Останні коментарі

Історія

Зупиніть ненависть і нищення українських могил у Польщі!

Польські інтелектуалісти закликають боротися з хвилею нищення українських поховань у Польщі. Своє звернення вони зачитали 16 жовтня на цвинтарі у Верхраті (Підкарпатське воєвідство). Саме тут кілька днів раніше знищено черговий український пам’ятник.

Ініціатори заклику звертають увагу на безкарність злочинців. Відеокадри з актів вандалізму, позначені знаком націоналістичного «Табору великої Польщі», публікуються на каналі YouTube. Їх оприлюднює поляк Давід Гудзєц, член цієї організації, який зараз воює на боці проросійських сепаратистів на Донбасі. Тому у зверненні є заклик до державної влади про особливу увагу до знищень, ретельні розслідування та запобігання таким злочинам у майбутньому.

Читати повністю

Вандали знищели чергове українське поховання у Верхраті

Голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима 9 жовтня в мережі Фейсбук повідомив про чергове варварське знищення українського пам’ятника на сході Польщі. Цього разу жертвою стало символічне увічнення українців, у тому числі воїнів Української повстанської армії, у с. Верхраті (Любачівський повіт, Підкарпатське воєвідство).

Такі системні акти вандалізму без чіткої реакції та засудження з боку польської влади і римо-католицької ієрархії тривають від 2015 р. Подібні українські місця пам’яті знищено в Грушовичах, Радружі, Молодичі, Вербиці, Монастирі, Пикуличах, Лісках і в Білостоці коло Лісок. Вандали, відчуваючи безкарність, у минулому і тепер офіційно признаються до знищення пам’ятників та розміщують в Інтернеті відеозаписи своїх актів. Ролик з Верхрати появився в мережі YouTube на сторінці члена націоналістичної організації «Табір великої Польщі» Давіда Гудзєца, відомого своєю проросійською позицією та активною підтримкою сепаратистів на Донбасі. Сам він неодноразово писав, що члени табору причетні до знищення пам’ятників УПА на сході Польщі. Гудзєц модерує польською мовою сторінку проросійських бойовиків novorossia.today. Читати повністю

Роздуми Кшиштофа Становського після перегляду фільму “Волинь”

4C18D46A-D336-4E94-8CBC-016C2D73B750_cx0_cy10_cw0_w987_r1_s_r1Я не кінокритик і не кіноман. Мені не подобаються фільми, що викликають страх кров’ю і жорстокістю. Можливо тому, що я надто багато нещастя зустрів у житті: у слідчих камерах, у таборах для біженців, у селах, де не було чоловіків. Так багато зустрів поранених із Майдану. Так багато знайомих загинуло в Криму, не повернулось із фронту…

На прохання регіональної влади розмовляв учора у містечку Голенюв із першими глядачами фільму Смаржовського «Волинь». У місцевій спільноті є багато українців, переселених під час операції «Вісла», близько 2 тисяч мігрантів із України. Перед входом у зал – виставка, присвячена 25-й річниці Незалежності України.

Читати повністю

Історія села Ростока (Розтока) Мала. Частина друга

Продовження статті про село Ростока Мала, що знаходиться на крайніх західних рубежах Лемківщини, яку підготував його уродженець доцент Хмельницького національного університету Марко Заверач.

Ця стаття входить до публікацій із серії “Історія сіл Лемківщини”, в якій нараховуються статті про 29 лемківських сіл серед яких Репедь, Щавне, Полонна (також тут), Ославиця, Дошно, Вілька (також тут), Кальниця, Криниця, Поляни, Мшана, Святкова Велика, Святкова Мала, Свіржова Руська, Туринське, Котань, Крампна, Радоцина, Стежниця, Тилич, Жерниця, Шляхтова, Дунаєць і Щавниця, П’єніни і Лісний потік, Лабова, Руський Керестур (Сербія), Балутянка, Завадка Риманівська.

***

У Польщі мешканців села реєстрували по номерах домів. Ця норма існує до теперішнього часу. Використовуючи номер дому як вказівник є можливість прослідкувати виникнення та розвиток тої чи іншої родини (роду), що є важливим при побудові генеалогічного дерева.

Читати повністю

Історія села Ростока (Розтока) Мала. Частина перша

Ми продовжуємо публікувати матеріали із серії “Історія сіл Лемківщини”, в якій нараховуються статті про 29 лемківських сіл серед яких Репедь, Щавне, Полонна (також тут), Ославиця, Дошно, Вілька (також тут), Кальниця, Криниця, Поляни, Мшана, Святкова Велика, Святкова Мала, Свіржова Руська, Туринське, Котань, Крампна, Радоцина, Стежниця, Тилич, Жерниця, Шляхтова, Дунаєць і Щавниця, П’єніни і Лісний потік, Лабова, Руський Керестур (Сербія), Балутянка, Завадка Риманівська.

Цього разу розміщуємо статтю про село Ростока Мала, що знаходиться на крайніх західних рубежах Лемківщини, яку підготував уродженець цього села доцент Хмельницького національного університету Марко Заверач.

***

Село Ростока (Розтока) Мала спіткала доля багатьох лемківських сіл, які зникли з карти внаслідок виселення лемків у 1944-46 роках. Село належало до гміни Новойова, повіт Новий Сонч, Краківське воєводство. В сучасних джерелах інформації назву села пишуть Розтока Мала. Далі в тексті назву села збережено згідно з джерелом інформації.

Читати повністю

5 жовтня в Дуклі було відновлено нову меморіальну таблицю

dukla15 жовтня 2016 року у містечку Дукля на Лемківщині відбулися урочисті заходи з нагоди відкриття нової меморіальної таблиці жертв Карпатсько-Дуклянської операція у період Другої світової війни. Участь у заходах також візьме делегація Львівського товариства “Лемківщина”.

За попередніми консультаціями і домовленістю з місцевою владою було вирішено поміняти стару таблиця з метою перекладу її також на українську мову, а також часткове коригування тексту, в якому не має жодної згадки про українські жертви в складі радянської армії. Читати повністю

Між святим і сатаною? Націоналізм Дмитра Донцова на тлі модерної думки Романа Дмовського

Розмова з істориком Романом ВИСОЦЬКИМ, автором книжки «У колі інтегрального націоналізму. Чинний націоналізм Дмитра Донцова на тлі модерної думки Романа Дмовського»

Богдан ГУК: Герої Твоєї книжки за життя – ідейні вороги, а по їхній смерті Ти як історик зробив з ними те, чого вони – Дмитро Донцов і Роман Дмовський – не побачили б у найгірших снах.

Роман ВИСОЦЬКИЙ: Зіставлення представників будь-якої політичної думки, на перший погляд, не мусить бути логічне. А коли це дві подібні особи з ідентичної течії, то практично нічого не досягаєш. Часто порівнюють Сталіна і Гітлера, але це не є повністю паралельні біографії, як і у випадку Донцова та Дмовського, у яких – різниця років народження і смерті. Цікаве тільки те, що Сталін з Гітлером жили паралельно стільки ж, скільки герої моєї книжки, тобто 56 років.

Читати повністю

Про винищення та асиміляцію українців Кубані

Кубанців, яких не винищили, записали росіянами.

Про забуту Україною українську землю; про те, куди поділися 3 млн. кубанських українців; про окрему кубанську національну ідентичність та про кубанську балачку – в розмові з донецьким істориком, багаторічним дослідником Кубані, автором терміну «Малиновий клин» Дмитром Білим.

Валерій Майданюк: Дмитре, які сьогодні настрої серед кубанців? Чи пам’ятають вони свою Батьківщину і як ставляться до України?
Дмитро Білий: Треба взяти до уваги, що Голодомор 33-го року і подальша деукраїнізація були надзвичайно сильними на Кубані. По моєму підрахунку, близько 50% українського населення Кубані загинуло, або було репресоване у 1930-ті роки. Ліквідовано козацтво, козацькі традиції, кубанську інтеліґенцію, насаджувалась імперська міфологія. Недаремно найбільш показовий фільм «Кубанские казаки» (1946 р.) показує Кубань, як упокорений російський реґіон. З Кубані робили своєрідний анклав російського православ’я.

Читати повністю

Петро Трохановський – «Olek», секретний співробітник СБ

Невідомі документи з архіву Інституту національної пам’яті у Ряшеві.

Управління безпеки (Служба безпеки Польської Народної Республіки) – це тривалий слід у житті не однієї людини, яку ми зустрічаємо серед нас. Нині намагаємося пізнати й оцінити вибори тих людей, хто не вистояв перед насильством держави: таємних співпрацівників (польське: tajny współpracownik, TW; радянське: сексот, тобто «секретный сотрудник»). Не завжди можна збагнути причини й розміри втрат як для самої людини, яка відмовилася від власної свободи, так і для її сім’ї, знайомих, громади, інколи нації чи держави. Може, й усе здається просте, та нелегко однозначно збалансувати добро і зло, хоч живемо в культурі, яка від дитинства навчає нас відрізняти добро від зла. Адже зло також уміє представляти себе як жертву й просити в нас милосердя або зрозуміння.

Можливість неупереджено пізнавати людську долю і державу, яка її нищила, дає публікація документів. Услід за ними може йти дискусія. Саме така настанова циклу статей у «НС» про вплив УБ/СБ на українців, що проживають у Польщі (їх відкрила рецензія Григорія Сподарка «Підкарпаття під наглядом спецслужб» на книжку Ярослава Сирника «Nadzór specjalny», див. «НС» 14/2016). Читати повністю

Проект постанови про заяву ВРУ “У зв’язку з ухваленням Сенатом Республіки Польща Постанови від 7 липня 2016 року”

ЗАЯВА

ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

У ЗВ’ЯЗКУ З УХВАЛЕННЯМ СЕНАТОМ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА ПОСТАНОВИ ВІД 7 ЛИПНЯ 2016 РОКУ «ЩОДО ВШАНУВАННЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГЕНОЦИДУ, ВЧИНЕНОГО УКРАЇНСЬКИМИ НАЦІОНАЛІСТАМИ ПРОТИ ГРОМАДЯН ІІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ У 1939-1945 РОКАХ»

 

висловлюючи глибоку стурбованість ухваленням Сенатом Республіки Польща постанови від 7 липня 2016 року «Щодо вшанування пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян ІІ Речі Посполитої у 1939-1945 роках», якою надана викривлена, політично і юридично некоректна оцінка трагічної сторінки українсько-польської історії, що стосується подій на Волині;

Читати повністю

Категорії

Нове відео