Останні коментарі

Організація Оборони Лемківщини: Історія

Організація Оборони Лемківщини – суспільна організація, заснована 1936 року у Філадельфії на з’їзді представників Комітетів Допомоги Лемківщини, які діяли у США в 1933 р., з метою організувати лемків у США і в Канаді, вести культурно-освітню діяльність й допомагати лемкам на рідних землях.

Засновниками ООЛ були М.Дудра та В.Карбовник, першим головою – В.Левчик. Офіційним друкованим органом Організації був місячник «Лемківський Дзвін», який видавався у Нью-Йорку. У 1937-1939 роках ООЛ нараховувала 53 відділи.

«…9 вересня 1933 року зібралася невеличка горстка людей під числом 613 при вулиці 13, в Н’ю Йорку, з наміром розпочати нести моральну й матеріяльну допомогу братам на Рідній Землі. Перше, щоб закупити в Матірному Товаристві “Просвіта“ у Львові більшу кількість книжок у формі мандрівних бібліотек, і тим шляхом ширити освідомлення по наших селах на Лемківщині. Ми вибрали комітет і назвали його “Центральний Комітет Оборони Лемківщини в Америці“. Першим Головою Комітету був Олекса Роман, колишній Січовий Стрілець Української Армії.» («Лемківські Вісті», 1964, Ч.6)

З цього-то часу і датується підкріплення фронту боротьби на Лемківщині моральною і матеріяльною допомогою з Америки. Завершенням формування цього фронту було створення в 1936 р. у Філядельфії Організації Оборони Лемківщини в Америці, яка почала видавати свій орган, місячник “Лемківький Дзвін“.

З початком Другої світової війни організація занепала і відновила свою активну діяльність у 1958 році у Йонкерсі (Нью-Джерсі) з припливом нової еміґрації, коли душею організації став д-р Юліян Налисник. Основин завданням діяльності Організації була допомага лемкам й усім українцям у Польщі, виселеним з рідних земель. У цей час вона нараховувала 24 відділи та близько 1 500 членів у США та Канаді. З 1958 року ООЛ видає раз на місяць газету «Лемківські Вісті» (до 1963 у Нью-Йорку, а з 1964 – в Торонто), яка з 1979 року трансформувався у журнал-квартальник «Лемківщина» та «Лемківські Календарі» (редактор Юліян Тарнович-Бескид).

Учасники 1-го Лемківського Конгресу у Філадельфії (США), 6 червня 1936. Фото з архіву В.Лесняк

Другим етапом оживлення діяльності ООЛ є 70-80-ті роки, коли новіша, т.зв. третя іміґрація приїхала на терени Америки. В тому часі поважне число відділів оживило свою діяльністщ, створено нові відділи (Чікаґо, Джерзі Ситі).

7 листопада 1981 року при ООЛ було відкрито Український Лемківський Музей, який знайшов своє приміщення в єпископській палаті Стемфорді, Конн. Тут можна оглянути зразки лемківської ноші, лемківських писанок, репродукції рисунків Никифора, та оригінали інших лемківських мистців. Добре представлена теж і матеріяльна культура Лемківщини (на чолі з автентичними жорнами), виставлені різні портрети з життя та праці ООЛ. Тут знайшли теж своє місце архів ООЛ та бібліотека лемківства і УПА. Першим музейно-архівним референтом Головної Управи ООЛ був Іван Сквіртнянський; 1970 до 1992 роки куратором Музею став Микола Дупляк, а з 1992 по 2013 роки – Стефан Гованський.

Протягом усього періоду діяльності Організації Оборони Лемківщини її головами були Олекса Роман (1933-1936), Дмитро Фенканин (1936-1950),  Юліян Налисник (1950-1959), Іван Сквіртнянський (1959-1964), Юліян Котляр (1964-1969), Іван Гвозда (1969-1973), Микола Глицковян (1977-1981), Мирон Мицьо (1981-1983), Марія Дупляк (1983-1999), Зенон Галькович (1999-по сьогоднішній день).

Джерело: Енциклопедія Українознавства, Т.5, с.1862; офіційний сайт Організації Оборони Лемківщини

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео