Історія села Святкова Мала

Чергова публікація з серії “Історія сіл Лемківщини”, про історію сіл, побут, духовне життя, депортацію, а також спогади лемків. Сьогодні ми публікуємо історію села Святкова Мала.

* * *

Святкова Мала (пол. Świątkowa Mała) або Святківка - лемківське село у Ясельському повіті Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Входить до складу гміни Кремпна.

Історія села

Історія села тісно пов’язана з подіями сусідніх сіл Святкова Велика та Свіржова Руська, які належали до однієї греко-католицької парафії. Через відсутність історичних джерел не має змоги встановити точної дати закладення села. З народних переказів, записаних у парафіяльній хроніці Святкової Великої, довідуємося, що перші мешканці цих сіл – русини, яких угорці витіснили із Закарпаття.

Святкова Мала раніше, аніж інші сусідні села згадується в історичних документах. Село існувало вже у 1510 році і було власністю Стадницьких. У 1581 р. село налічувало 7 господарств та мало власну церкву. У 1633 році село належало коронному хорунжому Кохановському, який тоді ж надав духовенству греко-католицького обряду певні права та привілеї. Це означало, що Святкова Мала з околицею уже через 37 років після укладення Унії визнала її рішення.

Права та привілеї греко-католицького духовенства підтвердив новий власник села Андрій Любомирьский листом від 26 травня 1746 року. У листі вказується, що селяни мали обов’язок скласти своїм священникам данину, згідно з церковним правом.

У 1762 році селяни вибудували дерев’яну лемківську церкву св. Архангела Михаїла. По візитації 1775 року записано: “Ревізія малосвятківської церкви св. Михаїла Архангела, дерев’яна, нова. Ряд предметів для богослужінь срібні з позолотою. Чаші дві срібні, позолочені. Три цинкові хрести, дві пари ліхтарів мосяжних, у вівтарі велика ікона Ісуса Христа. Прекрасний іконостас… творцем якого був Фома варфоломей… Мальована на дошці ікона Арх. Михайла з записом на звороті імені маляра: “Смиренний Яків іконописець Ліський, року 1673 місяця липня”.

Найбільше прославилась місцева церква іконою Страшного Суду високомистецької вартості, яка буна намальована 1674 року. Уціліли фрагменти іконостасів XVII і XVIII ст., фрагменти вівтаря з розп’яттям, що його намалював Василь Федак у 1843 році. Сьогодні церква перепрофільована на костьол римо-католицької парафії у сусідньому селіДошниця.

Згідно з Йосифинською метрикою станом на 1785 рік у Святковій Малій налічувалось 28 садиб. Тоді ж селяни посідали 353 морги орної землі, 436 моргів луків і пасовиськ, 202 морги лісу. З період сівозміни (три роки) збирали 181 центнер жита, 433 центнери ячменю, 1 647 центнерів вівса.

З деякими джерелами у 1891 році у селі було 247 лемків греко-католиків і 4 євреї.

У період Першої світової війни до австрійської армії було мобілізовано 27 чоловіків, 4 з яких загинуло.

У липні 1927 року майже усі мешканці села перейшли з греко-католицької віри на православ’я. Для цього у листопада цього ж року у Тиляві відбулося масове віче за перехід наросійське православ’я. Агітатори переконували, що “лемки і росіяни – єдиний народ” і що лише з Росії може прийти визволення, а цьому сприятиме православна церква. Підсилювали цей рух діячі москофільської орієнтації за океаном. Приводом для розриву з греко-католицькою церквою у Святковій Малій були непорозуміння селян з греко-католицьким парохом.

Перед ДСВ у селі нараховувалось 62 господарства, працював паровий тартак, працювало два ковалі (лемко і циган), швець, два кравці, діяла однокласна школа. Кількість лемків – мешканців села становила 292 особи.

У 1945 році 250 лемків було виселено на схід України. У селі залишилось 7 родин, яких у 1947 під час операції “Вісла” депортовано на західні землі Польщі. У 1956 році деякі родини повернулися у рідне село. Прибула також циганська родина.

Перелік господарств

Станом на 1785 рік нараховувалось 28 господарств (згідно з Йосифинською метрикою):

1)Тобяк Іван, 2) Мисько Василь, 3) Грещак Кондрат, 4) Ситницький Панько, 5) Пухир Юрко, 6) Стефанка Гриц, 7) Кяч Андрій, 8) Френчко Антін, 9) Вархол Андрій, 10) Присташ Лука, 11) Ситницький Петро, 12) Бровар Аренда, 13) Сипляк Іван, 14) Френчко Петро та Френчко Іван, 15) Френчко Лешко, 16) Париляк Яцко, 17) Паслей Яцко, 18) Френчко Антін, 19) Дмитрик Тимко, 20) Валько Данко, 21) Баволяк Павло і Мориска Марія, 22) Френчко Гриць і Глиницька Марія, 23) Суда Яцко, 24) о.Фринцкевич Теодор, 25) Копча Тимко, 26) Каляс Антін, 27) Кутрива Гриць, 28) Копча Гаврило.

Фото: Вікіпедія

Джерела:

1. Красовський І.Д. Незабутня Лемківщина у верхів’ї ріки Вислоки. Львів: Думка світу, 2004. – с.13-56

2. Шематизм греко-католицької єпархії Лемківщини. – Львів, 1936

Раніше на нашому сайті були опубліковані матеріали про РепедьЩавнеОславицюДошноВількуМшанаПоляниПолонне і Святкову Велику.

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео