Сагринь – втілення трагедії українців у Польщі

Про події весни 1944 р., які спричинилися до того, що українці в Польщі не лише втратили місце свого тисячолітнього компактного проживання, але передусім – до загибелі тисяч ні в чому не винних людей, розповідає очевидець тих подій, науковець Юрій Макар.

Сумна доля колись великого, гарного українського села на Холмщині, яке лежить на півдороги між Грубешевом і Тишівцями, справді стала втіленням трагедії українського населення під час Другої світової війни, що проживало на теренах польської держави. Тут 10 березня 1944 р. загинуло, за різними даними, від 700 до понад 1000 мешканців самого Сагриня і навколишніх сіл, які шукали порятунку від неминучої смерті.

sagrynЗагалом, Друга світова війна залишила по собі важкий, кривавий слід у свідомості значної більшості народів Європи. Не кажучи про широкомасштабні військові дії, від яких постраждали мільйони європейців, у пам’яті народів закарбувалися назавжди конкретні факти знищення міст і сіл разом з їхніми мешканцями.

Власне таким поселенням, знищеним дотла разом з мешканцями, став Сагринь. Щоправда, його трагедія не була якимось поодиноким випадком. Палали й інші села багатостраждальної Холмщини, а за ними й Надсяння, Лемківщини, Підляшшя… Але кількість загиблих у Сагрині значно перевищує кількість жертв в інших місцевостях. Про трагедію Сагриня багато написано і сказано в Україні, Польщі, на Заході. На превеликий жаль, навіть під час наукових українсько-польських дискусій їхні учасники здебільшого помічають тільки ті кривди, які заподіяла їхньому народові протилежна сторона, але намагаються не зауважувати кривд, заподіяних їх стороною протилежній. Автор пропонованого матеріалу свідомо не вдається до дискусії – хто розпочав першим, хто кому завдав більшої шкоди, бо це нічого не дасть.

Саме минає 70 років трагедії Сагриня, як зрештою, ще понад півсотні сіл тодішнього Грубешівського повіту. Я пропоную проілюструвати події 10 березня 1944 р. в Сагрині свідченнями очевидців, почерпнутими з фонду Володимира Кубійовича, який зберігається в державному архіві Канади в Оттаві (тепер – Бібліотека й архіви Канади, анг. Librari and Arсhives Canada). Там зберігаються протоколи, складені на підставі зізнань очевидців трагічних подій весни 1944 р. в грубешівському Українському допомоговому комітеті (УДК).

Отже, переді мною низка зізнань тих, хто пережив страхіття Сагриня. Візьмімо до рук перші два з них. Вони належать священикам Василеві Ляшенку та Михайлу Скабові. Отець Василь був тоді настоятелем православного храму в Сагрині. Свої зізнання склав у грубешівському УДК 13 березня, тобто через три доби після розправи над вірянами його приходу. Ось що повідомив духівник у своєму зізнанні: «Дня 9.3.1944 р. о год. 16 польські бандити спалили село Мяке та вбили людей. В Сагрині люди пильнувалися до год. 2 над ранком, потім багато пішло спати, думаючи, що вже не буде нападу. Я рівно ж пішов спати з родиною. Збудили мене стріли, я вибіг на двір і побачив, що в повітрі літали запальні кулі й було чути стрілянину… Я вбіг до помешкання та сказав родині та присутнім 3 жінкам та 1 мужчині, щоб втікали до пивниці». А далі отець Василь повідомив, що нападники знайшли криївку, змусили всіх вийти з неї. Він сам якимось чином урятувався, почав шукати дружину з донькою, які не були в пивниці. Йому довелося чути команди керівників нападників. Село палало… Люди гинули. Дружину і доню отець знайшов наступного ранку, про що повідомив у своєму зізнанні: «Мою дружину здибав я під сагринецьким лісом задушену, а потім перестрілену в голову. Дитину рівно ж вбито та переломано одну руку» (тут і в інших місцях цитування дослівні, без правок).

Отець Михайло Скаб склав свої зізнання у формі рапорту до Холмської консисторії 18 березня, в якому він спробував подати якісь узагальнення трагедії. Зокрема він зазначив, що 10 березня о четвертій годині ранку на Сагринь напав великий польський загін, близько 500 осіб. І далі: «Обступивши ціле село довкола, з віддалі 200 м запальними кулями запалили ціле село, крім одної невеличкої колонії, що має 20 хат. Село боронилося пів години, однак коли повстав в селі огонь, зробилось велике замішання і оборона мусила відступати, бо мала всього 60 крісів, а бандити біля 50 скорострілів, крім яких 450 крісів». Далі священик повідомляє, що підпалили церкву, приходські будинки та оселі селян. А парафія налічувала понад 300 господарств, 280 з яких згоріло під час нападу. По гарячих слідах отець підрахував, що «в Сагрині загинуло від 600 до 700 людей» і навіть зазначив, що корінних мешканців села протягом перших днів після розправи встигли поховати понад 200, а також близько 300 з тих, хто шукав порятунку в Сагрині. За його даними, «до Сагриня з’їздилися на ніч задля безпеки люди з М’ягкого, Пасіки, Теребіня, Модриня, Майдану, так що кожної ночі Сагринь був все чужинцями [тобто жителями з навколишніх сіл. – Ю.М.] переповнений. Кілько їх загинуло, ще не знати».

Серед свідчень очевидців є показання тих, що дивом уціліли – чоловіків, жінок і навіть дітей. Ось що сказала 14 березня в грубешівському УДК 15-літня Ніна Войтович: «Коли почали стріляти і палити село, то ми почали втікати… Втікали ми в сторону ліса, до Теребіня. Ми вже були близько ліса і побачили, що ми окружені… ми почали проситися, щоб нас не били. Мама пізнала 5 поляків і почала їх просити: „Ой що я тобі винна, пане Марцоля?…” Тоді цей Марцоля застрілив маму… тато зачав тікати, за татом побіг Марцоля і інші. Ми зачали плакати над мамою, тоді прийшли до нас двох… і повели нас до ліса… А потім один сказав до другого: „А пусьцьми їх, а тамтим повєми, же забіте”. І вернулися, а ми пішли до Грубешева, через Модринську колонію, Модринець, Черничин. До сьогодні тато не вернув».

Автор: проф. Юрій Макар

Джерело: Наше слово №10 від 9 березня 2014 року

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео