Останні коментарі

65 рокiв тому провели операцію “Вісла”

65 рокiв тому сталася подiя, яка поклала початок однiй з найтрагiчниших сторiнок в iсторiї українцiв. У Польщi було вбито заступника мiнiстра оборони Кароля Сверчевського – нiбито вояками УПА. За мiсяць потому розпочалося насильне вигнання українцiв зi сходу Польщi на захiд та пiвнiч. Ця операцiя пройшла пiд кодовою назвою “Вiсла”.

Схема переселення українців під час операції “Вісла”. Кадр із сюжету телеканалу “Інтер”

Сьогоднi – за 65 рокiв – офiцiйного її засудження з боку польської влади досi не прозвучало. У сусiдiв багато хто хоче виправдати дiї тодiшнього уряду, перекласти вiдповiдальнiсть на комунiстичну епоху. Мовляв, команда була не з Варшави, а з Москви. До того ж, багато українцiв начебто пiдтримували УПА. Жертви ж операцiї “Вiсла” вважають, що єдина їх провина у тому, що не були поляками. Всесвiтнiй конгрес українцiв вже звернувся до Ради Європи, ООН та Європейського Союзу із вимогою змусити уряд Польщi вибачитись та виплатити компенсацiї жертвам операцiї “Вісла”.

Села в оточеннi 6 польських дивiзiй. Дві години на збори. Домашнiх речей – не бiльше нiж 25 кiлограмiв на родину. Так переселяли українцiв.

150 тисяч було виселено з Лемкiвщини, Посяння, Пiдляшшя i Холмщини, де iсторично жили українцi. Шлях переселенцiв пролiг на захiд та пiвнiч – на територiї, якi до 1945 року належали Нiмеччинi.

“Зачистка територiї” тривала пiвроку. Багато українських сiл було спалено.

Батькiвщини родини Туцьких також уже немає на мапi. 1947 року їх ще дiтьми вiдправили пiд Гданськ. I тiльки в шiстдесятих подружжя змогло повернутися. Зараз Туцькi мешкають у Перемишлi. Жодної фотографiї про сороковi – усе згорiло в рiднiй хатi.

Мирон Туцький, переселений пiд час операцiї “Вiсла”:

- Де їдемо – не знаємо. Все пiд наглядом вiйська. Батько хотiв зерна взяти, так вiн за пiстоля.

Тереза Туцька, переселена пiд час операцiї “Вiсла”:

- Там, на пiвночi, ми два тижнi сидiли в хлевнi, де свинi. А пiзнiше, щоб хату дiстати, нас було 5 родин у тiй хатi. Без вiкон, без дверей, i повно бруду. Як вивозили, то казали – будете все мати, а там нiчого не було.

Мирон Туцький, переселений пiд час операцiї “Вiсла”:

- То було винароднення нас. Нас розкинули на пiвночi поодиноко, довго ми не могли стрiнутися одне з одним. Асимiляцiя.

У всiх цих теках – десятки сторiнок i сотнi метрiв аудiоплiвки про 1947 рік. Богдан Гук 10 рокiв збирав спогади депортованих пiд час операцiї “Вiсла”. Сьогоднi почитати їх може буть-хто – за редакцiєю журналiста видано вже кiлька книг.

Богдан Гук, журналiст:

- Ось фотографiя села Угерцi в горах Карпатах. 1935 рiк, перед церковю дiти, якi приступають до першого причастя. За 12 рокiв вони ж – жертви акцiї “Вiсла”.

Формальним приводом стала нiбито пiдтримка українцями партизанiв УПА. Тут, в Інститутi нацiональної пам’ятi у Варшавi, зберiгаються рапорти до Москви, що саме упiвцi вбили заступника мiнiстра оборони Польщi генерала Сверчевського. Але останнiм часом з’явилися новi свiдчення: до вбивства причетнi й польськi офiцери.

Акцiя “Вiсла” не була миттєвою, до неї ретельно готувалися.

Богдан Гук, журналiст:

 - Остаточно вiдомо що за 2 мiсяцi до операцiї “Вiсла” – до 28 квiтня 1947 року – вже розроблялилися плани штабом Війська польського: йшов перелiк населення українського. Слiд додумуватися, це була пiдготовка до “Вiсли”, коли ще нiхто не думав про вбивство Кароля Свiрчевського.

Церква у Краковi. Сюди до вiйни приходили майже три тисячi українцiв. 1947 року святе мiсце для них стало пасткою. Пасткою для греко-католикiв, якими на той час була бiльшiсть мiсцевих українцiв.

Роман Любiнецький, член управи Об’єднання українцiв у Польщi:

- Уряд безпеки разом з НКВД арештовують не тiльки священника, але й всіх, хто приходить до приходства. Польська влада пiдозрювала, що парафiя мала контакти з пiдпiллям, вiйськовими. Поодиноких людей священник мiг знати, але не брав дiяльностi у тому.

Сьогоднi вже нiхто не скаже, хто саме лежить у цих могилах. Пiд час вiйни тут були поляки, пiсля – українцi. Їх об’єднувало одне: всi вони були в’язнями. Спочатку -гiтлерiвцiв, потiм – комунiстiв.

На цьому мiсцi розташовувався концтабiр “Явожно” – фiлiя трагiчно вiдомого фашистського “Освенцiму”. Явожно знадобився i комунiстам. Саме тут було ув’язнено близько 4 тисяч українцiв. Вчителi, усi греко-католицькi священники та багато iнших. Тут загинуло 160 українцiв.

Ранiше вiн був шахтарем, тепер вчиться бути лiсiвником. Стефан Гладик першим у Польщi вiдсудив втрачене майно родини – майже 5 тисяч гектарiв лiсу.

Стефан Гладик, переселений пiд час операцiї “Вiсла”:

- Вони хотiли менi заплатити за цей лiс грошi, але це є рiч безцiнна. Я тут чую предкiв.

Пан Гладик був пiд серцем у матерi, коли вигнали родину iз села Кунькова. За пiвстолiття Гладики повернулися на рiднi землi. Довелося пережити 9 рокiв судової тяганини – спочатку у Кракiвському воєводствi, потiм у столицi. Вiдсудити вдалося лише те, що було у власностi держави. Компенсацiю за хату й землю, якi вiддали iншим людям, отримати так i не вдалося. Зараз Гладик знову судиться.

Стефан Гладик, переселений пiд час операцiї “Вiсла”:

- Комунiсти не описали це майно, i це був юридичний гачок.

Прийняти рiшення про повернення втраченого на державному рiвнi Польща нiяк не наважиться. Польський українець Володимир Мокрий – депутат першого посткомунiстичного скликання Сейму на початку дев’яностих. Вiн був одним з тих, хто вимагав вирiшити “українське питання”.

Володимир Мокрий, колишнiй депутат польського Сейму:

- Я писав багато проектiв про засудження операцiї “Вiсла”. Але менi представники комунстiв, щоб я перестав майструвати проти акцiї. Тодi був президентом Ярузельський – генерал, який безпосередньо брав участь в операцiї. Вiн хвалився тим, щоб вiдбирав збiжжя у бандерiвцiв для голодуючої Варшави.

“Протиснути” засуджувальну постанову вдалося лише у верхнiй палатi парламенту – Сенатi. Вибачення є, але не бiльше. Наслiдки “Вiсли” вiдчутнi й сьогоднi, коли народжується вже третє поколiння пiсля її закiнчення. Багато хто з українцiв розмовляють одне з одним польською. Бiльше того, з кожним роком стає все менше тих, хто називає себе українцями.

Володимир Мокрий, колишнiй депутат польського Сейму:

- В 80 вiдсотках напевно, щонайменше. Тому що переселено 150 тисяч людей, а пiсля останнього перепису – чи є хоча б 30 тисяч. Вони далi розпорошенi. Це є ефект антиукраїнської пропаганди.

Операцiя “Вiсла” завершилася перемогою: комунiстична Польща пiд патронатом Москви досягла, чого прагнула. УПА розбито, українських сел практично не залишилося. Але українцi в Польщi й сьогоднi говорять “добрий день” замiсть “джень добри”. Так, як навчили батьки. Незалежно вiд того, куди закинула їх доля.

 

Автор Лариса Задорожна

Джерело сайт Подробності-ТВ, “Інтер”

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео