Історія

Звернення української громадськості до парламенту України та Польщі для засудження операції “Вісла”

завантаженняНауковці та громадські діячі звернулися до Верховної Ради України та Сейму Республіки Польща з  проханням засудити акцію «Вісла» як злочин польського комуністичного режиму. Звернення було ухвалене у ході круглого столу «Акція «Вісла» – злочин польського комуністичного режиму», що відбувся у Києві 20 квітня.

Нині деякі антиукраїнські організації та представники окремих польських політичних сил намагаються виправдати примусову депортацію українців, пов’язуючи її з польсько-українським конфліктом у роки Другої світової війни.

«Ми, учасники круглого столу, закликаємо Верховну Раду України та Сейм Республіки Польща засудити акцію «Вісла» як злочин, вчинений польським комуністичним режимом проти власних громадян – українців за національністю. Україна та Польща, країни, які зазнали великих втрат від комуністичного режиму, нині активно проводять політику подолання тоталітарної спадщини. Її елементом є надання правової оцінки злочинам, вчиненим цим режимом. Така оцінка є гарантією неповторення схожих дій у майбутньому. Обидві держави мають спільно докласти максимум зусиль, аби досягти міжнародного засудження комуністичного режиму як злочинного. Правова оцінка акції «Вісла» парламентами обох країн – важливий крок до антикомуністичного «Нюрнбергу», – йдеться у зверненні.

Читати повністю

Вимагаємо Справедливості! 70 років від початку Операції “Вісла”

9447666-fedyna135Для нас найважливішим моментом є сприйняття Акції “Вісла” не як поодинокої військової операції. Акція “Вісла” була лишень кульмінацією великого злочину депортації українців у 1944-1951 роках із теренів Закерзоння, українських етнічних теренів.

Під час цього сумарно потерпіло понад 700 000 етнічних українців. І єдиною причиною депортацій було те, що вони були українцями.

Чому ми маємо сьогодні говорити саме про ширший контекст, бо депортація 1944-1946 років створила підґрунтя для проведення Операції “Вісла”, коли люди не захотіли добровільно покидати свої етнічні терени і їхати в Совєтський Союз.

Совіти обіцяли, що тим, хто виїде із Закерзоння, будуть забезпечені всі умови для гідного життя. Насправді ж цього не сталося.

Читати повністю

Польська інтеліґенція підтримує відзначення роковин операції “Вісла”

Logo-Akcja-Wisla«Приєдналася, бо так треба!», «Iсторія українців є теж частиною моєї історії», «Пробую сплатити борг», – говорять відомі в Польщі люди, які увійшли до Почесного комітету громадських відзначень 70-річчя операції “Вісла”. Серед них є теж українець – проф. Володимир Мокрий.

– Я підтримала, бо так треба! Це настільки вагомі роковини, що ми всі разом мусимо їх відзначити, – говорить Данута Куронь, голова освітнього фонду Яцека Куроня, яка увійшла до складу комітету. Вона каже, що таким жестом поляки можуть показати, що українці для них важливі. – Українці є нашими братами, сестрами в ці квітневі дні, коли будуть відзначати роковини їх виселення, співчуваємо і перепрошуємо, що так сталося. Тому в ці дні хочемо бути разом, – продовжує Д. Куронь.

Почесний комітет (повний список членів подаємо нижче) Об’єднання українців у Польщі організувало після того, як Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі, яке займається розподілом державних дотацій для національних меншин, цього року відмовило всім організаціям, котрі готувалися влаштувати урочистості, зв’язані з 70-річчям Операції “Вісла”. Відзначити пам’ять депортації хотіли три організації: Об’єднання українців у Польщі, Товариство розвитку музею лемківської культури в Зиндрановій і Товариство (Стоваришіня) лемків з Лігниці. Голова фонду задумується, чому держава не хоче підтримати своїх громадян, які потерпіли від комуністичної влади, проти якої боролися й самі поляки.

Читати повністю

Вісла-47! Простити можемо, але не забудемо!

До 70-х роковин акції “Вісла“.

Польський уряд, а вірніше ЦК ПОРП (Центральний комітет Польської об’єднаної робітничої партії), вирішив 28 квітня 1947 р. розпочати депортацію українців під криптонімом Акція “Вісла” з території усього Закерзоння.

До фінального проведення акції призначено 15 полків війська, що становить близько 20 тис. вояків, додатково полк саперів, полк панцерних автомашин та одну летунську ескадру, крім того, весь апарат міліції, УБ і державну адміністрацію з того терену. Акцією керував ген. Стефан Моссор, який отримав широкі уповноваження щодо методів терору і застосування карних репресій супроти українців. Ця брутальна депортація при допомозі армії охопила біля 150 тис. українців Закерзоння, які жили в повітах: Лісько, Сянік, Горлиці, Ясло, Кросно, Новий Санч, Новий Торг, Березів, Перемишль, Ярослав, Любачів, Томашів-Люблинський, Грубешів, Біла Підляська, Володава та інших.

Читати повністю

Українські жертви Волині 1938-1944 роки або Волинь-43 – рубікон польської історіографії

Розмова з Надією Халак, істориком, працівником Інституту української археографії і джерелознавства НАН України у Львові

Rozmowa-z-N.-Chalak-1_768x1024Богдан ГУК: Як виникла ідея почати рахунок українських жертв на Волині?

Надія Халак: Ми з друзями задумали це 2013 р. Тоді емоції досягли в Польщі та Україні критичного рівня: Сенат і Сейм Польщі визнав дії ОУН та УПА на Волині “етнічною чисткою з ознаками геноциду”. Такі дії заважали вести науковий діалог, а ми не погоджувалися на однобічну картину минулого. Звернули увагу на те, що в українських архівах у доробку історіографії та у виданнях усної історії міститься інформація про втрати українців на Волині, які загинули від польських формувань або поляків у іноземних формуваннях. Ці напрацювання потрібно було зібрати разом, щоб побачити статистику загиблих українців у кожному населеному пункті. Польські історики заявляли про 2–3 тисячі українців, які загинули у відплатних акціях польських відділів. Стало ясно, що не буде конкретизації, якщо не переглянути якнайбільше можливу кількість історичних джерел.

Отож ми, співробітники Львівського відділення Інституту української археографії та колеґи з ТзОВ Інститут геоінформаційних систем, почали працю. Дуже помогла нам дослідниця з Луцька Оксана Каліщук. Ми завданням поставили підготовку таблиць для кожного населеного пункту Володимир-Волинського району з комплексом даних, зокрема, про наявність українських загиблих унаслідок польсько-українського протистояння під час ІІ Світової війни, створення їх поіменних списків. І на цій основі укласти карту, яка б унаочнила зібрані дані. За основу послужили дані усної історії, які Іван Пущук записав та оформив у видання “Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 рр. Володимир-Волинський район” з 2011 р., а Ярослав Царук ще 2003 р. у книгу “Трагедія волинських сіл 1943–1944 рр.”.

Читати повністю

Історія першої трагедії Завадки Морохівської або “Богатежи” Війська польського в Завадці Морохівській

POMNIKI-108_768x1024-248x300На січень 2017 р. припадають 71-ші роковини першого з трьох масових убивств, які 25 січня 1946 р. вчинили збройні сили Республіки Польщі щодо громадян української національності в Завадці-Морохівській на Сяніччині.

Нижче публікую два звіти командування підрозділу Війська польського про злочин у Завадці-Морохівській. Вони містять невідому досі історичну інформацію, яку я доповнюю іншими документами. Отож, у січні 1946 р. в рамках 34 полку 8 дивізії піхоти ВП, який базувався в казармах у Вільхівцях біля Сянока, сформовано дві оперативні групи. Їх метою мала бути боротьба з УПА, але насправді йшлося про депортацію українців до Української РСР. Читати повністю

Співіснування польської та української культури у Другій Речі Посполитій

Приклад польської ліберальної думки на сусідство польської та української культури на першій шпальті “Газети Львівської” у 1932 році

gazeta lwowskaПублікуємо переклад з польської мови статті “Współżycie dwòch kultur” (Співіснування двох культур), яка вийшла передовицею у № 144 Gazeta Lwowska за 26 червня 1932 року. Невідомий автор роздумує над тим як забезпечити мирне сусідство польської та української (руської) культури у межах тогочасної Другої Речі Посполитої.

Дану статтю, з багатьма тезами якої ми не погоджуємося, публікується для того, щоб продемонструвати читачам настрої тогочасної панівної польської частини суспільства. Це приклад  ліберального погляду на відносини між поляками та українцями з польської точки зору. Його можна приймати хіба частково як спробу пошуку порозуміння на контрасті з крайньо правим, націоналістичним баченням ендеків, які навіть не допускають такої можливості.

Зі сторони автора спроба віднайти порозуміння обох народів  та обстоювання  ягеллонської формули Держави трьох народів (українців, поляків, литовців) видається романтичною та дещо наївною. Поряд з вболіванням за партнерство культур він залишається невільним заручником своє польськості, патріотом польської культури, який прагне мирного співіснування з українською. Проте це союз не рівних партнерів, а старшого і молодшого, тоді як єдиною перешкодою – підступні наміри російської та німецької влади. Читати повністю

Організація та історія Угнівської кавалерії в м. Угнові. Листопад 1918 року

Передруковуємо статтю “Перші листопадові дні 1918 і організація Угнівської кавалерії в м. Угнові” з журналу “Літопис Червоної Калини” (число 1, січень 1939 р., с.15-16) про історію формування в м. Угнів української кінної сотні Української Галицької Армії, яка брала участь у боях проти поляків під час Першої польсько-української війни, а після – у боротьбі з російськими царськими та денікінськими військами. Її автором є учасник цих подій та один з командирів кавалерії Михайло Дорош. Публікуємо статтю в оригіналі із збереженням граматики і стилістики.

По розпаді Австрії в перших днях листопада 1918 р. зорганізовано з бувших австрійських вояків, які вже були в той час в дома, як також з підібраних, дуже молодих віком студентів одну чету стрільців під командою поручника Семка Трусевича і старшого десятника Михайла Дороша, так що вже 1. листопада 1918 р. розброєно станицю австрійської жандармерії в місті Угнові, склад знаряддя для копання шанців на цілий російський фронт і табор повротців в селі Бикові під Терношином. В перших дня перебрано військове майно в більшій скількости, а це вибуховий матеріял,  динаміт, екразит, кілька рефлєкторів, кріси, крісові набої як також харчевий відділ, який складався з кількадесяти штук худоби, багато муки, соли і всяких інших харчевих припасів, що на початках нашого існування це все було для українського війська в м. Угнові дуже великою помічю.

Читати повністю

Напередодні Битви за Перемишль. Жовтень 1918 року.

Peremyshl

Чому не відбувся переворот українських військових частин у Журавиці та встановлення української влади у Перемишлі.

Передруковуємо статтю Журавиця й Перемишль. Пропамятний спомин з жовтня 1918 року з журналу Літопис Червоної Калини (число 1, січень 1939 року, с.9-10) в оригінальному викладі. Стаття присвячена подіям, що передували приготуванням до Першої польсько-української війни, зокрема, встановлення контролю над містом Перемишль. Автор спогадів, чотар Української Галицької Армії, який брав безпосередню участь у цих подіях описує ситуацію з приготуваннями українських частин у с. Журавиця (на відстані 6 км. на північ від Перемишля) із захопленням влади у Перемишлі. У зв’язку із зволіканням та відсутності політичного рішення українського керівництва було втрачено вдалий момент, а ініціативу перехопи значно слабше польське військове та політичне керівництво.

Читати повністю

«Порядний суд за це не візьметься» – Андрій Павлишин про пропозиції кримінального переслідування

andrij-DSC02825_1024x681Проект польського закону, який передбачає, зокрема, покарання за заперечування «волинського геноциду», коментує Андрій Павлишин – історик, журналіст і викладач Львівського католицького університету.

Григорій СПОДАРИК: Як Ви оцінюєте такі уреґулювання, над якими працює тепер Сейм Польщі?
Андрій ПАВЛИШИН:
 Для повноцінного осмислення цього питання потрібно було б глибоко ознайомитися з документом. Потрібна була б також нормальна експертна оцінка. Найкраще, якби її дали міжнародні правозахисні організації на кшталт «Human Rights Watch». На мій погляд, угруповання «Кукіз’15» та інші польські радикали, які протягнули через польський парламент у липні постанови (щодо Волинського злочину – ред.) займаються фальшуванням юридичної практики.
Читати повністю

Категорії

Нове відео