Ми памятаємо. Андрей Шептицький

Сьогодні виповнюється 147 років від дня народження великого українця АНДРЕЯ [РОМАНА] ШЕПТИЦЬКОГО (1865-1944) – предстоятель Української греко-католицької церкви.

29 липня 1865 року у селі Прилбичі на Яворівщині у сім’ї знатного українського графського роду народився син Роман. Сім’я майбутнього митрополита мала змішані українсько-польські коріння, оскільки його батько Іван одружився з дочкою відомого польського драматурга та комедіографа Александра Фредро графинею Софією.

Хоча Андрей Шептицький не мав лемківського коріння, проте як предстоятель однієї з двох найбільших конфесій на теренах Лемківщини доклав великих зусиль задля збереження її духовної та матеріальної культури.

Першу освіту Роман здобув удома. Восени 1879 року разом зі своїми двома братами Юрієм та Олександром розпочав навчання в гімназії Св. Анни у місті Краків. Тут він розпочинає свою службу в армії (1883-84), яку покидає через проблеми зі здоров’ям. Разом з братом Олександром продовжив навчання на правничих студіях у Вроцлавському університеті (1884-87).

У 1887 році здійснив мандрівку Російською імперією, під час якої відвідав Київ, Поділля та Москву. Під час другої поїздки до Риму (1888, перша – 1886) та приватної сімейної аудієнції Роман отримав благословення Папи Лева XIII на те, щоб стати василіянином. Цього ж року він повертається до Кракова, де здобуває ступінь доктора права. За кілька років митрополит Андрей знову повернеться сюди, щоб закінчити богословські студії (1892-94).

У 1888 році Роман Шетицький складає чернечі обіти в Добромильському монастирі отців Василіян і обирає монаше ім’я Андрей. Наступні три роки (1888-91) він знаходиться у Краківській Єзуїтській обителі, де відвідує університетські курси з філософії та богослов’я. А вже у 1892 році єпископ Юліан Пелеш у Перемишлі висвячує його на священика.

У 1899 році імператор Франц Йосиф I номінував Андрея Шептицького на Станіславівського єпископа, а вже за півтори роки у 1900 році був номінований Галицьким митрополитом. Інтронізація відбулася 17 січня 1901 у соборі св. Юра у Львові.

З періодом головування Андрея Шептицького пов’язаний розквіт УГКЦ. Він активно займався місіонерською діяльністю та багато подорожував з метою встановлення зв’язків. Активно розбудовував метрополію, відкривав монастир, згромадження та школи. Підтримував діяльність українських культурно-просвітницьких товариств «Просвіта», «Рідна школа», «Сільський господар». Заснована Львівську Богословську Академіяю (1928). Придбано будівлю, в якій розмістилася художня школа Олекси Новаківського, а також майстерня Модеста Сосенка та Осипа Куриласа.

Часи німецької та радянської окупації стали найважчим періодом у житті митрополита Андрея. Сила його власний авторитет не дозволила їм заарештувати Шептицького, проте УГКЦ зазнала переслідувань та гонінь. У 1942 році він виступив з пастирським посланням «Не вбий» із закликом примирення українських політичних сил.

Передбачаючи наростання репресій проти церкви, Митрополит таємно 22 грудня 1939 висвятив на єпископа свого наступника – ректора Львівської духовної семінарії о. Йосипа Сліпого.

Помер Андрей Шептицький 1 листопада 1944 році у Львові і захоронений у крипті собору святого Юра.

Про колишній родинний маєток Шептицьких у Прилбичах сьогодні нагадує памятний камінь з таблицею на місці, де колись стояла садиба, родинна усипальниця, де за радянської влади знаходився будинок культури, а також памятник митрополиту Андрею та його брату Блаженному Климентію навпроти нової церкви.

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

6 коментарі до Ми памятаємо. Андрей Шептицький

  • Дмитро Шацький
    Дмитро Шацький висловився:

    Досить багатогранна особистість.
    А чому на фотографії права рука в нього закута в щось?

  • admin
    admin висловився:

    Це фото з останніх років його життя. Чому на цій фотографії у нього перевязана рука не знаю, але наскільки можна судити, подібно на перелом.

    Внаслідок перенесеної у молодості хвороби більшу половину життя мав проблеми із здоровям – був прикутий до крісла. При цьому був фактурним та кримезної статури.

  • Анна висловився:

    читала в Самчука, що в нього був паралiч правоъ руки пiд кiнець життя

    • admin
      admin висловився:

      це той що Улас Самчук?

      цього факту не знаю, але дуже ймовірно

      • Анна висловився:

        так. У на “На бiлому конi”:

        ” Як на свій високий вік, як на всі труднощі, ним пережиті, особливо за останні роки, незважаючи на спаралізовану руку, він виглядав дуже добре, мав чистий звучний голос.”

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео


Warning: file_get_contents(http://gdata.youtube.com/feeds/api/users/Beznazvy/uploads?v=2&alt=jsonc): failed to open stream: HTTP request failed! HTTP/1.0 404 Not Found in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 192

Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /home/lemky/public_html/wp-content/plugins/dzs-videogallery/videogallery.php on line 200