Ми теж населення держави

Демографічна політика держави та можливість залучення до цього питання проблематики меншин – це теми засідання спільної комісії уряду та національних і етнічних меншин, яка в середині березня проходила у Варшаві. Вони важливі для нас тому, що мають відношення до питання перепису населення, освіти та загалом нашого майбутнього функціонування як меншини.

При підрахунку результатів Національного перепису населення 2011 р. легко можна було виявити декларації тих українців, які є громадянами Польщі, і тих, що є громадянами України. Проте, як показало засідання спільної комісії, деякі державні структури у Польщі – певно, через незнання чи нерозуміння меншинної тематики, – вкладають справи міґрантів і меншин «в один мішок». Це було помітним і на засіданні комісії – адже представник Ради населення при польському уряді (пол. Rz?dowa Rada Ludno?ciowa), який обговорював концепцію демографічної політики Польщі, передусім відносився до справ перебування та леґалізації іноземців над Віслою, а нічого не сказав про національні та етнічні меншини. Тому, як зазначив голова Українського товариства у Люблині Григорій Купріянович, «необхідно звернутися до прем’єр-міністра, щоб при Раді населення, яка працює над Національною програмою демографічної політики (пол. Narodowy Program Polityki Ludno?ciowej), визначено особу, яка буде займатися контекстом меншин».

У питаннях населення держави Польщі інтеґрація іноземців важлива, бо держава дивиться на міґранта у перспективі майбутнього «громадянина». Натомість для меншин важливіша їхня культурна інтеґрація. Українській меншині в Польщі радше потрібно, щоб українці, які приїжджають до Польщі, поповнили місцеві громади, стали їхніми членами та функціонували в них. Проте такий варіант не завжди може спрацювати.

– Оскільки уряд Польщі розуміє питання інтеґрації міґрантів з меншиною, то як показують реалії, не завжди це є можливим, – заявляє Петро Тима. Як приклад, голова ОУП подав суботньо-недільну школу у Варшаві, де спільне навчання дітей з Польщі з дітьми з України постійно породжувало проблеми. І хоч від вересня минулого року діти почали разом вчитися вже в новій школі, однак проблеми до кінця не розв’язано.

– Справою школи займалися депутати, відбувалися засідання парламентських комісій та цю тему й надалі не вирішено, чи діти можуть навчатися разом, чи ні. Просто у справі бракує доброї волі. Якщо таку проблему сьогодні маємо ми та вірмени, то не відомо, чи з часом вона не з’явиться й в інших меншин, – задумується П. Тима.

Спільне навчання українських дітей – народжених у Польщі, та тих, які приїхали з України – має величезне значення для майбутнього меншини, для протидії процесу асиміляції. Як заявив проф. Кшиштоф Джевицький з Міністерства закордонних справ, «сьогодні у Західній Європі третє покоління, яке виводиться з меншини, асимілюється або вже асимілювалося». Звісно, цей процес може пригальмувати відповідна демографічна політика, яку проводитиме держава.

Те, що міґранти мають свій вплив на меншину, показав і останній перепис населення. У випадку української меншини саме міґранти були одним із чинників кількісного збільшення української меншини у Польщі (про це буде в окремому матеріалі).

Серед питань, які розглядалися на засіданні, була й тема заяв, які меншини щороку подають до міністерства для підтримання мовної й культурної ідентичності. Укотре повертається питання присутності експертів від меншинної сторони при розподілі грошей на окремі завдання. Проблема в тому, що експертам відводиться радше роль спостерігачів. У ході засідання представники меншин заявили, що в разі відхилення міністерством їхнього проекту очікують від МАіЦ подання причини. Хочуть теж збільшення кількості експертів від меншин, які будуть присутні при оцінюванні проектів.

Як поінформував у ході засідання Пшемислав Кжижановський, віце-міністр національної освіти, перевірено 100% шкіл, у яких учні навчаються мов меншин та реґіональної мови. Віце-міністр віднісся до проблем реалізації Міністерством національної освіти завдань, які виникають з закону про національні і етнічні меншини, на які після контролю у 2010 р. вказала Верховна палата контролю (пол. NIK). Говорячи про навчання мови меншин у школах, виявляється, що лише в одній в плані уроків передбачено замало годин для її навчання. Такий результат контролю може задовольняти, а також те, що на деяких уроках, наприклад суспільствознавстві (пол. Wiedza o spo?ecze?stwie) учні дізнаються про меншини та їхню культуру. Проте є і другий бік медалі, який зауважив голова Об’єднання лемків Стефан Гладик. «Минулого року відзначалося 65-річчя Акції «Вісла». Але знаю про випадки, де у школах говорилося про виселення не як про депортацію, а як про «переміщення». А думаю, що між цими поняттями є різниця», – заявив він.

* * *

Під час засідання комісії представники меншинної сторони заявили, що їх у Раді до справ запобігання расовій дискримінації, ксенофобії і пов’язаної з ними нетолерантності (пол. Rada do spraw Przeciwdzia?ania Dyskryminacji Rasowej, Ksenofobii i zwi?zanej z nimi Nietolerancji) репрезентуватиме голова ОУП Петро Тима.

Раду створено 13 лютого ц.р. згідно з розпорядженням голови Ради Міністрів Польщі Дональда Туска. Вона має бути допоміжною структурою у праці уряду.

 

Джерело: “Наше Слово”, №13 від 31 березня 2013

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео