Останні коментарі

У Львові відбулася наукова конференція про збереження історичної пам’яті та матеріальних пам’яток

15-16 листопада 2013 року у Львові відбулася Міжнародна наукова конференція «Проблеми дослідження та збереження історичних сакрально-меморіальних комплексів в Україні та Польщі».

Організатором конференції виступила Фундація громадських ініціатив «Вирій» з метою презентації наукового доробку отриманого за п’ять років діяльності міжнародного табору-експедиції «Вирій», а також наукового обговорення актуальних питань, проблем, здобутків та перспектив дослідження, відновлення, збереження історичної пам’яті та матеріальних пам’яток.

Серед співорганізаторів Львівський осередок Українського Національного Комітету Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць (ICOMOS), Інститут архітектури і Кафедра реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ “Львівська політехніка”, ЛОО Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, НСОУ “Пласт”, ОУМ у Польщі “Пласт”, Перемишський відділ ОУП, Відділ консервації та реставрації творів мистецтва і Кафедра консервації та реставрації кам’яної скульптури та архітектурних деталей Академії мистецтв у Варшаві, та партнери ЛОО ВУТ «Лемківщина», ОУМ «Спадщина».

Участь у конференції, яка відбувалася у приміщенні Палацу Сапєг взяли фахівці з Національного університету «Львівська політехніка», Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного інституту «Укрзахідпроектреставрація», Варшавської академії мистецтв, Рівненського національного університету водного господарства і природокористування, Українського Католицького Університету та Львівського національного університету імені Івана Франка.

Програма конференції була розділена на три секції, перші дві з яких були присвячені теоретичним питанням та проблемам реставрації, а третя – практичного досвіду громадських та приватних ініціатив у цій царині.

Після вітального слова та офіційного відкриття свою роботу розпочала перша секція під назвою «Реставрація творів мистецтва та пам’яток архітектури. Регенерація та ревалоризація сакрально-меморіальних комплексів», модератором якої виступив Андрій Салюк. У рамках її роботи було виголошено п’ять доповідей. Першим взяв слово  доцент кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ «Львівська політехніка» Юрій Дубик. У своєму виступі «Реставрація гробівця оо. крилошан УГКЦ на Личаківському цвинтарі» доповідач розповів історію та еволюцію вигляду гробівця оо. крилошан від часу його побудови (поле №6 Личаківського цвинтаря). Він був збудований для перепоховання єпископів і священиків після закриття 1871 року Городоцького цвинтаря, у крипті якого було захоронено Галицьких митрополитів Григорія Яхимовича, Антіна Ангеловича, Спиридона Литвиновича, Юліяна Сас-Куїловського, а також ще 19 священиків (останнє поховання датується 1938 роком – Тит Войнаровський). В результаті погано виконаного водовідведення та інших робіт під час реставраційних робіт 2001 року гробівець почав нищитись. Тоді “Укрзахідпроектреставрація” вирішила зробити гробівець красивішим (менш класицистичним) за аналогією з іншими гробівцями монаших чинів і згромаджень. Тепер перед реставраторами постало завдання порятунку гробівця, над вирішення якого працює Юрій Дубик.

З колективною доповіддю виступили старші викладачі Рівненського національного університету водного господарства і природокористування Тарас Байцар та Оксана Байцар-Артеменко. Обидві споріднені презентації були присвячені меморіальним комплексам та кам’яним хрестам Клевані. Перший доповідач зосередився на розповіді про місцевий закинутий та занедбаний єврейський цвинтар, історію волинської єврейської громади та історії містечка, тоді як доповідачка розповіла про місцевий християнський цвинтар (час утворення якого наразі не встановлений), зокрема про виявлені на ньому давні хрести (переважно без датування). Старі хрести довелося шукали серед нових поховань, які були пронумеровані, описані та зроблені заміри.

З ще однією спільною доповіддю «Архітектура і скульптурна пластика Чернівецького християнського цвинтаря на тлі некрополів Європи» виступили співробітники Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного інституту «Укрзахідпроектреставрація» Богдан Михалюньо та Ігор Сьомочкін. Доповідачі презентували результати роботи з опису християнського цвинтаря у Чернівцях, поховання на якому відбувалося згідно національно-релігійного розподілу – латинники, вірмени-католики, українці-греко-католики, православні, німці. Поміж тим вони звернули увагу на поховання окремих видатних постатей.

Важливою з точки зору обміну досвіду та українсько-польської співпраці у питаннях дослідження та збереження історичних сакрально-монументальних комплексів видалась доповідь професора Варшавської академії мистецтв Януша Смази. У своєму виступі, який мав назву «Історія консервації цвинтарів в Польщі. Консерваційні роботи церковної комісії» польський фахівець розповів про власний початковий досвід пошукової та реставраційної роботи у Польщі, коли ще не було розроблено методології та бракувало знань. Він продемонстрував вибіркові результати від часу роботи на перших об’єктах у 1981 році на території Лемківщини і по усій Польщі та України сьогодення. Показував об’єкти, які вдалося відновити, зокрема, у Князях, Журавці, Брусно, та наочно продемонстрував результат «до» і «після» реставрації.

Заключною у роботі першої секції була доповідь доцента кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ «Львівська політехніка» Олени Стасюк. У своєму виступі «Дослідження та збереження Бруснівської кам’яної пластики історичних цвинтарів Закерзоння» вона презентувала дослідження, яке було зроблене за результатами роботи реставраційної частини міжнародного табору-експедиції «Вирій». Доповідач поділилась власним досвідом роботи із реставрації та збереження кам’яних хрестів так званої Бруснівської школи каменярства, яка активно розвивалась до поки на Закерзонні не розпочалася депортаційна кампанія.

Після виголошення доповідей та презентацій відбулася дискусія та активне обговорення. Доцент кафедри хімічної технології силікатів НУ «Львівська політехніка» Роман Семеген виступив із пропозицією створити статут, у якому б розмежовувались обов’язки та компетенція волонтерів та фахівців, а також прописати технологічний регламент по веденню протоколу. Отець Севастьян Дмитрух звернув увагу на етичних питаннях роботи на цвинтарі, про доцільність та можливість створення лапідарії із старих хрестів, а також про потребу виховання у громаді обов’язку догляду за похованнями предків. Андрій Салюк наголосив на необхідності створення реєстру пам’яток. Ольга Свідзинська, відповідаючи на запитання Григорія Гороха, запропонувала за необхідне поширення серед пересічних людей доступної інформації про способи догляду за кам’яними надгробки своїх предків, а також про те, що чинне українське законодавство не передбачає можливості створення пам’яткових некрополів.

Свою роботу конференція продовжила у рамках другої секції, яка мала назву «Сакрально-меморіальні комплекси в традиціях українського народу». Її модератором виступила Ольга Свідзинська. З першою доповіддю «Пізньосередньовічні і ранньомодерні львівські цвинтарі» виступила професор кафедри класичних, візантійських і середньовічних студій Українського Католицького Університету Мар’яна Долинська. Вона презентувала історичну розвідку із старих прицерковних цвинтарях та похованнях міста Львова. Серед них цвинтар біля церкви Святого Духа, польської катедри, церкви Богоявлення (перехрестя Левицького-Франка-Герцена), костелу св. Лазаря, церкви св. Параскеви П’ятниці, церкви св. Мартина, церкви св. Миколая, костелу Марії Сінжної, монастиря Театинців (вул.Замкова), церкви Благовіщення (перехрестя вулиць Городоцька та Менцінського), церква в полі неподалік церкви св. Марка (вул. Франка), новий Стрийський цвинтар (по обидві сторони вул. Стрийської та Гвардійської), монастиря Василияни та “новий цвинтар” на Підзамче (вул. Замкова), біля залізничної станція Підзамче, Городоцький цвинтар (напроти базару), Личаківський цвинтар (від 1788 р.).

Старший науковий співробітник Українського регіонального спеціалізованого науково-реставраційного інституту «Укрзахідпроектреставрація» Оксана Бойко виступила із доповіддю «Символіка мацев юдейського цвинтаря «Бейс Олом» в Підгайцях». Під час свого виступу вона зробила історичний екскурс про життя єврейської громади у Підгайцях, місцевої синагоги (1627 р.), а також юдейського цвинтаря, який неодноразово досліджували у роки ПСВ та 2011 році. Були презентовані результати дослідження символів нанесених на мацевах, дешифрувати які допомагали євреї. Крім цього Оксана Бойко розповіла про паралельну роботу на місцевому християнському цвинтарі біля церкви Покрови Пресвятої Богородиці (1854 р.). Багато фігур, більшість із них зображають патронів померлих, виконані каменярською династією Папіжів.

В основу доповіді «Специфіка ведення натурних досліджень в контексті робіт з ревалоризації архітектурних ансамблів історичних меморіальних комплексів (на прикладі с.Жуків, Республіка Польща)» доцента кафедри дизайну і основ архітектури НУ «Львівська політехніка» Орести Ремешило-Рибчинської лягли перші результати роботи 2008 року на українському цвинтарі у селі Жуків (Польща), які стали передумовою табору-експедиції «Вирій». Доповідач запропонувала розглядати Жуківський цвинтар як містобудівну пам’ятку та модель туристичного маршруту для інших подібних об’єктів. Була продемонстрована дендрологічна карта цвинтаря, класифіковано зразки пластики за типами, а також здійснено спробу досліджувати структуру цвинтарної парцеляції.

Доцент кафедри театрознавства і акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка Галина Квасецька виступила із доповіддю «Цвинтар в історико-етнічному контексті України: стилістичні особливості осередків та майстрів кам’яної меморіальної скульптури Галичини та Поділля». В її основу лягли результати мандрівки, яку доповідачка провела сакральними місцями Демні, Нараїва, Підгайців, Рогатина та Бережан.

«Сільські некрополі українсько-польського прикордоння: проблеми дослідження» стала темою доповіді Ольги Свідзинської. Матеріалом для презентації стали дані отримані під час реставраційної та мандрівної частини табору-експедиції «Вирій». Вона розглянула суть питання сільських некрополів прикордоння, їхню структуру, звернула увагу на стан збереженості цвинтарних пам’яток. Поміж тим навела приклади цікавих поховань та епітафій різними мовами.

Під час підсумкового обговорення було запропоновано провести конкурс дипломних робіт. Жваву дискусію спровокувало питання фінансової підтримки реставраційних проектів, відсутності державної підтримки та пошуку альтернативних джерел фінансування, перш за все грантових коштів.

У заключний день конференції відбулася робота третьої секції під назвою «Діяльність українських громадських організацій для збереження національної ідентичності», модератором якої виступив Тарас Радь. На відміну від першого дня, який зосередив увагу на теоретичних аспектах питання дослідження та збереження історичної пам’яті та матеріальних сакральних пам’яток, другий був присвячений практичному досвіду громадських та приватних ініціатив у царині збереження національної ідентичності.

Першим досвідом роботи із реставрації ділився Максим Швець, який презентував одразу дві доповіді – «Досвід роботи по впорядкуванню кладовища у с.Кореличі Перемишлянського району Львівської області в рамках проекту ГО «ЗУЦІД» «Тіні незабутих предків» та «Снятин – археологія пам’яті». У першій з них він розповів про результати відновлювальних робіт на християнському цвинтарі у селі Кореличі (2010-2013 роки), типологію хрестів та оформлення усієї документації для них. Друга презентація була присвячена багатокультурному історичному пласту міста Снятина, зокрема, результатам роботи міжнародному грантовому проекту із реставраційних робіт єврейської дільниці, а також стан справ на місцевому християнському цвинтарі.

Фотограф Андрій Кісь виступив із презентацією «Пластика старих цвинтарів Галичини. Погляд фотохудожника». Доповідач розповів про своє багаторічне захоплення фотофіксацією кам’яних хрестів українських цвинтарів Галичини, результати якого були видані у книзі «Сльоза і камінь». Такий досвід зацікавив учасників конференції з погляду можливої співпраці у напрямку формування бази даних історичних пам’яток.

У завершальній частині було презентовано результати роботи міжнародного табору-експедиції «Вирій» (2009-2013 роки), у рамках якої було виголошено п’ять доповідей, кожна з яких розкривала окремі аспекти її діяльності. Комендант табору Андрій Котлярчук розповів про «Досвід молодіжних громадських організацій у проведені науково-пошукових та освітніх експедицій (на прикладі табору-експедиції «Вирій»)». Він зробив історичний екскурс у досвід «Пласту» у догляді за українськими військовими похованнями, який у своїй роботі сучасній використовує ФГІ «Вирій», а також організаційний досвід скаутингу у проведені табору-експедиції. Про освітню частину «Вирію» у своєму виступі «Просвітницько-краєзнавча програма табору-експедиції «Вирій» розповіла Ольга Свідзинська. Повноцінна освітня програма експедиції передбачає прочитання курсу лекцій та мандрівку Закерзоння, які мають важливу виховну мету. Підсумки наукових напрацювань та досягнень презентувала керівник наукової частини «Вирію» Олена Стасюк. У виступі «Особливості реставраційної роботи на цвинтарях сіл Жуків, Подемщина та Любича Князі» вона узагальнила та підвела деякі підсумки комплексу відновлювальних та реставраційних робіт, які були проведені протягом п’яти років на трьох українських цвинтарях. Для презентації напрацювань доповідач використала стенди виставки табору-експедиції «Вирій», які у часі конференції експонувались у приміщені Палацу Сапєг. Оксана Стефанишин презентувала «Муровані церкви Любачівщини і Равщини: сучасний стан та перспективи збереження (за матеріалами табору-експедиції «Вирій»)». За основу було взято руїни церкву св.Параскевії у с.Князі, на основі замірів та фотоматеріалів якої була створена тривимірне зображення стану. Аварійний стан пам’ятки ставить актуальні питання співпраці науковців, влади та громадськості для порятунку історичних пам’яток. Викладач Львівської філії Київського національного університету культури і мистецтв Володимир Гіссовський презентував роботу над проектом створення реєстру поховань цвинтаря в с.Князі, а також напрацювання у напрямку оцифрування матеріалів, запуску інформаційного порталу ФГІ «Вирій» та потреби створення загальнодоступної електронної бази даних.

Під час підсумкового обговорення було прийнято резолюцію, в яку увійшли тези, пропозиції та побажання, які були виголошені учасниками конференції. Усі матеріали будуть видані друком у збірнику наукових публікацій конференції.

Підготували Тарас Радь та Оля Свідзинська

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео