрошуємо всю чесну громаду спільно вшанувати пам”ять про понад 700 000 жертв злочину проти українців і їх законного права бути українцями.

До цього часу депортацію не було засуджено на міжнародному, ані на загальноукраїнському рівні. Тільки наша свідома позиція сьогодні допоже виправити цю помилку історії.

Довідка

Перші масові депортації українського населення відбувалися у 1944-1946 роках. Внаслідок підписання 9 вересня 1944 році Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного Визволення “Про евакуацію українського населення з території Польської Народної Республіки і польських громадян з території УРСР” з території так званого Закерзоння (крайньо західних етнічних українських земель – Лемківщина, Надсяння, Холмщина, Підляшшя) до УРСР було депортовано близько 500 тис. українців.

Читати повністю

Полонна – лемківське село-привид

Продовжуємо публікації із серії про історії сіл Лемківщини. Ми повертаємося до нещодавно надрукованих спогадів у трьох частинах (тут, тут і тут) про село Полонна у Східній Лемківщині, яке було знищено у роки воєнних лихоліть. Передруковуємо з журналу «Лемківщина» (№1, 2013) розповідь про те, як відбувається відновлення місцевої церкви, дзвіниці та цвинтаря.

Читати повністю

Категорії

Нове відео