Останні коментарі

Історія села Ростока (Розтока) Мала. Частина друга

Продовження статті про село Ростока Мала, що знаходиться на крайніх західних рубежах Лемківщини, яку підготував його уродженець доцент Хмельницького національного університету Марко Заверач.

Ця стаття входить до публікацій із серії “Історія сіл Лемківщини”, в якій нараховуються статті про 29 лемківських сіл серед яких Репедь, Щавне, Полонна (також тут), Ославиця, Дошно, Вілька (також тут), Кальниця, Криниця, Поляни, Мшана, Святкова Велика, Святкова Мала, Свіржова Руська, Туринське, Котань, Крампна, Радоцина, Стежниця, Тилич, Жерниця, Шляхтова, Дунаєць і Щавниця, П’єніни і Лісний потік, Лабова, Руський Керестур (Сербія), Балутянка, Завадка Риманівська.

***

У Польщі мешканців села реєстрували по номерах домів. Ця норма існує до теперішнього часу. Використовуючи номер дому як вказівник є можливість прослідкувати виникнення та розвиток тої чи іншої родини (роду), що є важливим при побудові генеалогічного дерева.

Чисельність мешканців села Ростока Мала в 1786-95 роках складала дещо більше як 110. На жаль в поземельних кадастрах приводяться тільки власники землі та домів, тоді як в селах проживала частина людей, яка не мала власності на землю. В цьому випадку слід скористатися метричними книгами. Метричні книги (Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa) майже в повному обсязі доступні в державному архіві Перемишля (Archiwum Państwowe w Przemyślu). Деяка частина метричних книг доступна онлайн в Інтернеті. При аналізі метричних книг починаючи з 1775 до 1820 року можна зробити висновок, що в метричних книгах с. Ростока Мала зустрічаються ряд прізвищ, які відсутні в Поземельному кадастрі. Слід зазначити, що в документах прізвища одних і тих же осіб (одного і того ж роду) починаючи з 1775 до 1945 року записувалися по різному. Наприклад: Завіерач, Завірач, Заверач, Стечко, Стецько, Кролевський, Крулівський, Крулевський.

Більш детальну інформацію про розміщення будівель, орної землі, городів, садів, пасовиськ, лісів можна отримати з кадастрових мап. На жаль поки що вдалося віднайти кадастрові мапи с. Ростока Мала тільки за 1846 рік. Ці кадастрові мапи зберігаються в державному архіві Кракова (Archiwum Narodowe w Krakowie) і доступні онлайн в Інтернеті. До мап додаються описи, які не доступні в Інтернеті і за ними слід звертатися безпосередньо в архів. Фрагменти мап представлені на рис. 1а та рис. 1б. У верхній частині рис. 1а північна сторона села, яка межувала з селом Складзісте, у нижній частині середина села. У верхній частині рис. 1б середина села, у нижній Яворінка. Так називалася крайня південно-східна частина села. В 1846 році в с. Ростока Мала налічувалося уже 28 домів. Список, який приведений нижче містить номер дому, прізвище власника землі (дому), в дужках номери будівель на мапі (жовті прямокутники).

Ростока_карта_1

Рис. 1. Кадастрові мапи с.Ростока Мала 1846 рік.

Дім №1. Драпач Семан (1), 2. Русиник (Rusinek) Семан (3), 3. Баб’як Теодор (4), 4. Нестер Теодор (5), 5. Ростоцький (Rostocki) Петро (32, 54), 6. Стецько (Stecko) Антон (9, 10), 7. Копильчак (Стецько) Йосиф (7, 12), 8. Копильчак Семан (13), 9. Драпач Василь (17, 18), 10. Копильчак Антон (30, 31, 50, 54), 11. Ростоцький Семан (25, 29, 55), 12а. Стецько Гарасим (22, 23), 12б. Яворський (Jaworski) Іван (20, 21, 24), 13. Сулич Іван (33, 34), 14. Підгірський (Podgorski) Теодор (35, 57, 58), 15. Завіерач Іван (44, 45, 46, 53), 16а. Завіерач Штефан (36), 16б. Завіерач Лукаш, 17. Цьок (Ciok) Іван (38, 39, 40, 56), 18. Цьок Микола (41, 48), 19. Коцур (Kocur) Анна (2), 20. Стецько Іван (6, 11), 21. Стецько Ілько (8), 22. Садовий (Sadowy) Микита (14,15, 16), 23. Кролевський Йосиф (28), 24. Ростоцький Дмитро (26, 27), 25. Завіерач Дем’ян (47, 48, 49), 26. Цьок Олексій (37), 27. Полиняк (Połyniak) Іван (43), 28. Малиновський (Malinowski) Іван (19).

Ростока_карта_1

Рис. 1. Кадастрові мапи с.Ростока Мала 1846 рік.

Численність мешканців села Ростока Мала в період з 1840 до 1939 року становила: 1840 рік – 152 особи, 1859 рік – 129, 1879 рік – 138, 1899 рік – 188, 1909 рік – 200, 1930 рік – 145, 1936 рік – 165 (шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої адміністрації Лемковщини (http://lemko.org/pdf/shem1879(1909, 1930, 1936).pdf)), 1939 рік – 160 осіб (В. Кубійович Етнічні групи південно-західної України (Галичини) на 1.1.1939 http://lemko.org/pdf/Kubyjovich.pdf). Не зважаючи на те, що в лемківських сім’ях було багато дітей помітного приросту населення в селі практично не було. Це викликано високою смертністю серед дітей та жінок і епідеміями. З метричних книг можна дізнатися причини смерті й зробити приблизну оцінку кількості померлих – так в 1847 – 49 роках померло дуже багато людей в метричних книгах записана причина смерті епідемія, дизентерія, дистрофія, в 1873 році від холери померло дещо менша кількість, а в 1881 році причиною багатьох смертей була скарлатина. Помітно зменшилося також число жителів села після Першої світової війни. Однією із причин відсутності приросту населення в лемківських селах в кінці 19 і на початку 20 століття слід вважати також еміграцію до Америки. З с. Ростока Мала до Америки виїхало дуже мало людей.

В Польщі в 30 – 40 роках 20 століття складали реєстри мешканців сіл за номерами домів з яких можна почерпнути велику кількість інформації: прізвище та ім’я голови та членів родини, ім’я та прізвища родичів (для мами приводиться дівоче прізвище), дата і місце народження, місця проживання, дати реєстрації та зняття з реєстрації в гміні. Для с. Ростока Мала такий реєстр вівся з 1932 до 1943 року. Реєстр зберігається в архіві м. Новий Сонч (Archiwum Narodowe w Krakowie Oddział w Nowym Sączu). На жаль в реєстрі мешканців с. Ростока Мала відсутні дані по домах від 1 до 6.

В приведеному нижче списку, який складений на основі реєстру мешканців села, приводиться номер дому та прізвище і ім’я голови сім’ї. Дім №7. Копильчак Іван, 8. Ростоцький Теодор, 9. Сулич Гарасим, 10. Бартусяк (Bartusiak) Максим, 11. Заверач (Zaweracz) Петро, 12. Стецько Філіп, 14. Підгірський Яків, 15. Полиняк Юрій, 16. Заверач Петро, 17. Кролевський Стефан, 18. Хованець (Howaniec) Теодор, 19. Баб’як Теодор, 20. Заверач Іван, 21. Копильчак Йосиф, 23. Копильчак Сидор, 24. Бронський (Bronski) Йосиф (лісник, поляк), 25. Заверач Аким, 30. Яворський Василь. З приведеного списку можна зробити висновок, що в с. Ростока Мала в 1932-1943 роках мешканці були зареєстровані в 24 домах, це якщо врахувати повністю перших 6 домів (в домах за номерами 13 та 26-29 мешканців не зареєстровано). Отже не зважаючи на те що, в с. Ростока Мала з кінця ХІХ ст. в документах фігурувало 30 номерів домів, мешканці фактично були зареєстровані в 22 – 24 номерах домів. В багатьох випадках на один номер дому було зареєстровано декілька родин. По спогадах різні родини могли проживати як в одній будівлі так і в декількох, які належали до одного номера дому. Через те в географічному словнику Польського Королівства та інших слов’янських країн 1888 року вказується, що в с. Ростока Мала було 22 доми.

Село Ростока Мала входило до парафії с. Матієва. Інколи жителі села ходили в церкву в село Лабову. Нова церква в с. Матієва була побудована в 1830 р. і освячена в 1831 р. В теперішній час церква є римо-католицьким костьолом. У 2006 – 2010 роках в церкві проводилася реставрація на яку було потрачено близько 600 тис. злотих. На цвинтарі біля церкви могил лемків практично не збереглося. Є вільне від поховань місце, яке називають лемківський цвинтар.

Після Першої світової війни близько третини церков Лемківщини перейшли на православ’я. Віряни парафії Матієва в тому числі с. Ростока Мала залишилися греко-католиками.

У 20-30 рр. ХХ ст. значно активізувала свою діяльність “Просвіта” та інші організації та партії українського спрямування. Не оминули ці процеси й село Ростока Мала. В селі була бібліотека “Просвіти”, яку організував Яворський Василь. Практично всі жителі села були патріотичного проукраїнського спрямування.

В початкову школу діти с. Ростока Мала ходили в с. Складзісте. Для тих дітей, які мали здібності та змогу продовжувати навчання необхідно було відвідувати школу в селі Лабова. Її закінчили Заверач Михайло, Стецько Йосафат, Яворський Ярослав та інші.

В 1940 р. у Криниці була організована учительська семінарія, яка готувала вчителів для лемківських (українських) шкіл. З села Ростока Мала у семінарії вчилися Яворський Стефан, Ростоцкий Петро та Бартусяк Петро.

Схема с. Ростока Мала, яка приведена на рис. 2 складена Яворським Ярославом (м. Тернопіль) станом на початок 1945 року. Номери домів на схемі ідуть в порядку зростання від Складзістого до Яворінки (з північного заходу на південний схід). Ці номери домів не збігаються з номерами будівель на кадастровій мапі. В приведеному нижче переліку номер дому та прізвище й ім’я або тільки прізвище згідно зі спогадами Ярослава Яворського: 1. Бартусяк Тадей 2. Баб’як 3.Баб’як 4. Ростоцький 5. Ростоцький Василь 6. Хованець 7. Стецько Дмитро 8. Бартусяк (солтис) 9. Стецько Йосиф 10. Копилькак Іван 11. Ростоцький Теодор 12. Сулич Гарасим 13. Стецько Філіп 14. Яворський Василь 15. Матрона (Стецько) 16. Заверач Петро 17. Тарас 18. Крулевський 19. Ростоцький 20. Підгірський 21. Ростоцький 22. Заверач Олена 23. Савчак (дяк) 24. Хованець Фецько 25. Заверач Аким. В 26 домі в роки війни ніхто не проживав, через те що мешканці дому дуже часто помирали. Тільки в кінці війни тут базувався десант радянських військ. 27. Заверач Петро 28. Полиняк Юрій. Отже перед виселення на початок 1945 року в с. Ростока Мала лемки проживали в 28 домах.

Ростока_Схема села

Рис. 2. Схема с. Розтока Мала 1945 рік (чорний прямокутник дім, світлий прямокутник підсобні будівлі).

Таке ж саме розміщення домів і мешканців цих домів пригадав Копильчак Яків (м. Львів). Дещо менш точні дані про жителів с. Ростока Мала пригадали: о. Василь Завірач (с. Більшівці Івано-Франківська обл.) – 24 доми, Сулич Петро (м. Висова, Польща) – 22 доми, Заверач‑Крулевська Ганна (с. Тулин, Тернопільська обл.) та Савчак-Сава Соломія (с. Цигани, Тернопільська обл.) – 16 домів та Заверач (м. Новий Сонч, Польща) – 6 домів.

Доми 25-28 були розташовані на південно-східній околиці села, Яворінці. Теперішні жителі с. Складзісте ще пам’ятають цю назву. Землі де жили Сулич, Заверач, Яворський та Копильчак називали солтисяни. Вони звільнялися від сплати податків.

Останніми списками жителів села Ростока Мала були так звані евакуаційні списки, які складалися в березні чи квітні 1945 року (Державний архів Львівської області). У 2015 році вони були опубліковані в Книзі пам’яті Лемківщини 1944 – 1946, автор ідеї, керівник проекту та упорядник Ярослава Галик. Загальна кількість людей, які приведені в списках складає 185. Якщо врахувати що в списках с. Ростока Мала записано 3 родини зі Складзістого то кількість жителів села Ростока Мала в квітні 1945 року буде складати 165. Виїхала в Україну по тих чи інших причинах дещо менша кількість. Крім списків робилися також описи майна, яке залишалося в Польщі та по ешелонні списки. Перед самим від’їздом були видані евакуаційні листи на яких стоїть дата 15 травня 1945 року. З евакуаційних списків можна дізнатися про кількість худоби, інвентарю та продуктів, які могли взяти з собою лемки: коней – 3, ВРХ – 51, овець і кіз – 52, збіжжя і харчові продукти – 113 ц. По спогадах жителів села вони виїхали до Нового Сонча в проміжку від 2 до 6 червня 1945 року. З Нового Сонча шлях пролягав через станцію Хирів до станції Гадяч Полтавської області. В дорозі потяг дуже часто робив зупинки. Із зупинок, які приходилося робити в дорозі, переселенці дуже часто згадують станцію Хирів. Подорож залізною дорогою до станції Гадяч тривала близько 2 місяців. Більшість лемків були направлені на проживання в село Сари Полтавської обл., Заверач Яків, Заверач Петро Леонтійович, Тарас Стефан та Заверач Олена в с. Лютенька.

Навесні 1946 року майже всі жителі колишнього с. Ростока Мала по тих чи інших причинах вирішили переселитися в західні області України, в основному в Тернопільську область. Переїзд проходив по різному на товарних потягах, підводах, які тягнули корови та пішки. В приведених нижче списках приводиться район де була зареєстрована та чи інша родина в 1947 році.

1. Заверач Петро Максимович – Копичинці Тернопільської області. 2. Хованець Іван Григорович – Скала-Подільський район Тернопільської області. 3. Ростоцкий Іван Йосифович – Копичинці. 4. Ростоцкий Антон Йосифович – Скала-Подільський район. 5. Підгірський Іван Якимович – Скала-Подільський район. 6. Бартусяк Тадей Захарович – Скала-Подільський район. 7. Заверач Яків Якимович (проживав в с. Складзісте) – Скала-Подільський район. 8. Підгірський Яків Іванович – Скала-Подільський район. 9. Бартусяк Павло Петрович – Скала-Подільський район. 10. Хованець Теодор Павлович – Скала-Подільський район. 11. Ростоцкий Роман Павлович – Копичинці. 12. Бабʼяк Теодор Григорович – Скала-Подільський район. 13. Заверач Василь Петрович – Копичинці. 14. Бартусяк Яків Васильович (проживав в с. Складзісте) – Скала-Подільський район. 15. Кидонь Теодор Семенович (проживав в с. Складзісте) – Скала-Подільський район. 16. Бартусяк Тимофій Митрофанович – Скала-Подільський район. 17. Полиняк Юрій Вархович – Скала-Подільський район. 18. Савчак Микола Теодорович – Скала-Подільський район. 19. Стецько Йосиф Григорович – Скала-Подільський район. 20. Стецько Дмитро Лукашович – Скала-Подільський район. 21. Заверач Михайло Якимович – Скала-Подільський район. 22. Заверач Олена Якимівна – Монастириський район Тернопільської області. 23. Стецько Філіп Григорович – Дрогобицька обл., м. Самбір. 24. Стецько Матрона Григорівна – Монастириський район. 25. Сулич Герасим Васильович – Монастириський район. 26. Яворський Василь Федорович – Скала-Подільський район. 27. Ростоцкий Дмитро Теодорович – Скала-Подільський район. 28. Заверач Петро Леонтійович – Монастириський район. 29. Копильчак Іван Петрович – Скала-Подільський район. 30. Бартусяк Теодор Сидорович – Скала-Подільський район. 31. Бартусяк Григорій Максимович – Дрогобицька обл. 32. Тарас Стефан Атанасович – Монастириський район.

Джерела:

1. Село Розтока Мала // Йосифінська метрика 1775 року. Фонд 19 опис 4 справа 289. Центральний історичний архів України у Львові.

2. Село Розтока Мала // Францисканська метрика 1820 року. Фонд 20 опис 4 справа 187. Центральний історичний архів України у Львові.

3. Ziemia Łabowska. Publikcję przygotowali członkowie Towarzysstwa Milośników Ziemi Łabowskiej pod redakcją Celiny Cempa i Jerzego Chronowskiego. Wydawca: Towarzysstwa Milośników Ziemi Łabowskiej z siedzbą w Łabowej. Łabowa 2008. 310 s.

4. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IX, strona 802. http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_IX/802.

5. Nazwa zespołu: Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu Opis jednostki:[Kopie ksiąg metrykalnych parafii Maciejowa z filiami Barnowiec, Czaczów, Margoń, Składziste, Roztoka Mała, Rybień, Złotne (dekanat Muszyna)] Sygnatura: 56/142/0/0/7379, 56/142/0/0/7380, 56/142/0/0/7381, 56/142/0/0/7382. http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl/show.php?zesp=142&cd=0&ser=0&syg=7381.

6. Mała Rostoka [Roztoka] Original Bau Parzellen Protocoll… Sygnatura: 29/280/0/13.4/KNS op178. Archiwum Narodowe w Krakowie.

7. 265 Dorf Mala Rostoka [Roztoka Mała] in Galizien Sandecer Kreis. Sygnatura: 29/280/0/13/1/2614. Archiwum Narodowe w Krakowie. http://szukajwarchiwach.pl/29/280/0/13.1/2614?q=rostoka+ma%C5%82a&wynik=4&rpp=15&page=1#tabSkany.

8. Rejestr mieszkańców gromady Roztoka Mała Bez okładki. Brak kilku początkowych stron. Sygnatura: 31/35/0/-/31 Archiwum Narodowe w Krakowie Oddział w Nowym Sączu.

9. Список сімей с. Ростока Мала, Новосанчівського району, Краківської області, що евакуюються. Ф. Р-3229, оп. 10, спр 16, арк. 167-306; Кн. №2, ч.ІІ; 1945 рік. Сторінки 181-185. Державний архів Львівської області.

Матеріал підготували Марко Заверач та Мар’ян Яскула.

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео