Ми пам’ятаємо. Лев Гец (1896-1971)

13 квітня 1896 року у Львові у багатодітній сім’ї друкаря народився Лев Ґец – український художник, педагог та громадський діяч.

Початкову освіту здобув у загальній школі ім. Маркіяна Шашкевича, потім вчився в українській гімназії, з якої батьки перевели його до Відділової школи св. Мартина. Тут, завдяки вчителеві малювання, Лев розвинув талант художника, спеціалізуючись у рисунку олівцем та акварелі. Далі він поступив на будівельний відділ Промислової школиу у Львові (1912). В цей час він починає працювати під керівництвом професора Івана Левицького та знайомиться з Олексою Новаківським.

У 1915 році зголосився добровольцем до легіону Українських січових стрільців, де документував у вільний час своїми рисунками та ескізами різні воєнні події (понад 300 рисунків і акварелей). Воєнний період документують численні рисунки, що увійшли в зібрану Ґецом колекцію праць власних та 26-ти інших авторів – музикантів, поетів, письменників та художників, що служили в леґіоні УСС. Ця колекція отримала назву «Антологія стрілецької творчості» і налічувала 26 коробок. У 1917 спільно з молодим поетом Василем Бобинським виготовив велику «Антологію Українських Січових Стрільців».

Вулиця Сянока

Після довготривалого перебування у таборі для інтернованих в Домб’є переїхав до Кракова, де продовжив навчання у Краківській академії мистецтв (1919-1924) під керівництвом Станіслава Дембицького, Войнаровського та Кнезека.

По завершенню навчання працював вчителем малювання у Сяноцькій гімназії ім. Королеви Софії  (1925), де його учнем був Богдан-Ігор Антонич. У 1930 році заснував у Сяноці товариство «Лемківщина» та перший у Польщі етнографічний Регіональний музей «Лемківщина», де був першим директором (1930-1944). Для музею збирав і комплектував лемківський іконопис, предмети побуту, знаряддя сільськогосподарської техніки, твори народних промислів і мистецтва, документи і рукописи. У цей період брав активну участь у громадському житті: соліст місцевого хору, був бібліотекарем та активним діячем «Просвіти», учасником з’їздів українських музейників, симпозіумів.

Після Другої світової війни повернувся до Кракова, де прожив до кінця життя. Почав працювати в Кооперативі праці митців (1945), а згодом викладачем малюнка в Академії мистецтв (1947, доцент 1950, професор 1958). Ще будучи студентом його зацікавила архітектура Кракова, яка згодом стала темою багатьох художніх творів. За вісім років зарисував близько 500 старовинних архітектурних пам’яток, майданчиків, одвірків, балконів Кракова.

Під кінець 50-х рр. ХХ ст. Ґец брав активну участь у громадському й культурному житті Кракова в рамках місцевого відділу Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ), а також у нелегальній діяльності, пов’язаній з відновленням греко-католицької парафії св. Норберта.

Автор понад 3500 малюнків, акварелей, картин. З них 150 картин і 15 дереворитів присвячено Лемківщині. З поміж інших «Нужда» (1928), «Водонос» (1930), портрет «Українка», портрет Олекси Новаківського. Під враженням перебування в Києві (1969) створив ескізи «Золоті ворота», «Будинок Т. Шевченка». Видав альбом про Краків і хотів зробити щось подібне про Київ та Львів. Створив власний стиль у малюванні.

Помер Лев Гец 16 грудня 1971 року у кракові та похований на Раковицькому цвинтарі.

У 1993 році на честь Лева Ґеца перейменовано вулицю Ентузіастів у Залізничному районі Львова на Левандівці, яка з’єднує між собою Кузнярівку та Алмазну.

Share to Facebook
Share to Google Buzz
Share to Google Plus
Share to LiveJournal
Share to MyWorld
Share to Odnoklassniki
Share to Yandex

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

Категорії

Нове відео