Як «PiS» взяв на озброєння спадщину посткомуністів

На прохання парламентського клубу «Громадянської платформи» (пол. PO) Сейм Польщі 3 січня не розглянув на пленарному засіданні ухвали про Акцію «Вісла». У грудні минулого року, як повідомляло «НС», ця ухвала пройшла перше читання на засіданні комісії національних та етнічних меншин. Комісія рекомендувала найвищому законодавчому органові Польщі включити до порядку денного документ, де говориться про те, що депортація 1947 р. була «порушенням основних прав людини», яку «Сейм РП засуджує».

– Була пропозиція виключити цей пункт з порядку денного, на що не було заперечень з боку сеймової президії, – так спікер Ева Копач обґрунтувала рішення.

Засудити політично Акцію «Вісла» демократичний Сейм РП намагається вже учетверте. Автор проекту, голова комісії національних та етнічних меншин, депутат владущої «Громадянської платформи» (ГП) Мирон Сич наголошує, що в момент запланованого другого читання «емоції були дуже сильними, тому останньої миті президія визнала, що було б добре, якби проект пішов на друге читання у трохи менш бурхливій атмосфері».
Заручники Волині

– Мені здається, що в такій бурхливій атмосфері добре було б, якби політичні партії дізналися більше фактів про Акцію «Вісла» і не робили її заручником подій на Волині, – продовжує М. Сич. Протягом останніх кількох тижнів у загальнонаціональних мас-медіа, у соціальних мережах та на форумах, вибухла дискусія стосовно оцінки Акції «Вісла» польським парламентом. Зокрема, висловилася низка політиків правої частини опозиції. «Не бачимо причин, щоб засуджувати Акцію „Вісла”, тим більше, що українці не хочуть засудити геноциду УПА», – заявив лідер «Права і справедливості» (ПіС) Ярослав Качинський.

Депутати ГП не мають застережень до ухвали, – наголошує М. Сич, – «наша партія чітко окреслює, що був скоєний злочин проти цивільних громадян Польщі, а в демократичній державі не можна виправдовувати застосування принципу колективної відповідальності».

Через застосування принципу колективної відповідальності 1947 р. вболіває й Станіслав П’єнта з опозиційного ПіС. Однак він, як і більшість його однопартійців, не бачить сенсу, щоб Сейм РП засуджував Акцію «Вісла»:
– Я вважаю, що Акція «Вісла», безперечно, була брутальною пацифікацією українського народу, під час якої застосовано принцип колективної відповідальності, проте у світлі геноциду, що його влаштувала УПА [на Волині] це була обґрунтована дія. І хоч рішення прийняла не польська держава, а комуністичний режим, такі дії, скеровані на захист польського цивільного населення, я вважаю розумними, – наголошує С. П’єнта. І застерігає: єдиної позиції ПіС щодо Акції «Вісла» – нема.

Рідкісну солідарність з антикомуністами Качинського показує пост-комуніст із Союзу лівих демократів (СЛД, пол. SLD) Тадеуш Івінський, який називає Сичеву ухвалу «суперечливою».

– Чимало поляків дивиться [на Акцію «Вісла»] крізь призму Волинської…, – тут Івінський затинається. – Не хочу казати «Волинської різанини» – скажу Волинської трагедії, яку під багатьма аспектами можна вважати за таку, що носить характер геноциду, – підкреслює він. І вболіває над тим, що з росіянами й німцями поляки якось миряться, а от з українцями – не сильно.

До голосу колеґ з опозиції приєднується член коаліції, депутат Польської селянської партії (пол. PSL) Францишек Стефанюк:
– Якщо ми й маємо ставити оцінку історичним кривдам, то спершу треба це зробити з геноцидом на Волині. У зв’язку з тим, що відбувалося в малопольських повітах після 1945 р., рішення про Акцію «Вісла» мусило бути прийняте. Уже два роки лежить проект ухвали, що встановлює 11 липня Днем мучеництва кресов’ян – і він не може дочекатися прийняття. А тут ситуацію випереджають на скількись там років і сягають до Акції «Вісла». Усе мусить відбуватися хронологічно, – стверджує Стефанюк.

Точної хронології засуджень, як і її вихідного та кінцевого пунктів, депутат найстарішої нині польської партії, що мала владу, зокрема, у міжвоєнний період, не подає.

Чи варто ворушити минуле?
Т. Івінський переконує мене: не варто повертатися до історії та змушувати, щоб Сейм нею займався:
– Порушення подібних питань не сприяє процесові поєднання, тим більше, що Сенат Польщі, який, щоправда, не має жодного значення, 1990 р., а пізніше президенти Польщі Александер Квасневський [2002 р.] і Лех Качинський [2007 р.] висловили вболівання через Акцію «Вісла», – роздумує Т. Івінський.

Слово «осудження», яке вживається в ухвалі, Т. Івінський вважає «надто міцним». Радить вживати висловлене президентами «вболівання».

 

 

Автор Ігор Ісаєв, редактор Польського радіо

Джерело: Наше слово №3 (20 січня 2013)

 

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео

  • Фільм "Евакуйовані назавжди" / Deported Forever (2017). Трейлер
    Перша частина документального фільму про депортацію українців Закерзоння 1944 1946 рр. із Польщі до УРСР. Побудований на основі свідчень переселенців, а також присвячений пам яті українців Закерзоння. Фільм знятий Місією "Апостол" (Івано Франківськ). Друга частина фільму розповідатиме про долю греко католицького духовенства у період депортації, а також початок катакомбного періоду у житті УГКЦ. The trailer of the first part of the documentary is Deported Forever (2017). The film tells about the deportation of the Ukrainian population from Poland to the USSR in 1944 1946. Based on testimonies by Ukrainians Zakerzonia.
  • Пикуличі 2017. Ч.2. Церковна хода вулицями Перемишля
    Фрагмент із щорічної церковної ходи української громади Польщі від української катедри св. Івана Хрестителя у Перемишлі до Українського військового цвинтаря у Пикуличах, що на окраїнах міста. Це традиційна хода, яка бере свій початок у 1920 х роках і була відновлена на початку 1990 х років. У 2017 р. хода відбувалася 11 червня. У зв язку з нападами у 2016 р. польських націоналістів на колону та спроб зірвати захід цьогорічну ходу охороняло 600 правоохоронців. Захід відбувся, хоч під сурповід вигуків антиукраїнських гасел та обструкції його учасників.