Останні коментарі

Підсумки науково-практичної конференції «70 років депортації українців Закерзоння»

12 грудня 2015 року у Львові у приміщені Палацу мистецтв відбулася науково-практична конференція «70 років депортації українців Закерзоння».

Організаторами конференції виступили львівські обласні товариства «Лемківщина», «Надсяння», «Холмщина» і «Любачівщина» спільно з Інститутом українознавства НАН України імені І.Крип’якевича.

Приємно, що актова зала була заповнена, серед яких переважали люди похилого віку, більшість з яких були безпосередніми свідками депортації з рідних теренів. Захід розпочався із хвилини мовчання за жертвами депортацій, яких більше між нами немає.

До президії конференції було запрошено Степана Майковича, Володимира Середу, Миколу Литвина, Ірину Гринь та Богдана Парадовського.

IMG_20151212_143020

Склад Президії. Зліва направо: Степан Майкович, Ірина Гринь, Володимир Середа, Микола Литвин і Богдан Парадовський. Фото Іван Кріль

У рамках конференції було виголошено шість доповідей. Із вступним рефератом виступив голова товариства «Надсяння» Володимир Середа, який спробував дати загальноісторичний огляд наслідків підписання Угоди між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР від 9 вересня 1944 року. У відповідності до її змісту депортація 483 тис. українського населення у період 1944-1946 років з території Закерзоння до УРСР цинічно названо «евакуацією на добровільних засадах».

Наступну доповідь під назвою «Злочини депортації 1944-1951 років в контексті сучасних міжнародних конфліктів» виголосила голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Софія Федина. Вона спробувала загостриту увагу на факті визнання і розуміння депорації за етнічною ознакою у світі та не справедливе ігнорування на цьому фоні депортації українців 1944-1951 років з боку світової спільноти, що виступає заручником геополітичних відносин. Парадоксально, але проблема із визнанням та належної оцінки цього факту залишається і в самій Україні, де досі на законодавчому рівні не засуджено злочину депортації українців, яким не надано статусу депортованих. Крім цього було піднято питання правової оцінки депортації 1944-1951 років як геноциду, етноциду чи етнічної чистки українського населення Закерзоння.

IMG_20151212_142257Аспірантка Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича Юля Павлів спробувала показати збірний образ  дитинства і юності депортованих українців Закерзоння, який вона узагальнила врезультаті спілкування з ними. Притаманна йому ідеалізація батьківської землі та світлі спогади дитячих років контрастують з життям на депортації, оскільки стало відліком іншого дорослого життя.

Другий блок виступів об’єднав доповіді про регіональні особливості етнографічних зон Закерзоння – Лемківщини, Любачівщини і Холмщини. З рефератом під назвою «Особливості ментальності лемків в сучасній мемуаристиці» виступила старший науковий спіробітник Інституту українознавства ім. І.Крип’якевича Ольга Кровицька. Доповідачка звернула увагу на книги спогадів, які виступають важливим джерелом інформації для вивчення ментальних особливостей живих свідків депортації, зокрема, лемків. Дослідження мемуаристики показує глибинну вкоріненість генетичної пам’яті, яка присутня у спогадах її авторів.

Власними спогадами про події депортації поділилися старійшина товариства «Любачівщина» Юрій Судин та перший голова товариства «Холмщина» Леонід Квітковський. У своїх виступах доповідачі розповіли історію депортації з власного досвіду, на прикладі своїх родин та односельчан. Загальний висновок доповідей доводить, що мікроісторія є ще однією важливою складовою історичної пам’яті, яка доповнює історичну науку «живим» змістом.

На завершення слово взяв народний депутат України п’яти скликань Михайло Косів, який розповів про три законопроекти, які в різний час безуспішно намагалися прийняти  українському парламенті. Зокрема, проект Закону України «Про визнання депортованими громадян України, які у 1944-1951 роках були примусово переселені з території Польської Народної Республіки на територію Союзу Радянських Соціалістичних Республік». На думку парламентаря, лише визнання депортації на законодавчому рівні зніме усі питання, так само як це було з Голодомор.

IMG_20151212_142352Директор Інституту українознавства НАН України ім. І.Крип’якевича Микола Литвин підсумував результати конференції, закликавши пожвавити вивчення питання депортації українців Закерзоння. Він відзначив необхідність доповнення підручників історії України, у яких фактично відсутня інформація про цю сторінку української історії, створення електронного архіву матеріалів про депортацію, а також залучення юристів до питання вивчення правових наслідків депортації українців Закерзоння 1944-1951 років.

За підсумками науково-практично конференції було прийнято резолюцію із зверненням до Президента України Петра Порошенка, голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана та прем’єр-міністра України Арсенія Яценюка з проханням «перше, визнати промислове висилення у 1944-1946, 1948 і 1951 роках понад 520 тис. українців з наших прабатьківських західних земель депортацією за етнічною ознакою і, по-друге, надати примусово виселеним у 1944-1946, 1948 і 1951 роках українцям із сучасної південно-східної Польщі на територію УРСР статус депортованих за етнічною ознакою». Як зазначено у резолюції «позитивне вирішення вище названих питань на наше глибоке переконання є виключно внутрішньою українською справою».  Звернення завершується сподіванням на те, що «сімдесяті роковини трагедії українців Закерзоння все таки будуть гідно відзначені на найвищому державному рівні».

Тарас Радь

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

2 коментарі до Підсумки науково-практичної конференції «70 років депортації українців Закерзоння»

  • Оксана висловився:

    Дякую за матеріали конференції, переглянула їх в Національній парламенській бібліотеці, багато дізналась про своє коріння.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео