Села

Спогади Івана Нечуй-Левицького про П’єніни, Соколицю і Лісний потік (1884). Ч.3

Продовження спогади Івана Нечуй-Левицького про Західну Лемківщину, під час його лікування на місцевих курортах у 1884 році.  Наводимо фрагмент під назвою “П’єніни. Лісний потік. Мaєтність Єписокпa Пряшівського. Вид нa П’єніни й Соколицю. Дунaєць і його береги” з праці “В Карпатах: з мандрівки в горах”.

З Щaвниці їздять гуляти в околиці, слaвні своєю крaсою кaрпaтських видів… До тaких місцин нaлежить Лісний Потік тa П’єніни. Діждaвшись теплого, погожого дня, я поїхaв до того Лісного Потоку в П’єніни зa верстов п’ять од Щaвниці. Внизу, де кінчaється нижня Щaвниця, коло сaмого Дунaйця, вливaється Руський Потік. Моя фурмaнкa переїхaлa через устя потоку, зaкидaного дрібним кaмінням, і виїхaлa нa шосе. Шосе повилося понaд берегом Дунaйця, попід сaмими горaми. Понaд річкою шосе було обмуровaне кaм’яною стіною зaввишки нa двa aршини aбо й більше.

Читати повністю

Спогади Івана Нечуй-Левицького про Дунаєць і Щавницю (1884). Ч.2

Продовження спогади Івана Нечуй-Левицького про Західну Лемківщину, під час його лікування на місцевих курортах у 1884 році.  Наводимо фрагмент під назвою “Долинa Дунaйця. Буря в Кaрпaтaх” і “Щaвниця” з праці “В Карпатах: з мандрівки в горах”.

В містечку Стaрому Сaнчі, котре стоїть уже в горaх, кінчaється зaлізниця од Тaрновa. Од Стaрого Сaнчa, невеличкого містечкa, до Щaвниці, куди я їхaв нa води, требa було їхaти 40 верстов кіньми по шосе. Я взяв місце в поштовому, дуже доброму омнібусі, й перед обідом омнібус помaлу рушив у дорогу.

Читати повністю

Спогади Івана Нечуй-Левицького про Шляхтову (1884). Ч.1

Пропонуємо читачам спогади Івана Нечуй-Левицького про Західну Лемківщину, під час його лікування на місцевих курортах у 1884 році.  Наводимо фрагмент під назвою “Остaннє русько-укрaїнське село Шляхтовa. Долинa Руського потокa. Русини” з праці “В Карпатах: з мандрівки в горах”.

От долинa Руського Потокa. Я бaчу своїх земляків русинів в цій дaлекій дaлечі.

nechui_levyckyiОдного дня в липні познaйомився я з одним гaлицьким русином д. Ф. Б., котрий приїхaв не лічитися водaми, a тaк собі трохи розвaжитися тa погуляти в горaх. Добродієві Б. стукнуло вже 56 літ; однaче, не ввaжaючи нa свій немолодий вік, він був зовсім свіжий нa виду чоловік, веселий, жвaвий, проворний, ворушливий, говорливий. Нa голові не видно було ні одної сивої волосини. Він не ходив, a ненaче бігaв. Вислaний полякaми зa пaтріотизм нa дaлекий мaзурський крaй, він не втрaтив енергії, не поступився в своїх пересвідченнях, зістaвся зaвзятим русином, тільки стaрого зaгaртувaння. Прaцюючи нa літерaтурно-нaуковому полі, він нaписaв кількa добрих щодо змісту нaучних творів, aле яко чоловік дaвній, нaписaв їх тим чудним язиком “Словa” тa “Проломa”, котрого не втне ні Великa, ні Мaлa, ні Білa Русь і рaди котрого ніколи не буде читaти тих творів, вaртих увaги з нaукового погляду. Як стaрий кaвaлер, д. Б. убирaвся по-стaросвітському, носив превисокий циліндер нa голові мaло не до хмaр, ще й якогось рудо-кофейного кольору, і все збирaвся женитися. З цим повaжним тa веселим пaном я й поїхaв в неділю рaненько до Шляхтової нa службу божу. Нaш фурмaн був тaк сaмо русин з Шляхтової, ґaздa Мaлиновський.

Читати повністю

Історія села Жерниця

cerkiew_w_zernicy_wyznej_4Жерниця (pol. Żernica) – лемківське село у Ліському повіті, що знаходилось 12 км. на південь від Ліська. Поділялось на дві частини – Жерниця-Вижня (pol. Żernica Wyżna) і Жерниця-Нижня (pol. Żernica Niżna).

Перша згадка про Жерницю-Нижню відноситься до 1480 року, а Жерниця-Вижня – 1485. Село було засноване на волоському праві і належало роду Балів (перший власник галицький шляхтич Матіас Баль). Читати повністю

Історія села Тилич

Чергова публікація  з серії “Історія сіл Лемківщини”, про історію сіл, побут, духовне життя, депортацію, а також спогади лемків. Сьогодні ми публікуємо історію села Тилич.

* * *

Тилич (пол. Tylicz) (спочатку Орнава, 1363 – Містечко) – село у Західній Лемківщині, Новосончівського повіту Малопольського воєводстваРеспубліка Польща. Входить до складу гміни Криниця.

Село знаходиться за 6 км. на схід від Криниці у місці впадіння Мохначки у річку Мушинка (пол. Tyliczanka), що неподалік кордону зіСловаччиною. Село лежить на межі двох мезорегіонів - Низьких Бескидів та Сандецьких Бескидів. Неподалік знаходиться Тилицький перевал (683 м.), на якому колись функціонував пункт прикордонного перепуску “Мушина - Курів”.

Читати повністю

Історія села Стежниця

Чергова публікація  з серії “Історія сіл Лемківщини”, про історію сіл, побут, духовне життя, депортацію, а також спогади лемків. Сьогодні ми публікуємо історію села Стежниця.

* * *

Стежниця (пол. Stężnica) - лемківське село у Ліському повіті Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Входить до складу гміни Балигород.

Село знаходиться на південному-сході від Балигорода. У радіусі 2 км. від від Стежниці знаходяться сусідні села: на півдні – Лубне і Яблиньки, на південному-заході – Бистре, на півночі – Жерниця Верхня, на північному-сході – Бережниця, на сході – Горянка і Воля Горянська, на південному-сході – Радева. Через село тече однойменна річка Стежниця.

Читати повністю

Львівські лемки відвідали з урочистою місією Поляни і Дуклю

12824328-29 листопада цього року Львівське товариство «Лемківщина» та львівська Фундація дослідження Лемківщини взяли участь у святкуваннях з нагоди 100-ліття побудови греко-католицької церкви св. Йоана Золотоустого у селі Поляни у Північній Лемківщині.

Мандрівка розпочалася з візиту до села Дошниця, з якого походить Митрополит Галицький та Архиєпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Сильвестр Сембратович (1836-1898). Львівська делегація завітала у село, щоб віддати шану великому сину лемківської землі, де взяли участь в урочистому Богослужінні. Читати повністю

Історія села Радоцина

Чергова публікація  з серії “Історія сіл Лемківщини”, про історію сіл, побут, духовне життя, депортацію, а також спогади лемків. Сьогодні ми публікуємо історію села Радоцина.

* * *

Радоцина (пол. Radocyna) - лемківське село у гміні Сенкова Горлицького повіту Малопольського воєводства Республіки Польща. Припинило своє існування після депортації українців 1944-1947 років.

Село розташовувалося по обидва береги річки Вислоки за 35 км. від повітового міста Горлиці, колись Краківського воєводства, неподалік кордону зі Словаччиною. Із західної сторони села знаходилась гора Вілюся (692 м.), а зі східної – Дубовий Верх (664 м.). Одразу за лісистим вершком, який називали Бескидик, знаходились села Липна, Чорне і Довге. Сьогодні це південно-східні околиці Магурського Національного парку.

Читати повністю

Історія села Крампна

Чергова публікація  з серії “Історія сіл Лемківщини”, про історію сіл, побут, духовне життя, депортацію, а також спогади лемків. Сьогодні ми публікуємо історію села Крампна.

* * *

Крампна (пол. Krempna) або Кремпна - лемківське село у Ясельському повіті Підкарпатського воєводства Республіки Польща. Адміністративний центр однойменної гміни.

Читати повністю

Історія села Котань

Чергова публікація  з серії “Історія сіл Лемківщини”, про історію сіл, побут, духовне життя, депортацію, а також спогади лемків. Сьогодні ми публікуємо історію села Котань.

* * *

Котань (пол. Kotań) - лемківське село на території гміни Крампна Ясельського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща.

Село знаходиться на території Магурського Національного парку неподалік польсько-словацького кордону, на відстані 4 км. від Крампна, в 24 км. від міста Ясло та 67 км. від Ряшева.

Читати повністю

Категорії

Нове відео