Останні коментарі

Історія села Тилич

Чергова публікація  з серії “Історія сіл Лемківщини”, про історію сіл, побут, духовне життя, депортацію, а також спогади лемків. Сьогодні ми публікуємо історію села Тилич.

* * *

Тилич (пол. Tylicz) (спочатку Орнава, 1363 – Містечко) – село у Західній Лемківщині, Новосончівського повіту Малопольського воєводстваРеспубліка Польща. Входить до складу гміни Криниця.

Село знаходиться за 6 км. на схід від Криниці у місці впадіння Мохначки у річку Мушинка (пол. Tyliczanka), що неподалік кордону зіСловаччиною. Село лежить на межі двох мезорегіонів - Низьких Бескидів та Сандецьких Бескидів. Неподалік знаходиться Тилицький перевал (683 м.), на якому колись функціонував пункт прикордонного перепуску “Мушина - Курів”.

Історія села

Тилич засновано у XIII ст. під назвою Орнава та згадується у Галицько-Волинському літописі. У 1336 році село належало до королівських володінь.

У 1363 році село зазнало руйнувань після набігу татар після чого було відбудоване. Тоді ж воно отримало статус міста та нову назву – Містечко (Нове Містечко). У 1391 році власником села став Краківський єпископ, яке було включено до Мушинського краю.

Близько 1400 року у Тиличі було збудовано першу греко-католицьку церкву. У 1636 році за розпорядженням Краківського єпископа вона була закрита. Після того як він помер 1680 року церква була відкрита, проте у 1682 новий єпископ знову заборонив Богослужіння. У 1686 церква була розібрана, а матеріали використані для будівництва римо-католицького костьолу у Мушині. З 1686 по 1743 роки у селі не було греко-католицької парафії.

12 липня 1612 року село було перейменовано на Тилич на честь Краківського єпископа Петра Тилицького, який повторно надав йому статус міста, герб, і права та обов’язки для мешканців “такі ж, як у місті Мушина”. У цьому ж році був збудований дерев’яний костьол середини св. Петра і Павла (патрони міста) XVII ст. з вівтарем у стилі рококо XVIII ст. Біля костьолу знаходиться дзвіниця з XVIII або XIX ст. Він зберігся до сьогоднішніх днів і стоїть у центрі.

У 1743 році збудована дерев’яна греко-католицька церква св. Косми і Дем’яна, яка збереглась до наших днів. Тридільної конструкції з вежою у західнолемківському стилі, покрита бляхою.

У 1769–1770 роках тут знаходилась застава Барської конфедерації.

Згідно з даними Йосифинської метрики станом на 1785 рік Тиличі займав площу 27,3 км² та проживало 1044 осіб, з них 705 греко-католиків, 315 римо-католиків та 24 єврея. У 1840 році нараховувалось 1029 греко-католиків, у 1859 – 1039, у 1879 – 1001, у 1926 – 1105, у 1936 – 1186 греко-католиків, 370 римо-католиків і 216 євреїв.

За даними перепису у 1857 році у Тиличі проживало 1108 осіб, у 1869 – 1263, у 1890 – 1372, у 1900 – 1299 осіб і 256 господарств, у 1910 – 1301, у 1921 – 1255 осіб і 264 господарств, 1931 – 1623 особи і 302 господарства, у 1943 – 1812, у 1988 – 1527, у 2002 – 1836 осіб і 390 господарств.

У період Першої світової війни на цьому терені проходила лінія фронту і відбувалися військові дії. Кількох мешканців села австрійська влада арештувала та відправила у Талергоф. Зокрема, у концтаборі загинув парох Омелян Венгринович.

У 1934 році село перейшло під юрисдикцію Апостольської Адміністрації.

2 вересня 1939 року тут відбувся бій між відділом Війська Польського та частинами словацької армії, в рамках німецької Польської кампанії.

У 1955 році у Тиличі було створено Народну Громадську Раду для Тилича, Мохначки Нижньої і Мушини. У 1973 – Тиличу повернено статус гміни, а у 1975 – було включено до складу гміни Криниця.

Поширені прізвища

Гавран (Hawran/Gawran/Havran), Ґарбера (Garbera), Головчак (Holowczak/Holovchak), Дзядик (Dziadyk/Dzadyk/Dziatyk/Dzjadyk), Дудка (Dudka/Dutka), Кеблеш (Keblesz/Kieblesz/Keblesh), Криницький (Krynicki/Krynyts’kyj), Нестерак (Nesterak), Павлик (Pawlik/Paulik/Paflik/Pavlyk), Павлишак (Pauliszak/Pavlyshak), Париляк (Parylak/Paryljak), Переґрим (Peregrym), Сенко (Senko), Трухан (Truchan/Trukhan), Федорчак (Fedorczak/Fedorchak), Хованець (Chowaniec/Chowanec/Howaniec/Khovanets’), Чернявський (Czyrniawski/Chyrnjavs’kyj), Шаленик (Szalenik/Shalenyk).

Джерела:

1. Прадідівська слава. Українські пам’ятки  http://www.pslava.info/NovosonchivskyjPow_TylychS,105842.html

2. Śladami Łemków – Beskid Niski http://mlodek.republika.pl/

На даний момент на нашому сайті опубліковано матеріали про РепедьЩавнеОславицюДошноВількуМшанаПоляниПолонне, Святкова Велика, Святкова Мала, Свіржова Руська, Туринське, Котань, Крампна, Радоцина і Стежниця.

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео