2012

Скільки статистичних українців на Підляшші?

Продовжуємо слідкувати за дискусією довкола підсумків перепису населення у Польщі. Читати раніше опубліковані на сайті статті “Підсумки перепису населення у Польщі: (не)корисна методологія”, “Заокруглені” результати перепису населення у Польщі” та “Ми теж населення держави”.

Статистичне управління в Білостоці оприлюднило для Підляського воєвідства результати проведеного 2011 р. Національного перепису населення. Перепис виявив, що кількість українців у реґіоні, порівнюючи з переписом 2002 р., збільшилася з 1441 до 2200 осіб.

Читати повністю

Ми теж населення держави

Демографічна політика держави та можливість залучення до цього питання проблематики меншин – це теми засідання спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, яка в середині березня проходила у Варшаві. Вони важливі для нас тому, що мають відношення до питання перепису населення, освіти та загалом нашого майбутнього функціонування як меншини.

Читати повністю

«Заокруглені» результати перепису населення у Польщі

 Публікація про результати нещодавно проведеного перепису населення у Польщі. Вона частково розкриває питання, які були підняті у раніше надрукованій на нашому сайті статті “Підсумки перепису населення у Польщі: (не)корисна методологія”.

Метою останнього Національного перепису населення (НПН), проведеного 2011 р., було отримати точну інформацію про кількість населення польської держави, його територіальне розміщення, про соціально-демографічну структуру населення, суспільно-економічну характеристику сімей та житлових умов з поділом на воєвідства, повіти, ґміни і ще багато іншого. Представників меншин найбільше цікавила тема національної структури країни та вживання рідної мови вдома.

Читати повністю

Двоголосся навколо Акції «Вісла»

Дев’ятьма голосами «за» і чотирма «проти» 6 грудня 2012 року парламентська комісія нацменшин прийняла в першому читанні проект постанови про засудження Акції «Вісла». Наступним кроком може стати обговорення проекту на форумі всього Сейму Польщі та його прийняття. Як показала депутатська дискусія, це радше не супроводжуватиметься однодумністю.

Ідею політичного засудження Акції «Вісла» польським парламентом підтримали всі депутати – учасники засідання комісії нацменшин, за винятком представників партії Право і справедливість. Читати повністю

Лемківський Святвечір – 2012

12 грудня цього року у приміщені НУ “Львівська політехніка” лемківська громада Львова  зібралася на вже традиційний Лемківський Святвечір (або Велію). Незміним організатором заходу є Львівська обласна організація “Лемківщина”.

Підтримуючи давню традицію святкування різдвяних свят у родинному колі лемківська Свята Вечеря є найкращим тому підтвердженням. Учасниками та гостями цьогорічного святкування стало близько 300 осіб.

Відкрили Лемківський Святвечір вітальними словами голови товариства “Лемківщина” Степан Майкович та голова Світової Федерації Українських Лемківських Обєднань Софія Федина, яка розпочала марафон лемківської коляди.

Учасники свята також мали змогу спостерігати за уже традиційним лемківським вертепом “Молодої Лемківщини” та святкування Маланки у виконанні молоді Львова.

Польський Сейм засудить операцію “Вісла”?

Акція “Вісла”, в рамках якої 1947 року з південно-східної Польщі виселено понад 140 тисяч українців, була порушенням елементарних прав людини – такий висновок зробила Комісія національних та етнічних меншин польського Сейму.

Комісія саме розпочала роботу над проектом ухвали в цій справі, повідомляє Польське Радіо.

“Під час проведення цієї акції застосовано притаманну тоталітарним системам засаду колективної відповідальності, яка ніколи не повинна бути фундаментом політики демократичної держави”, – написано в проекті ухвали.

Під час засідання комісії запрошені історики Роман Дрозд та Ґжеґож Мотика нагадали, що 65 років тому польські комуністи розпочали депортацію зі своїх земель десяток тисяч невинних осіб українського походження, а також лемків із Західної Лемківщини.

За словами істориків, метою операції “Вісла” була не лише ліквідація українського підпілля (зокрема відділів УПА), але перш за все асиміляція мирного українського населення, наслідком якої мало бути перетворення Польщі у національний моноліт.

Читати повністю

ХІІ Лемківська Ватра в США

Цьогорічна ватра в Елленвілл була визначною подією. А я був на усіх Ватрах, починаючи з 2001 року і можу це ствердити.

Духовно це все та ж щорічна зустріч лемків США на свому фестивалі, аби згадати і згуртуватись. Кажу – лемків Америки, бо лиш рідкі гості завітають сюди з-за «Великої води» і, на жаль, цьогорічна Канадська Ватра співпала з нашою у часі. Цьогорічне Ватряне поле не було перевантажене публікою і тому, що День Незалежності, приваблюючий останніми роками тисячі в Катскільські гори, давно минув. Та хоч і не надто велелюдна, цьогорічна Ватра була такою ж теплою, як завжди. Теплою від сонечка – те шкварило, не шкодуючи артистів на пекучій сцені. Теплою в наших серцях – вкотре у горах, так схожих на наші зелені Бескиди, ми зійшлися разом. Теплою від усвідомлення – наше Ватряне «огниско» – лиш пломінчик у численному морі Лемківських Ватр, що палають у багатьох місцях на Лемківщині, в Польщі, Україні та Канаді.

Нашу Ватру в суботу, 4-го серпня 20012 року запалюють молоді юнаки, молоді лемки, народжені вже тут. Вони тут з родичами, і ті з тремтячими серцями плескають церемонії відкриття Ватри. На сцені – керівництво Організації Оборони Лемківщини і незамінимий Староста Ватри Василь Гаргай вже вдванадцяте вітає глядачів та виступаючих. Отець Кащак благословляє присутніх і дійство. По черзі, разом з вітаннями, Голова ООЛ Зенко Галкович представляє нову книгу, видану англійською мовою за кошти ООЛ – «ZAKERZONNIA. Ethnic Cleansing of the Ukrainian Minority in Poland.1944-1947», член Президії СФУЛО Андрій Хомик зачитує вітання від новообраної на Голову СФУЛО Софії Федини. Вона не лише політолог і голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань, але і відома співачка – в той же вечір виступає на Лемківскій Ватрі в Канаді. Голова Фундації Досліджень Лемківщини зворушливо підкреслює присутність багатьох юних облич серед глядачів – майбутньої нашої зміни (а з ним не тільки його діти, а уже і внуки, як і багатьох присутніх).

Починаєтся концерт – і це він робить цьогорічну Ватру безперечно кращою за попередні. З року в рік ми бачимо наших постійних улюбленців – як чудових сестер Павлишин, неначе лебедят, що все кращають та співають все гарніше. Алла Кусевич з Андрієм Турчином починали і не раз вплітали свої лемківські та укранські пісні «Цне мі ця за тобов», «Як я сено грабала» та ін.  Чудові дівочі голоси «Самоцвіту» а-капельно та під бандуру чарували глядача своєю досконалістю. Як і завжди, під бурхливі оплески і сміх читав Петро вислоцький свої “віци”. Скрипка Іннеси Декайло плакала і сміялась народними та сучасними ритмами, линула до неба і падала, тулилась до глядача…

Цього ми і  чекали. Українці славні голосами і талантом. Лиш мало нас тут. Щиро кажучи, тут, у діаспорі, нам годі розраховувати на високопрофесійний рівень концерту, як на Україні. Це там – величезне розмаїття заслужених і академічних, поліфонічних і камерних, різних по жанру, та головне – професійних колективів. Я там виростав і, звиклий до того багатства, приїхавши до США кілька років на нашій сцені спостерігав виступаючих дуже щирих і прагнучих, та все ж аматорів. І звикся, змирився з цим – очевидно неминучим – явищем. У чужомовному середовищі культурний розвиток меншості – лише так чи інакше відтягнута асимиляція… І що ж ми бачимо сьогодні? Четверта хвиля еміграції приносить сюди не просто більше і більше людей, а більше і більше людей талановитих. Такого рівня, як цого року Лемківська Ватра в США ще не бачила.

Справжніми відкриттями стал тріо «Гердан» з Вашингтону у складі Андрія Підківки, Соломії Горохівської та Річарда Міллера з Бразилії. Його акустична гітара, як в українських, так і латинських ритмах була фантастична. Андрій показував чудеса володіння різними автентичними духовими інструментами, а соло та скрипка Соломії на додачу стали справжньою окрасою свята, тим, чого ми давно чекали. Нові експерименти, не стагнація у «шароварному» милуванні українською старовиною, а сміливе аранжування і становлення нашої мелодики на сучасний рівень – ось чим так порадував «Гердан». Дебютувала на фестивалі і чарівна Наталя Кікта з лемківськими піснями «Ой верше» та ін. Сподіваємось, дебют буде першим, та не останнім її виступом на сцені в Елленвіл.

Поміж виступами зголоднілі  до українських страв, як завжди могли поласувати у кухні (традиційне печене «паця» розійшлос по численних «талірках» ще до концерту).

Увечері традиційно – забава. На чудовій, накритій від непогоди “dance floor” при звуках «Грому» охочі до танцю змагались з утомою до «білого ранку», а навколо, на траві зеленій та за столами – спогади та зустрічі, сміх і жарти, «погарик і сьпіванки»… Розходяться перед світом, та ненадовго…

Рано в неділю 5-го серпня, в лемківській капличці – панахида, присвячена 65-й річниці Акції «Вісла», котру відправив Владика Павло Хомницький. Прапори Відділів ООЛ та Суму пестив легкий вітерець. Затихло птаство…Лемки стояли в молитві. В нашій пам’яті незгладима біль – депортація. Її згадав Владика в своїй проповіді :  ” …ці небажані емігранти були розсіяні по чужій землі, як осінне листя. На жаль сучасний український уряд не пам’ятає про тих що стратили життя чи потерпіли під час Акції Вісла чи інших подій. Ми пам’ятаємо  і молимось за них”.

На ХІІ Ватрі не бракувало поживи і для інтелекту. Наш вельмишановний Голова УККА Аскольд Лозинський виголошує доповідь, присвячену тій же річниці виселення. Хоч нікому з присутніх сивочолих слухачів не треба пригадувати, що принесло їм горезвісне переселення, в залі не бракувало і молоді. Головно для них ООЛ видала вже згадану книжку «Закерзоння…» англійською. Різних аспектів українсько-польських відносин торкнувся доповідач і червоною ниткою пройшла думка «Ми повинні прощати, та не можемо забувати…»

Знову сцена оживає концертом. І знов нагадують нам свої вчорашні чари ­­­«Гердан» і Л.Щипчик, А.Кусевич та А. Турчин, сестри Павлишин та «Самоцвіт». Був час і для авторської пісні – молодий та талановитий гітарист Максим Лозинський з почуттям виконував модерні композиції «Не спи, моя рідна земля» та «Вставай!».

Приємною несподіванкою випурхнули на сцену чудові дівчата та юнаки ансамблю «Бабаросин», задвиготіли по сцені каблуки, замерехтіли в запальному танці зграбні танцюристи. Вони з Нью-Йорку, а я би подумав – з України, так професійно чарували глядача їх «Гопак», «Коломийка» та «Козачок».

На Ватрі побачиш усього. І цим славні лемківські Ватри. Це фестивалі не лише для молоді, що різняться лише стилем музики. Ватри – для усіх поколінь. Сюди приходятю старі та малі. Вони приходять подивитись і послухати, потанцювати і поспівати. Ба, також – помолитись і згадати. Вони стрічаються і згадують. Ми маємо що згадати. Ми – лемки. Більшість з нас втратили свою землю, та ніхто з нас не втратив свою пам’ять і свою віру. Виростають нові покоління, народжені на інших землях, та Прадідівська земля Лемківщини стукає їм у серце. І вони приходять до Ватри. У різних краях по усьому світі, та з одним духом у серцях. Нас не загладити, заки ми приходитимемо до Ватри. Заки триматимемося наших джерел, заки молоді лемчатка босими ноженятами топтатимуть траву перед ватряними «огнисками» на Лемківщині, в Україні, Канаді та США.

Мені особисто дорого було бачити книжку віршів мого вітця, Василя Хомика, в руках нашої чарівної ведучої Галини Семеняк. Вірші з тої книжки гармонічно впліталися поміж концертними номерами в канву концерту. І закінчу я також словами його “Лемківської Молитви”:

 

«…Тебе благаєм кожну днину
Порви загради з днів війни
Верни нас в рідну Лемківщину
і самобутність сохрани»

Андрій Хомик, США

Фото автора

Серпень 2012

Категорії

Нове відео