Дерев’яні церкви на Лемківщині

Продовження раніше надрукованої публікації на цю ж тему «Архітектура Лемківщини».

На території Карпат, заселеній українськими верховинцями, у будівництві дерев’яних церков витворились три основі стилі, що відповідали трьом етнографічним групам – гуцулів, бойків і лемків. На Гуцульщині, яка була заселена найпізніше, церковний стиль сформувався під виразним впливом візантійської мурованої архітектури. Дерев’яні гуцульські церкви побудовані у формі рівнораменного хреста, причому середня частина будувалась звичайно найбільша і найвища, а чотири інші – дещо менші і нижчі.

На Бойківщині будинок дерев’яної церкви складається з трьох частин: вівтаря, нави і бабинця. Кожна частина прикрита окремим дахом високої конструкції з багатьма заломами. В типовій бойківській церкві дах головної, тобто центральної нави, здіймається найвище, а інші, що прикривають вівтар і бабинець, будуються дещо нижче і на одному рівні. Найгарніші типи бойківських церков можна побачити в околицях Турки і Стрия. Як в гуцульських, так і в бойківських церквах дзвіниці стоять окремо, на певній віддалі від самої церкви.

Лемківська церква, подібно як і бойківська, також складається з трьох частин: бабинця, центральної нави і вівтаря, побудованих у зруб. Найбільша, майже квадратова частина церкви – це центральна нава, натомість бабинець вже дещо вужчий, так само як і вівтар, який в старших церквах будується у формі чотирикутника, а в конструкціях новішого типу часто замикається в формі половини восьмикутника.

Вівтар і центральна нава криються склепінням з рублених брусів, зложених у піраміду, яка під верх робиться щораз вужчою, а стеля над бабинцем завжди буває пласка.

На пірамідально звуженій конструкції стелі над вівтарем та центральною навою покладено позаломлювані гонтові дахи, закінчені круглим дерев’яним підбанником, на якому лежить покрита гонтом баня з залізним хрестом. Спосіб побудови стелі і криття дахами ломаної форми уподібнюють лемківські церви в конструктивному відношенні до бойківських церков. Правдоподібно звідти виводиться архітектура лемківських церков. Притаманною для лемківської церкви є натомість вежа, побудована над бабинцем, яка становить одну цілість з будинком церкви. В лемківських церквах на північному боці Карпат і в більшій частині церков на південному боці – вежі не мають кутової конструкції, як решта будинку, лише стовпчасто-каркасну, покриту зверху гонтами або дошками. У верхній частині вежі знаходиться виступ, а цілість покрита дахом, що має форму низької піраміди, яку завершує баня. Лише на південному боці Карпат зустрічаються подекуди церкви лемківського стилю, в яких нижня частина вежі побудована у формі у формі зрубу з кутовим в’язанням, а верхня – в формі стовпчасто-каркасної конструкції. Можна також там знайти церкви, що перед центральним входом або з трьох боків вежі мають підсіння, оперті на стовпах. На Північній Лемківщині подібної конструкції не зустрічається. Лемківська церква відзначається такою характерною прикметою, що її конструкція поступово здіймається від найнижчої частини – вівтаря через набагато вищу центральну наву, аж до вежі над бабинцем, що домінує над усім будинком. Класична форма церкви майже замикається рівнораменним трикутником, чим зграбніша і стрункіша вежа, тим стильовішим виходить архітектурний об’єкт. Приклади таких церков можна ще тепер побачити в Котаню Яслиського повіту, в Квятоні і Ропках Горлицького повіту, Поворознику і Дубного Новосанчівського повіту, а такого в кількох інших місцевостях.

Крім вище згаданих бувають також церкви зубожілої конструкції, де вежа, замість прилягання до зрубу центральної нави, знаходиться досить далеко від нього і зв’язується з цілістю ніби вузьким присінком, покритим двохсхильним дахом. Такими прикладами є церква в Щавнику Новосанчівського повіту, в Ганчовій і Бортному Горлицького повіту, Малій Святковій та Перегримці Яслиського повіту.

Деформацію гарних архітектурних пропорцій спричинили проекти збільшення місткості будівлі. Церкви були надто малі, не вміщали усіх бажаючих, тому при відновлювані церкви вежу пересовували вперед на довжину цілого бабинця, а цей останній прикривався двохсхильним дахом.

Багатство карнизів і заломів на церковних дахах спричиняло під час ремонту чимало клопоту. Тому було, що пірамідальне склепіння над центральною навою і вівтарем накривали під час ремонту двохсхильними дахами, внаслідок чого будинок церкви ставав майже цілком подібним до дерев’яних римо-католицьких костьолів. А що інколи робилася і пласка стеля з дошок, то давніший пірамідальний зруб склепіння можна було побачити, лише вийшовши на городище. Прикладом такої перебудови є церва в Горішній Ропиці Горлицького повіту, де без оглядання горища ніхто і не подумав би, що колись то найтиповіша церква лемківського стилю. Часом причиною перебудови даху була пожежа. Наприклад, типова для лемківського стилю і надзвичайно гарна церква в Білянці Горлицького повіту, після пожежі, що знищив верх будинку, була покрита двохсхильним дахом, який цілком змінив її давню форму.

Специфіка лемківської церкви, що полягає у в’язанні вежі в одну цілість з рештою будинку, – безсумнівний наслідок впливу архітектури латинських костьолів, і то як польських, так і словацьких. Цей елемент дістався в лемківську архітектуру досить пізно, бо і в латинських костьолах процес об’єднання вежі з будинком церкви виступає щойно в XVII ст. На цій підставі можна догадуватись, що в найстарших лемківських церквах, які досі збереглись, побудованих десь в XVII ст., вежі мабуть добудовано пізніше, і лише тим фактом можна пояснити причину, чому в середині вежі трапляється інколи зруби стін бабинця, в’язані з брусів. В пізніших церквах, які вже спочатку будувались з вежами, у бабинці під вежею часто зовсім немає зрубів; стіни тут побудовано з дошок.

Лемківські церкви покриті дошками або гонтами, а між карнизами даху і в барабанах над банями знаходяться прикраси, вирізані з дошок. Додатковою декорацією церковних будівель була патинована довгими роками поліхромія зовнішнього боку стін. Церкви звичайно мальовано червоною фарбою, а окремі елементи карнизів покрівлі та підбанники малювалися кількома барвами, наприклад, зеленою, блакитною, жовтою та ін. Сліди такої поліхромії можна й тепер побачити на церкві у Великій Святковій Яслиськог повіту.

Як вже було згадано, описані тут лемківські церкви виступають на території Лемківщини по обох боках Карпат, з тим, що на північному боці не досягають вони східної границі Лемківщини, а на південному боці досить далеко її переходять. Свого часу найдалі на схід висуненою церквою, побудованою у лемківському стилі, була на північному боці Карпат церква в Липівці (розібрана у міжвоєнний період), а тепер – церква в Балутянці. Ці села знаходяться в долині Яселки у Сяніцькому повіті.

На південному боці Карпат церкви лемківського стилю зустрічаються, як було згадано, значно далі на схід. Бачимо їх у горішній частині басейну р.Уж (Костріна, Соля), над середньою течією р.Латориця в околицях Сваляви (Плоска, Обава), тобто на території, що належить вже до Бойківщини, званою там «Верховиною». На східній частині Північної Лемківщини, точніше – в долині Ослави, виступає типовий тип церков, відмінний від решти Лемківщини, який заслуговує окремого розгляду.

Новіші церковні будівлі з кінця XIX або початку XX століття в лемківському стилі вже не будувалися. Високий зруб, двохсхильні дахи і низькі вежі, зв’язані з будинком, уподібнювали б їх загально до латинських костьолів, якби не візантійська форма бані, що прикриває вежу. Серед новіших церков Лемківщини з’являлися часом форми зовсім чужі місцевим традиціям, як, наприклад, дерев’яна церква в Гладишові Горлицького повіту, збудована в плані рівнораменного хреста, або кілька церков ще іншого стилю, подібного до того, що виступає на низових просторах, заселених українцями (Криве Горлицького повіту).

Частково внаслідок військових дій, а частково – пізніших ні церкви на Лемківщині були знищені настільки, що з них не залишилось найменшого сліду (Чертіж, Вижній Регетів Горлицького повіту). Від ряду літ консерваторські органи ремонтують церковні об’єкти. Завдяки цьому відновлено, наприклад, церкви в Котані Яслиського повіту, в Поворознику Новосанчівського повіту, ремонтуються церкви в Ганчовій і Бортному Горлицького повіту. Консерваторські роботи вимагають значних коштів і це не дає змоги одночасно забезпечити більшу кількість пам’яток. А церков стає все менше. Доказом цього є прекрасна церква в Ставищах, яка згоріла в 1967 р. Щоб забезпечити матеріали, для дослідження архітектури лемківських церков, а також з метою допомогти у майбутніх консерваторських роботах, протягом трьох років (1965-1968) проведено акцію фотографічної документації лемківських церков, яку закінчено у 1968 році. Проведено її спільними силами лабораторії для досліду народного мистецтва при Інституті мистецтвознавства Польської Академії Наук і Музею народного будівництва в Сяніку. В цьому процесі увіковічнено в сотнях фотознімках сто процентів існуючих на цей час на Лемківщині дерев’яних церков, без огляду на чистоту їхнього стилю, архітектурну вартість, час будови чи стан технічного збереження. Зібраний таким чином матеріал дав повний образ існуючого на цю пору сакрального будівництва Північної Лемківщини.

 

Далі буде …

 

Джерело: Райнфусс Р. Дерев’яні церкви на Лемківщині // Дерев’яна архітектура українських Карпат / Ред. І.Гвозда. – Нью-Йорк: Фундація дослідження Лемківщини, 1978. – с.46-49

 

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

3 коментарі до Дерев’яні церкви на Лемківщині

  • MartaKostikova висловився:

    Доброго дня. Дякую за гарну інформацію. Хочу запитати, чи тут публікувалася робота Васільєва-Мюллера, в якій він багато говорить про лемківські церкви, і чи лемківська громада має якусь позицію щодо його гіпотези?

    • Taras
      Taras висловився:

      Дякую. Ні, не друкувалися. Його гіпотези мало відомі не лише серед лемків, але й серед решти українців. Вони популярне у вузькому колі послідовників. Переконаний усі мають право на власне бачення, проте лише одиничним теоріям вдається завоювати загальне визнання. Принаймні на певний період часу, доки її не змінить інший підхід.

      • MartaKostikova висловився:

        Дякую за відповідь. Сама розумію, що його гіпотези є скоріше фантастичними, ніж науковими, але “зерно правди” певно є і там. Особливо мені сподобався його термін “церква-скрипка”, але хвилювалася чи його використання не принесе певного непорозуміння. Я так розумію, що все гаразд.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео