Жерниця (pol. Żernica) – лемківське село у Ліському повіті, що знаходилось 12 км. на південь від Ліська. Поділялось на дві частини – Жерниця-Вижня (pol. Żernica Wyżna) і Жерниця-Нижня (pol. Żernica Niżna).

Перша згадка про Жерницю-Нижню відноситься до 1480 року, а Жерниця-Вижня – 1485. Село було засноване на волоському праві і належало роду Балів (перший власник галицький шляхтич Матіас Баль).

У 1511 році у селі була вже православна церква, ймовірно, дерев’яна. На її місці у 1880 році було зведено муровану з каменю греко-католицька церква св.Василія Великого (освячена 26 вересня на Воздвиження Чесного Хреста), яка збереглась до наших днів. У 1936 р. церква була відреставрована, розширено наву, добудовано бабинець і зроблено внутрішні поліхромні розписи. До цієї парафії також належала філіальна мурована церква у Жерниці-Нижній.

У 1939 році у Жерниці-Вижній проживало 1170 мешканців, з них 1060 українців, 95 латинників (римо-католики, які спілкувались українською мовою), 15 євреїв. (В.Кубійович) На підставі угоди між УРСР і ПКНВ від 9 вересня 1944 р. у 1945-1946 роках до Радянської України було виселено більшу частину мешканців села. Ті, що залишилися були депортовані на захід Польщі під час операції «Вісла» в 1947 році: протягом 18 квітня – 10 травня 199 осіб, а 10-15 травня – решта 100 осіб. (Є.Місило) Село опустіло, хати було спалено або розібрано, на його території було створено тюремне сільське господарство (pol. PGR).

Церква була зруйнована у 1947 році і не використовувалась для Богослужінь до 2013 року. Останнім парохом церкви був о. Петро Каламунецький (9.VII.1871 – 1.X.1944), який похований на цвинтарі біля церкви, проте до наших днів гріб не зберігся.

У період Польської Народної Республіки руїни церкви використовувалися як склад для зберігання мінеральних добрив, а дзвіницю було розібрано. До сьогодні збереглися фрагменти настільнного розпису, що зображають святу Ольгу, князя Володимира і Христа у Гетсиманському саду. З давнього іконостасу збереглася лише ікона Христа, яка у даний час зберігається у Історичному музеї в Сяноку. Перед церквою встановлено металевий хрест з нагоди 1000-ліття Хрещення Київської Русі.

У 2008 році теперішній власник території, на якій колись знаходилось село Жерниця, підприємець з Коросна Януш Слабік розпочав комплексну реставрацію церкви, яка тривала до 2013 року. Зроблено нове перекриття бляхою зі зміною конструкції даху, відновлено фасад, постелено нову підлогу з дошок, по можливості відновлено внутрішні розписи з одночасною реставрацією поліхромії, що збереглися. Встановлено новий іконостас і вітражі. Впорядковано прицерковний цвинтар, виконуючи реставрацію збережених надгробних пам’ятників. 29 вересня 2013 р. греко-католицька церква св.Василія Великого була повторно освячена.