Останні коментарі

Релігійні утиски українського населення на Лемківщині у XVI – XVIII століттях

В очах польських та угорських властей і феодалів руське (українське) населення були поганами або «схизматиками». Тому руським віруючим римо-католики чинили різні перепони відповідно до переконання вищих церковних властей, що їх необхідно привести на «правильний шлях», тобто примусити стати віруючими латинського обряду.

Щоправда, в розпалі реформації свої плани згідно з гаслом «чия влада, того і релігія» мали й протестанти, зокрема в Угорщині. 1530 року міщани, переважно німецького походження, в Бардієві заборонили селитися в місті слов’янам узагалі.

Розуміється, що наказ стосувався і людей руської віри. Таким чином, пише історик С.Пап, населення цілої околиці Бардієва змушене було створити свій осередок у селі Ряшів, що 10 км. від міста, куди з’їжджалися віруючі східного обряду з навколишніх сіл, щоб охрестити новонароджену дитину або повінчати молоду пару.

Така ж доля спіткала й православних русинів у Прящеві та в Кошицях, котрі свої релігійні осередки створили неподалік цих міст – в селах Руська Нова Весь і Здоба відповідно. Реформація та Контрреформація призвели серед руського населення до того, що їх приневолено приймали, спершу протестантизм, а відтак, коли перемогла рекатолизація, вже лише частина руських людей поверталися до своєї «старої віри». Певна кількість із них залишилася, зокрема в Угорщині, при панівній релігії кальвіністів або, ближче до Бескиду, їх переманено до римо-католиків.

1550 року примусово розібрано в Сяноці церкву св. Димитрія, щоб піти на зустріч сестри короля Жигмонта Августа Ізабелли, яка хотіла жити в сяніцькому замку. Представники міста визнали за доцільне усунути з-перед очей королівської сестри церкву, щоб не нагадувала вона володіння Сяноком руськими князями та присутність у місті руського (українського) населення. 1612 року римо-католицький єпископ Тилича дозволив побудувати в місті греко-католицьку церкву, але застеріг, що віруючі повинні жити в послушенстві римо-католицькій Церкві. Це означало, що руські віруючі зобов’язані були відзначати церковні свята за латинським обрядом. Крім цього, в місті заборонено селитися православним. Свавільні розпорядження єпископа довели до протестів населення. Тому було вирішено вигнати всіх русинів (українців) з Тилича, церкву у них відібрали й облаштували під костел.

Жахливих релігійних утисків зазнали на початку XVIII століття русини на Спишу. Про це доволі обширно пише закарпатський історик Михайло Лучкай у шеститомній латино мовній праці «Історія карпатських русинів». До речі, Лучкай у другому томі свої історії подає також текст «Проекту викорінення грецького обряду в Польщі» з 1717 року, в якому в 13-ти пунктах детально висвітлено мету, як «ми,поляки, які бажаємо залишитися в нашому володінні єдиним і в безпеці, повинні подбати як найактивніше про єдність віри співгромадян». В проекті мовиться про те, що «знать грецького обряду, хоч уніати, все ж таки схизматики, не повинна бути допущена до жодних посад, зокрема до тих, на яких могли б придбати собі друзів, збільшити майно і зробити собі якийсь авторитет, а для інших русинів пристойність»…

Це був надзвичайно підступний проект, докладне обґрунтування якого виходить поза рамки цієї розвідки. Можна погодитися з твердженням польського історика Е.Ліковського, який наприкінці XIX ст. визнав, що всупереч гарантіям рівноправності з духовенством латинським, священикам-русинам попадали тільки крихти цих прав та привілеїв.

Не цілком відповідає дійсності твердження Ліковського про те, що греко-католицьке священство було неосвічене і не дбало про елементарну освіту. Треба визнати, що документального матеріалу про шкільництво на Лемківщині XVI-XIX століть дуже мало, тому не варто бути прискіпливим до історика, який свою працю присвятив історії Греко-католицької церкви в Литві й на Русі. Сьогодні знаємо, що, наприклад, в межах Словаччини уже перед 1772 роком існували 36 парафіяльних шкіл східного обряду. У селі Поворозник на Лемківщині існувала парафіяльна школа щонайменше вже у 1636 році. Оскільки щойно на Замойському синоді 1720 року постановлено, що греко-католицькі єпископи повинні регулярно візитувати всі парафії своєї дієцезії, то, зрозуміло, що до того часу дані про школи не дуже то й пильнували.

У південних (угорських) районах Лемківщини збереглося дещо більше відомостей про церковні школи русинів (українців). Словацький історик українського походження Йосиф Шелепець припускає можливість існування парафіяльної школи в селі Луков (1500 р.), в Ястрабі на Земплині та в Літмановій на Спишу (1590 р.), у Порачі (1593 р.), у Ряшеві та в Сукові (1600 р.), а також в селах Якуб’яни, Вільшавиця, Брусниця та інших. Щоправда, про характер цих шкіл, про учнів, вчителів не знаємо практично нічого.

Цікаву інформацію подає нам запис на рукописному Тетраєвангелії (Євангеліє, з якого священик читає у церкві під час Великого посту) з Нижнього Верлиха, що біля Свидника від 1594 року, в якому вчитель – священик або ним хтось повірений – залишив власною рукою згадку, що переписав книгу в часі (від 17 січня до 26 березня), «коли хлопці вчилися». Очевидно, йдеться про церковну школу, яку сільські діти відвідували, як правило, від листопада до березня.

Попри різні воєнні розрухи закріпачене населення Лемківщини обабіч Бескиду всіма силами прагнуло зберегти свою віру, свій східний обряд, а разом із цим – свою руськість (українськість).

Автор Іван Гвать

Джерело: Гвать І. Історичний розвиток Лемківщини до 1918 року // Науковий збірник Музею Української культури у Свиднику. Вип.27. Історія та культура Лемківщини / Гол. ред. і упор. М.Сополига. – Свидник, 2013. – с.73-74

Читати інші статті на цю ж тематику Тилявська схизма , Апостольська Адміністрація Лемківщини та Релігійні процеси на Лемківщині у міжвоєнний період.

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео