Останні коментарі

Історія села Ростока (Розтока) Мала. Частина перша

Ми продовжуємо публікувати матеріали із серії “Історія сіл Лемківщини”, в якій нараховуються статті про 29 лемківських сіл серед яких Репедь, Щавне, Полонна (також тут), Ославиця, Дошно, Вілька (також тут), Кальниця, Криниця, Поляни, Мшана, Святкова Велика, Святкова Мала, Свіржова Руська, Туринське, Котань, Крампна, Радоцина, Стежниця, Тилич, Жерниця, Шляхтова, Дунаєць і Щавниця, П’єніни і Лісний потік, Лабова, Руський Керестур (Сербія), Балутянка, Завадка Риманівська.

Цього разу розміщуємо статтю про село Ростока Мала, що знаходиться на крайніх західних рубежах Лемківщини, яку підготував уродженець цього села доцент Хмельницького національного університету Марко Заверач.

***

Село Ростока (Розтока) Мала спіткала доля багатьох лемківських сіл, які зникли з карти внаслідок виселення лемків у 1944-46 роках. Село належало до гміни Новойова, повіт Новий Сонч, Краківське воєводство. В сучасних джерелах інформації назву села пишуть Розтока Мала. Далі в тексті назву села збережено згідно з джерелом інформації.

Перше письмове джерело про існування високо в горах села Ростока датуються 1647 роком. Так можна інтерпретувати запис в актах кримінального суду (Akta Sądu kryminalnego kresu muszyńskiego) про опришків (збуїв) Маліка і Ростоцького з Ростоки біля Новайової. Підтвердженням того, що мова іде про село Ростока Мала, а не Ростока Велика є знаходження села близько до Новойової й вище на південь від Угриня. В географічному словнику Польського Королівства та інших слов’янських країн населених пунктів з назвою Ростока налічується більше ніж 10, тільки ці села розташовані достатньо далеко від Новойової, найближчими є села Ростока Велика і Ростока Мала.

В книзі Ziemia Łabowska дається таке трактування назви села Розтока Мала: “Назва села Розтока Мала походить від слова розтока, яке позначає долину, гірський яр (ущелину). Слово розтока дуже часто розповсюджено в гірських топографічних назвах. Доповнення мала чи здрібнення назви до Розтічки являло собою більш точне визначення і мало на меті розрізняти села Розтока Мала і Розтока Велика, які розташовані недалеко одне від одного на відстані трохи більшій ніж 10 км”. З книги Ziemia Łabowska дізнаємося також, що в історичній документації назва Ростока Мала вперше з’являється в 1794 році, пізніше в 1886 році в найновішому покажчику всіх місцевостей з присілками в Королівстві Галичина, Великому Краківському Князівстві й Князівстві Буковинському.

Ростока_карта_1

Фрагмент карти села Ростока Мала. Кадастрова карта за 1846 рік

Перепис і економічна оцінка земельних угідь села Ростока Мала, яка проводилася у 1775-78 роках, описана в Поземельному кадастрі, так званій Йосифінській метриці. З цього кадастру можна довідатися про власників землі та номери домів в яких вони мешкали. Починаючи з 1775 року в метричних книгах греко-католицької парафії Матієва в яку входило с. Ростока Мала почали реєструвати хрещення (народження), вінчання (шлюб), поховання (смерть) з фіксацією днів і років народження, вінчання, смерті. В метричних книгах записувалися також відомості про батьків при народженні та шлюбі, відомості про чоловіка дружину при смерті та номери домів, при шлюбі та смерті записували також вік або дату народження.

В географічному словнику Польського Королівства та інших слов’янських країн 1888 року записано два варіанти назви села: Ростока Мала (Rostoka Mala) і Ростічки (Rostoczka). На кадастровій мапі 1846 року назва Ростічки записана як Rostocki. Словник описує Ростоку як невелике село, яке розташоване вздовж потоку Ростока (теперішня назва Складзіщенський), який впадає в річку Кам’яниця, яка є притокою річки Дунаєць. Село розташовувалося на висоті 523 – 593 м над рівнем моря і простягалося з північного заходу на південний схід. Південно-східна околиця села мала назву Яворінка і була розташована на висоті трохи більшій за 600 м над рівне моря. На південь від села простягались розлогі ліси й на висоті 1083 м знаходився великий камінь, який називали верх над каменем (zaś Nad Kamieniem) або чортів камінь. Камінь зберігся до теперішнього часу і є єдиним місцем з якого можна оглянути зарослі лісом землі села Ростока Мала.

Парафія римо-католицька знаходилася в Новайовій (біля 10 км), а греко-католицька в Матієвій (5 км), пошта в Лабовій (біля 8 км). В селі в 1888 році було 22 доми в яких проживало 142 мешканці греко-католицької віри. Загальна площа земель, які належали до села, складала 1122 морги з яких 448 моргів (2 орної землі, 2 городи, 27 пасовиська і 417 лісу) у власності поміщика Едварда Стадніцького і 547 моргів (258 орної землі, 89 городи, 173 пасовиська і 54 лісу) у власності жителів села.

В географічному словнику Польського Королівства та інших слов’янських країн записано, що Ростока Мала межувала з такими селами: на півдні Барновець, на заході Чачів, на сході Нова Весь Угринська. З кадастрової мапи 1846 року дізнаємося що землі с. Ростока Мала межували: на заході Барновець і Чачів, на півдні Верхомля Велика і Ломниця, на сході Лабовець і Угринь, на півночі Складзісте.

Площу та різноманіття плодових дерев в садах жителів села можна оцінити по описах залишеного в Польщі майна після виселення лемків (Державний архів Львівської області). Згідно з цими описами загальна площа садів в с. Ростока Мала складала 9,64 га. В цих садах росло і плодоносило 176 яблунь, 233 груші, 657 слив, 134 черешні, молодих дерев (щеп) було залишено більше ніж 25. Загальна площа земель якою володіли жителі села складала 247,6 га., із них орної було 198,3 га. При виселенні жителями села залишено посіви загальною площею 14,6 га., із них жита 8,9 га., пшениці 5,5 га. В документах записано пшениця, але на землях села вона не росла, особливо озима пшениця. Скоріше всього це був оркіс (оркіш) гібрид пшениці та жита (пшениця двозернянка). Інші відомості про залишені посіви та насадження відсутні. Найбільш імовірно що лемки готовилися до виїзду з Польщі в Україну починаючи з березня чи квітня 1945 року і весною уже нічого не сіяли і не садили. В сприятливі для посівів та обробітку роки в селі сіяли овес, ячмінь, горох, льон, моркву, буряк столовий і кормовий, садили картоплю (грулі), капусту, огірки, брукву (карпелі, ріпу).

До адмінреформи 1973 року землі на яких було розташоване с. Розтока Мала належали до гміни Новойова, Новосандецького повіту, Малопольського воєводства. В даний час терен належать до гміни Лабова. Всі жителі села лемківського походження вимушені були виїхати в червні 1945 року в УРСР. Рішенням ради гміни Новойова від 1947 року землі села Розтока Мала підлягали цілковитому залісненню. Житлові будинки в 1945 – 46 роках були розібрані і перевезені в інші місця. Декілька будинків були використані як школи в селах Поромба, Железнікова та Банча Куніна. Інші призначались для домів та сторожок лісників. Частина домів була використана на дрова. Територіально й адміністративно землі, які належали селу Розтока Мала були приєднані до с. Складзісте. В даний час села просто не існує і практично у всіх місцях в яких проживали лемки росте ліс. Про життя лемків в с. Розтока Мала свідчать історичні документи та пам’ять людей, які ще залишилися живими. В пам’ять про лемків, які тут жили свідчать власні назви деяких місць наприклад Borysia Polana, Roztocka Hala, а також придорожні подячні хрести та каплички. Деякі із подячних хрестів та капличок були перенесені в інші місця. В долині потоку Розтока можна наштовхнутися на здичавілі рештки садів, які залишилися після виселення лемків. Так в книзі Ziemia Łabowska описані останні сторінки з історії села Розтока Мала.

Історію села можна вивчати користуючись відомостями, які приведені в Поземельних кадастрах, метричних книгах та реєстрах мешканців села (rejestr mieszkańców). Згідно з даними Поземельного кадастру, так званих Йосифінської (1775-78 роки), та Францисканської метрик (1820 р.) на кінець XVIII – початок XIX ст. в с. Ростока Мала нараховувалося 18 господарств (Центральний державний історичний архів України, м. Львів).

З Йосифінської метрики дізнаємося, що в 1775-78 роках в с. Ростока Мала власниками земель та домів були такі жителі: Дім №1. Драпач (Drapacz) Йосиф, 2. Драпач Тимко, 3. Коцор (Kocor) Ваньо, 4. Коцор Микола, 6. Стечко (Steczko) Гриць, 7. Марчак (Marczak) Матвій, 8. Копильчак (Kopylczak) Андрій, 9. Копильчак Семан, 10. Копильчак Фецько, 11. Коцор Яцек, 12. Кролевський (Krolewski) Лукаш, 13. Сулич (Sulicz) Тимко, 14. Лещак (Leszczak) Фецько, 15. Завіерач (Zawieracz) Лешко, 16. Завіерач Андрій, 17. Чок (Czok) Фецько, 18. Зяя (Ziaia) Міхал.

У Францисканській метриці (1820 рік) знаходимо таких власників земель та домів: Дім №1. Драпач Семан, 2. Русінко (Rusinko) Семан, 3. Баб’як (Babiak) Фецько, 4. Нестер (Nescior) Фецько, 5. Розтоцький (Roztocki) Васко, 6. Стецько (Stecko) Антоні, 7. Стецько Йосиф, 8. Копильчак Семан, 9. Копильчак Роман, 10. Копильчак Фецько, 12. Кролевський Фецько, 13. Сулич Тимко, 14. Лещак Павло, 15. Завіерач (Zawieracz) Семан 16. Кролевський Онуфрій, 17. Чок Фецько, 18. Чок Микола.

Приведені прізвища переводились на українську мову за допомогою книги І. Красовського “Прізвища галицьких лемків у XVIII ст.” В дужках вказані прізвища згідно з оригіналом.

Продовження буде …

Джерела:

1. Село Розтока Мала // Йосифінська метрика 1775 року. Фонд 19 опис 4 справа 289. Центральний історичний архів України у Львові.

2. Село Розтока Мала // Францисканська метрика 1820 року. Фонд 20 опис 4 справа 187. Центральний історичний архів України у Львові.

3. Ziemia Łabowska. Publikcję przygotowali członkowie Towarzysstwa Milośników Ziemi Łabowskiej pod redakcją Celiny Cempa i Jerzego Chronowskiego. Wydawca: Towarzysstwa Milośników Ziemi Łabowskiej z siedzbą w Łabowej. Łabowa 2008. 310 s.

4. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom IX, strona 802. http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_IX/802.

5. Nazwa zespołu: Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu Opis jednostki:[Kopie ksiąg metrykalnych parafii Maciejowa z filiami Barnowiec, Czaczów, Margoń, Składziste, Roztoka Mała, Rybień, Złotne (dekanat Muszyna)] Sygnatura: 56/142/0/0/7379, 56/142/0/0/7380, 56/142/0/0/7381, 56/142/0/0/7382. http://www.skany.przemysl.ap.gov.pl/show.php?zesp=142&cd=0&ser=0&syg=7381.

6. Mała Rostoka [Roztoka] Original Bau Parzellen Protocoll… Sygnatura: 29/280/0/13.4/KNS op178. Archiwum Narodowe w Krakowie.

7. 265 Dorf Mala Rostoka [Roztoka Mała] in Galizien Sandecer Kreis. Sygnatura: 29/280/0/13/1/2614. Archiwum Narodowe w Krakowie. http://szukajwarchiwach.pl/29/280/0/13.1/2614?q=rostoka+ma%C5%82a&wynik=4&rpp=15&page=1#tabSkany.

8. Rejestr mieszkańców gromady Roztoka Mała Bez okładki. Brak kilku początkowych stron. Sygnatura: 31/35/0/-/31 Archiwum Narodowe w Krakowie Oddział w Nowym Sączu.

9. Список сімей с. Ростока Мала, Новосанчівського району, Краківської області, що евакуюються. Ф. Р-3229, оп. 10, спр 16, арк. 167-306; Кн. №2, ч.ІІ; 1945 рік. Сторінки 181-185. Державний архів Львівської області.

Матеріал підготували Марко Заверач та Мар’ян Яскула.

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео