Село Балутянка – центр деревяної різьби на Лемківщині

Балутянка – українське село Сяноцького повіту (тепер – Республіка Польща) у північних межах Лемківщини, яке знаходиться поміж містечками Риманів і Дукля. Разом з селом Вілька один з двох осередків лемківської різьби по дереву.

Вперше назва села згадується ще у 1470 році як село Балутова, а вдруге – вже як Балутянка – у 1589 році. Мабуть, його назва пішла від слова «болото», бо досі верх гори називається «Чорне болото». Засновником села був Андрій Сінєнські. Пізніше воно перейшло у власність його сину Вікторину Сінєнському (1463–1530), придворному короля (1494), та успадковувалось наступними нащадками. Власником Балутянки в XIX ст. був Станіслав Антоній Потоцький і його дружина Анна Потоцька.

Коли в тут з’явилися перші різьбярі у селі невідомо, але з Балутянки походить пам’ятка XV століття – різьблені царські врата (зберігаються в історичному музеї м.Сянік, Польща).

Слава про мистецькі здібності мешканців околичних сіл Балутянка та Вілька розходилася давно. Як писав один з польських дослідників, різьблені вироби риманівських горян, особливо сільської молоді, вражають як багатством мистецьких помислів, так і чистотою виконання.

Великим поштовхом розвитку різьби стала організована графинею Потоцькою у 1878 році різьбярська школа в Риманові. Вона послужила значною технічною підмогою для здібних сільських хлопців, і водночас приносила користь і славу для курорту.

Серед патріархів школи можна згадати ім.’я одного з найталановитіших учнів – Іван Кавки. Він народився у Полянах Суровичних Сяноцького повіту. Здобуті у школі знання вдосконалив у Кракові і Будапешті. Іван Кавка реставрував Зигмунтівську каплицю на Вавелі в Кракові. У 1892 році виставляв різьбу «Покладення Ісуса Христа до гробу» у Львівській Ставропігії. У 1900 році у Львові, в Товаристві розвитку руської штуки, експонувалась його кінна статуетка «Богдан Хмельницький». Один з найкращих творів Івана Кавки – барельєф «Воз’єднання» – зараз зберігається у Національному музеї у Львові.

У Риманівській різьбярській школі навчалися уродженці Балутянки: Михайло Михайлишин, Петро Петрівський, Михайло Шалайда – майстри старшого покоління. Вона значно вдосконалили технологію своєї різьби, бо мали вже професійні долота, а не саморобні, якими користувались, випасаючи худобу, і це мистецтво передали іншим односельчанам.

Схема села з книги Степана Кищака "Корені лемківської різьби"

Схема села з книги Степана Кищака “Корені лемківської різьби”. Фото Тарас Радь

Список господарів (хат) села Балутянка до депортації 1945 року: (1) Паньчак Василь, Котис Микола, Циціла Дмитро, (2) Боляк Іван, Боляк Степан, (3) Боляк Антін, (4) Шалайда Федір, Завійський Федір, (5) Шалайда Микола, Шалайда Василь, (6) Гоцко Іван, Гоцко Василь, (7) Кищак Роман, (8) Орисик Дмитро (бібліотекар), (9) Михайлишин Павло, (10) Барць Войтек (поляк), Барць Юзеф (поляк), Барць Фелікс (поляк), Кіляр Антін (поляк), (11) Цирка Іван, (12) Прожералик Антін, (13) Стемніцкий Федір, Храпцьо Василь, (14) Храпцьо Андрій, Боляк Герасим, Боляк Іван, Боляк Семен, (15) Орисик Семен, Орисик Олекса, Орисик Іван, Орисик Григорій, Орисик Дмитро, (16) Коцяба Федір, Коцяба Юрій, Коцяба Онуфрій, (17) Прожералик Клавдій, (18) Долинський Гаврило, (19) Орисик Андрій, (20) Стецяк Дмитро, (21) Орисик Гнат, Орисик Роман, (22) Долинський Іван, Долинський Михайло, Долинський Кость, (23) Потоцький Юрій, Цирка Василь, (24) Газда Юзеф (поляк), Газда Станіслав (поляк), (25) Орисик Семен, Орисик Іван, (26) Гардонь Олекса, (27) Потоцький Іван, Потоцький Микола, (28) Потоцький Роман, Потоцький Василь, Потоцький Михайло, (29) Стецяк Василь, Стецяк Михайло, (30) Стецяк Андрій, Стецяк Іван, (31) Рущак Михайло, Гарнага Степан, (32) Кищак Іван, Кищак Василь, Кищак Степан, (33) Маліновський Михайло (поляк), (34) Михайлишин Степан, Прожералик Атанас, (35) Гінда Павло (поляк), Гінда Володимир (поляк), (36) Гінда Іван, Прожералик Пилип, (37) Стецяк Федір, Стецяк Іван, (38) Орисик Атанас, Орисик Іван, (39) Кищак Теодозій, (40) Одрехівський Іван, Одрехівський Степан,  Одрехівський Іван (старший), Одрехівський Василь (старший), Одрехівський Михайло (старший), Одрехівський Федір, (41) Шалайда Антін, (42) Шалайда Гафійка, (43) Цирка Атанас, Цирка Микола, Антошик Василь, (44) Шалайда Михайло, Шалайда Дмитро, (45) Хом’як Іван, Хом’як Петро, (46) Джула Іван, Джула Василь, Джула Іван, (47) Джула Михайло, Шалайда Іван, Шалайда Михайло, (48) Михайлишин Атанас, (49) Михайлишин Іван, (50) Риджий Михайло.

Джерело: Кищак С. Корені лемківської різьби. – Львів: Свічадо, 2003. – с.15-17

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео