Останні коментарі

Лемки та український визвольний рух

В електронному архіві Українського визвольного руху в збірці документів Миколи Лебедя розміщено цікавий документ http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/10840/, авторство якого, на жаль невідоме. Спогади присвячені лемкині Тетяні, що брала участь у визвольній боротьбі ОУН-УПА на теренах Лемківщини. Спогади написані в художньому стилі, очевидно що автору не байдужою була як сама Тетяна, так і його рідна лемківська земля. Роки створення машинописного тексту невідомі, але найпізнішою можливою датою слід вважати липень 1948 року. Заохочуючи всіх до прочитання оригіналу документа, який розміщено у відкритому доступі наведемо кілька, на нашу думку, знакових цитат з нього.

Особливо цікавим та надихаючим є вступ до спогадів, що якнайкраще ілюструє загальний настрій повстанців на Лемківщині, їх залученість до боротьби за визволення цілої України. “З почуттям гордості за нашу Лемківщину я згадую роки героїчної  боротьби відділів УПА і революціонерів. З повним признанням геройства  тут вирізняється місцеві лемки. Лемки і лемкині, вояки чи селяни вкрили себе нeвмирущою славою, індивідуальним і масовим героїзмом. Бійці і хлопці і дівчата, жінки, старики і діти всеціло допомагали нам в боротьбі. Масовий героїзм української Лемківщини, завоював у нашому народі глибоку повагу і любов до тої вітки української землі, найдальше висуненої під найсильнішим напором ворога на західних рубежах України.

З цього бою за українську державу Лемківщина вийшла чесно, бо нею керували командири й провідники виховані оргагнізаією ОУН. Бо лемки всеціло пішли за їхнім покликом і вірними були до кінця. Ніхто не жалів за горючими селами, не розпачав над ватрми, не нарікав, що  треба покидати, коли насильно ворог вивозив їх на Схід і на Захід “землі одзискане”. Волів, щоб рідна його сторона замінилась в пустар, руїну, була покрита окопами і ямами снарядів, щоб була злита кров’ю її синів, щоби на сторожі стали могилки її воїнів, а земля щоб була урожайною та краще родила овес, була злита ворожою кров’ ю.

Українська нація перемінилась з покірних грнечкосіїв, добрих робітників на знаменитих бійців, командирів і героїв. Вона стала нацією лицарів. Так само і Лемківщина знайшла в лавах жорстокої боротьби своє славне місце. Її герої в боротьбі знайши насолоду, вдоволення і запал. У завзятій боротьбі вони знайшли шлях до волі, слави і особистого щастя. Дивізом повстанським кадрів Лемківщини і всієї України стало “Здобудеш Українську Державу, або згинеш в боротьбі за неї”.

Постійно перебуаючи в умовах жорсткої боротьби, повстанці мусіли підносили свій бойовий дух. Далі в спогадах читаємо:  “Рідне військо стоїть на сторожі рубежів України, ось тут на Лемківщині, на горах і ожидає, коли появиться дикий ворог, нападе на село, буде стріляти невинних людей, а коли село опустіє кинеться грабити їх доробок. А вони їхні повстанці, зараз [спустяться] лавиною з гір і рохкотом реготу зброї, будуть бігти на ворога. Важко жилося лемкам під гнітом австро-угорських, польських і німецьких загарбників, які  висмоктували, що тільки вдалося на цій бідній землі. Висисали сили народу. Тисячі лемків кидали убогі стайні і йшли в світ на еміграцію шукати хліба. Поневірялись на чжині, але своїє землі лем вівсяної не забували. Тужили за нею. Нераз вертали, щоб на старість зложити свої кості у рідному селі, інші вмирали в далекій чужині, бо не було часом за що повернути. Лемки довго боролися з ворожим наступом з польською асиміляцією. Сьогодні у цю добу, коли переродилась українська нація, вони пішли за зовом крови і станули до бою. Вже не будуть дзвеніти тут кайдани. Ріками марно литись кров і сльози народу. ОУН і УПА підняли народ до боротьби на будівництво великого і нового вільного життя. Є дні і роки, які сонцем горять у віках. Усвітлюють шлях до взнослих ідей, до волі. Такими днями, роками будуть геройські змагання 1944-47 змагання на Лемківщині. Тут зродились рідні війська. Прийшли десь як в казках віщували старі дідусі, з Душатинського озера, зі скал Бескиду, з грізних хмар, що звисали над полонинами і верхами. Тепер лемки були горді. величались своїми гордими Карпатами. В глибинах іхніх лісів була велика  народна сила – месник. ”

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео