Останні коментарі

В Любачеві, але на цвинтарі…

Любачівський греко-католицький лапідарій. Фото автора статті

Любачівський греко-католицький лапідарій. Фото автора статті

У перші січневі дні цього року ми разом, тобто Артур Мельник і я, відвідали цвинтар у Любачеві. Це була звичайна, одна з десятків моїх краєзнавчих вилазок на територію, до 1947-го р. означену бурхливим життям і діяльністю українців, а нині – тишею їхніх кладовищ. У містечку 1939-го р. проживало 2700 українців. Їх було тут більше, ніж поляків (1300 чоловік), євреїв (2150), а також т. зв. латинників (500), тобто ще недавно русинів, які стали римо-католиками, але в побуті зберегли українську мову.

Перетворення

На любачівському комунальному цвинтарі при вулиці Тадеуша Костюшка годі сьогодні віднайти відбиток довоєнних демографічно-культурних відносин у місті. Єврейська частина чітко визначена, хоч і занедбана, і становить чи не одну шосту нинішньої цвинтарної площі. Натомість русько-українські могили треба шукати вперто й прискіпливо. Ми оба, значить Артур і я, маневрували, наче в морі, поміж сотень польських римо-католицьких поховань, щоб знайти кириличні написи. Лише форми класичних для Любачівщини хрестів, що їх виготовили бруснівські майстри, виявилося недостатньо: ми знайшли три хрести початку ХІХ ст. з німецькими написами, хоч вони й дуже схожі за формою на русинські того ж часу. Видно, майстри були одні й ті ж – бруснівські. Тільки або покійник був австрійцем, або той, хто його хоронив, вирішив віддати належне політично-культурній перевазі Австрії, користуючись німецьким шрифтом… Ще однією несподіваною знахідкою був бруснівський хрест із польським написом, виконаним як скоропис, відомий з епітафій хоча б на цвинтарі в Жукові.

Де поділися два десятиліття?
Після 2-годинного розшуку ми встановили, що на любачівському кладовищі збереглося близько 100 хрестів з кириличними написами. Всі вони датовані ХІХ ст., або двома першими десятиліттями ХХ ст. Вищим рівнем виконання вирізняється хрест на могилі Емілії Кокоцької (1869–1917).
Нашу увагу привернула дуже мала кількість захоронень з 30-х рр. ХХ ст. Ми віднайшли тільки плоску бетонну плиту на могилі Степана Ляшкевича (1862–1933) й подібну, але більш якісну плиту на могилі Дарії Горницької (1924–1931). Імовірно, вона була дочкою о. Юліяна Горницького, шкільного катехита в Любачеві на момент її смерті.
Натомість 40-ві рр. представлені надгробком Степана Клоса (1881–1941), на якому меморіальна плита походить з 60–70-х рр. Також нова плита на могилі Юрія Ліпаря (1913–1943).
Які причини того, що інші надгробники з 1925–1945-х рр. не збереглися? Можна було б констатувати: вони стали жертвою амбіцій повоєнних мешканців, щоб навіть ціною знищення українських надгробників «улаштувати» своїх покійних на старому, а не новому (на окраїнах міста) кладовищі. І все ж, чим пояснити особливу пильність щодо ліквідації нових могил? Мабуть, тим, що вони, без сумніву, були непольські – виразна кирилиця, літературна українська мова вражала польських мешканців Любачева більше, ніж невиразні письмена зламу ХІХ і ХХ ст.

Нищення in statu nаscendi*…
Випадковий гість цвинтаря, понад 80-річний мешканець Любачева, сказав, що після війни переважали на цвинтарі українські поховання. А потім вони стали зникати. Процес зміни культурного образу цвинтаря, і таким чином історії культури міста Любачева продовжується й сьогодні. Я знайшов два найприкріші моменти. Центр цвинтаря. Між новими могильними плитами один на одному лежать три старовинні хрести з кириличними написами. На першому згори хресті напис інформує, що тут покоїться Єва Кокоцька, померла 1899 р. Однак на момент нашої присутності на кладовищі напис уже є незрозумілим, адже невідомо, де стояв цей хрест. Другий хрест – з 1869 р. Усі три належать до найстаріших і найбільших на цвинтарі, ними мало б дорожити не лише комунальне міське підприємство, а й насамперед воєвідський реставратор архітектурних пам’яток… А не дорожать, хоч хрести – безцінні.

Повний зміст статті: 25 червня 2014

*лат.: у стані зародження

Автор Богдан Гук

Джерело: Наше слово №21 від 25 травня 2014 р., з циклу “Таємниці нашої “малої України”

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео