75 років початку акції “Вісла”
28 квітня 1947 року розпочалася акція “Вісла” – військово-політична операція польської комуністичної влади, що полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель. Проводили акцію під приводом ліквідації формувань Української повстанської армії на Закерзонні. Однак у документах з грифом “таємно” йшлося про “остаточне розв’язання української проблеми в Польщі”.
Операція “Вісла” розпочалася о 4-й годині ранку 28 квітня і тривала до серпня 1947 року. Проводила її спеціальна оперативна група, яка не знала до людей ні жалю, ні співчуття. Тоді було переселено 140 тисяч українців – під дулами автоматів їх змусили залишити рідну землю, свої села і домівки, в яких жили вони і їхні предки упродовж віків.
Спочатку план називався «спеціальною операцією “Схід” і включав одночасне проведення депортації та бойових дій проти УПА. Згодом його перейменовано на “Вісла”. Було створено оперативну групу “Вісла”, яка налічувала близько 21 тисячі військових.
Подзвінне операції “Вісла”
28 квітня 1947 р. шість дивізій Війська Польського розпочали виселення українського населення з західних окраїн українських етнічних земель, що в кінцевій фазі Другої Світової війни опинилися в межах Польщі. Це виселення отримало військову назву операції “Вісла”. Операція тягнулася кілька місяців і, практично, закінчилася в жовтні 1947 р. Проводилася вона з великими знущаннями над українцями і з особливою брутальністю. Було депортовано на захід і північ Польщі близько 150 тисяч осіб, одночасно арештовано і ув’язнено у післягітлерівському таборі Явожно, а також просто вбито кілька тисяч українців (у Явожно опинилися 3873 в’язні). Українців виселяли з Ряшівського, Люблінського і Краківського воєводств і розпорошено розселювали на понімецьких землях – в Ольштинському, Кошалінському, Щецінському, Вроцлавському, Зєльоноґурському і Ґданському воєводствах. За повернення в рідні місця арештовували.
Вимагаємо Справедливості! 70 років від початку Операції “Вісла”
Для нас найважливішим моментом є сприйняття Акції “Вісла” не як поодинокої військової операції. Акція “Вісла” була лишень кульмінацією великого злочину депортації українців у 1944-1951 роках із теренів Закерзоння, українських етнічних теренів.
Під час цього сумарно потерпіло понад 700 000 етнічних українців. І єдиною причиною депортацій було те, що вони були українцями.
Чому ми маємо сьогодні говорити саме про ширший контекст, бо депортація 1944-1946 років створила підґрунтя для проведення Операції “Вісла”, коли люди не захотіли добровільно покидати свої етнічні терени і їхати в Совєтський Союз.
Совіти обіцяли, що тим, хто виїде із Закерзоння, будуть забезпечені всі умови для гідного життя. Насправді ж цього не сталося.
Польська інтеліґенція підтримує відзначення роковин операції “Вісла”
«Приєдналася, бо так треба!», «Iсторія українців є теж частиною моєї історії», «Пробую сплатити борг», – говорять відомі в Польщі люди, які увійшли до Почесного комітету громадських відзначень 70-річчя операції “Вісла”. Серед них є теж українець – проф. Володимир Мокрий.
– Я підтримала, бо так треба! Це настільки вагомі роковини, що ми всі разом мусимо їх відзначити, – говорить Данута Куронь, голова освітнього фонду Яцека Куроня, яка увійшла до складу комітету. Вона каже, що таким жестом поляки можуть показати, що українці для них важливі. – Українці є нашими братами, сестрами в ці квітневі дні, коли будуть відзначати роковини їх виселення, співчуваємо і перепрошуємо, що так сталося. Тому в ці дні хочемо бути разом, – продовжує Д. Куронь.
Почесний комітет (повний список членів подаємо нижче) Об’єднання українців у Польщі організувало після того, як Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі, яке займається розподілом державних дотацій для національних меншин, цього року відмовило всім організаціям, котрі готувалися влаштувати урочистості, зв’язані з 70-річчям Операції “Вісла”. Відзначити пам’ять депортації хотіли три організації: Об’єднання українців у Польщі, Товариство розвитку музею лемківської культури в Зиндрановій і Товариство (Стоваришіня) лемків з Лігниці. Голова фонду задумується, чому держава не хоче підтримати своїх громадян, які потерпіли від комуністичної влади, проти якої боролися й самі поляки.
Завадка Риманівська. Історія села. Ч.3
Продовження статті про історію села Завадка Риманівська. У третій частині розкривається особливість культурного життя завадчан, а також воєнні та повоєнні роки депортації.
Культурне життя
Довкола церкви і школи завжди в’язалося і культурно-громадське життя села. Оскільки переважно скрізь у тогочасних селах священик і учитель були єдиними представниками інтелігенції, то від їх культурного і політичного рівня, від рівня їх свідомості майже повністю залежало громадське життя села. Так було і в Завадці Риманівській.
Географічне розташування Лемківщини, поділ її території ландшафтом Низького Бескиду і розчленованість кордонами сусідніх держав, віддаленість від основних культурних і політичних центрів Галичини позначилось на формуванні менталітету лемків. Відчуття постійного тиску, соціального, національно-релігійного від поляків, словаків, німців, угорців, в оточені яких жили, виробило у лемків консерватизм, який захищав їх від асиміляції, космополітичних процесів, зберіг їхні традиційні індивідуальні риси, характерний побут, спосіб господарювання, життя. Це відзначив і виходець із Завадки Риманівської Олексій Торонський, який у своїй праці «Русини-лемки» (1860 р.) писав, що лемко допитливий, але не легковірний, обережний у запроваджені нового, його, як і інший русинам, притаманна своя філософія: «В нас так не бывало, за наших вітців так не было, а добрі было на світі».
Вісник СФУЛО №10(34). Жовтень 2015. Читати
На Хрещатій відновили памятний хрест
16 липня 2015 року члени Львівського обласного товариства«Лемківщина» на чолі з головою організації Степаном Майковичем взяли участь у заходах щодо встановлення та посвячення хрестів на г.Хрещата, Команчівський повіт у Польщі.
Організатором заходу була Спілка українських політвязнів і репресованих Польщі. На місці колишнього шпиталю УПА було відправлено панахиду та посвячено сім нових хрестів.
Сьогодні 68 років від початку операції “Вісла”
28 квітня 1947 року о 4.00 годині ранку шість польських дивізій (близько 17 тис. військових) та відділи Корпусу Громадської Безпеки (назва органів польської служби безпеки) оточили території, на яких після депортацій 1944-1946 років досі проживало близько 200 тисяч українців. У цей же час відділи НКВС УРСР і чехословацької армії заблокували східні і південні кордони Польщі від Бреста до Нового Сончу.
“Лемківщина” вшанувала пам’ять українських жертв концтабору в Явожно
31 серпня львівська делегація Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння» взяла участь у заходах вшанування пам’яті українських жертв Центрального трудового табору в Явожно (Польща). Серед її учасників також була Львівська обласна організація «Лемківщина».
Останні коментарі