Останні коментарі

Ми памятаємо. Олександр Барвінський (1847-1926)

6 червня 1847 року в селі Шляхтинці на Тернопільщині в сім’ї священика народився Олександр БАРВІНСЬКИЙ – український історик, педагог, громадсько-політичний діяч.

Навчався у Тернопільській гімназії (1857-1865). У 1865 році вступив до Львівського університету на філософський факультет, вивчав історію і українську мову та літературу. Добре знав німецьку та декілька слов’янських мов.

З 1868 року Барвінський займався педагогічною діяльністю, викладав у гімназіях Бережан, Тернополя, з 1888 року - професор державної учительської семінарії у Львові. В 1889-1918 роках - член Крайової шкільної ради, в 1891-1896 роках голова Українського Педагогічного Товариства, заступник голови товариства «Просвіта» (1889-1895). Був одним з ініціаторів реорганізації Літературного Товариства ім. Т. Шевченка в Наукове Товариство ім. Т. Шевченка, а в 1892-1897 роках - очолював товариство. Створив у Львівському університеті кафедру української історії (1894), куди запросив викладачем Михайла Грушевського.

Співпрацював з українськими періодичними виданнями «Правда», «Мета». «Русь», «Русалка». Ще в будучи в Бережанах концентрується на створенні українських підручників, і видає «Виїмки з українсько-руської літератури», працює над впровадженням фонетичного правопису, а в 1886 році розпочав видавати «Руську історичну бібліотеку» (вийшло 24 томи). У Барвінського в Тернополі й Шляхтинцях гостював письменик Пантелеймон Куліш (1869, 1872, 1879).

Барвінський брав активну участь у громадсько-політичному житті Галичини. Намагався досягнути порозуміння з австрійським урядом і польськими політичними колами, впроваджуючи в життя політику так званої «нової ери», яка, однак, зазнала невдачі. В 1891-1907 роках входив до складу австрійського парламенту (з 1917 року - довічний член Ради Панів), в 1894?1904 роках - депутат галицького сейму.

У 1896 році виступив засновником Католицького Руського Народного Союзу, який в 1911 році перетворився на Християнсько-Суспільну Партію.

У 1918-1919 роках Барвінський був секретарем освіти й віровизнання в першому Державному Секретаріаті Західно-Української Народної Республіки в уряді Костя Левицького (з 9 листопада 1918 до 4 січня 1919 року). Після окупації польськими військами Галичини вийшов від політичної діяльності.

Помер Олександр Барвінський 25 грудня 1926 року у Львові. Похований у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі, на полі № 3.

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео