ЗАЯВА. Депортовані з Польщі українці про спільне примирення

 Заява

об’єднання товариств депортованих українців “Закерзоння”

про українсько-польське поєднання і взаємне прощення

Польсько-українське протистояння у міжвоєнні – а особливо у 40-і роки минулого століття – на Волині, Холмщині, Підляшші, в Галичині, Надсянні, на Західній Бойківщині, Лемківщині, на жаль, залишило для сущих сьогодні поколінь українців і поляків не тільки прикрі спогади про ці часто трагічні події, а й потребу об’єктивно і всебічно проаналізувати причини, які призводили до масових вбивств сотень невинних як українців, так і поляків, в тому числі беззахисних людей похилого віку, жінок, дітей.Впродовж панування комуністичних режимів потужні пропагандистські машини по обидва боки нашого кордону тенденційно, замовчуючи або спотворюючи невигідні для них факти, зомбували масову свідомість сотень тисяч людей.

На превеликий жаль, і в останні два десятиліття надзвичайно галасливі різні т.зв. кресові патріотичні рухи, товариства у Польщі, використовуючи широкі можливості засобів масової інформації, в тому числі інтернету, продовжують нагнітати антиукраїнську істерію, зокрема, явно спекулюючи на трагічних подіях 1943-1944 років на Волині.

Очевидно, що важко говорити про поєднання і взаємне прощення з тими у Польщі, хто вперто називає українське націоналістичне підпілля бандами, а взаємну братовбивчу польсько-українську боротьбу у 40-х роках минулого століття, вслід за публічними ухвалами окремих польських воєводських сеймиків, вважає вчиненим українцями людиновбивством, тобто геноцидом (ludob?jstwo польською означає “геноцид” – ІП) поляків.

Масові вбивства українців, здійснені у ці ж роки різними польськими збройними формуваннями на Волині, Поліссі, Холмщині, у Надсянні, якщо вони про них взагалі згадують, то називають т.зв. вимушеними “відплатними” акціями або навіть “випереджувально-відплатними”, як це ніби було у Сагрині на Холмщині. Воістину людський цинізм не має меж!

Окремо хочемо заявити, що публічні акції, статті, коментарі краківського ксьондза Тадеуша Ісаковича-Залєського, як і всі матеріали на теми українсько-польських взаємин, що регулярно з’являються на його інтернет-сайті, на наше глибоке переконання, не тільки не мають нічого спільного з покликанням християнського священика, вони відверто шкодять справі українсько-польського поєднання.

Ми з повагою ставимося до польських науковців, що досліджують ці складні події. Але часто оцінки цих подій – зумовлені, очевидно, усталеними особистими політичними уподобаннями окремих із них – на жаль, бувають далекими від наукової об’єктивності.

На наше переконання, важко заперечувати, що визначальною причиною польсько-українського протистояння на Волині, Поліссі, у Східній Галичині у 40-і роки минулого століття була боротьба за політичне і державне майбутнє цих земель. Причому ця жорстока взаємна боротьба часто провокувалася і стимулювалася зовнішніми силами.

У повоєнні роки в Україні та Польщі народились і виросли нові покоління українців і поляків, які хочуть як добрі сусіди жити у злагоді та взаємоповазі. Тож заради цього взаємне українсько-польське поєднання, взаємне прощення кривд, що їх зазнали в ці трагічні роки тисячі як українців, так і поляків стає вимогою сьогоднішнього дня.

Для багатьох з нас, чиє дитинство, юність пройшли на нашій споконвічній прабатьківській землі – Холмщині, Надсянні, Західній Бойківщині, Лемківщині, сотні невинно убієнних поляками українців у Сагрині, Бересті, Верховинах, Шиховичах, М’ягкому, Модриню, Ласкові, Верешині, Новосілках, Горайці, Новому Люблинці, Старому Люблинці, Пискоровичах, Заліській Волі, Малковичах, Павлокомі, Березці, Бахові, Лубні, Завадці Морохівській і десятках інших місцевостей були нашими односельцями, близькими, рідними.

Не забуваючи про їх мученицьку смерть, ми одночасно схиляємо наші голови перед світлою пам’яттю усіх беззахисних жертв українсько-польської братовбивчої боротьби.

Ми звертаємося до всіх людей доброї волі у Польщі, що ми готові зробити все залежне від нас заради досягнення благородної мети – взаємного примирення між нашими народами та прощення взаємних кривд.

Довідка: до Об’єднання “Закерзоння” входить 10 обласних суспільно-культурних товариств і ветеранських організацій примусово виселених з південно-східної повоєнної Польщі на територію УРСР понад півмільйона автохтонних українців.

Джерело: Історична правда

 

 

 

/p

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео