Останні коментарі

Історія

Організація та історія Угнівської кавалерії в м. Угнові. Листопад 1918 року

Передруковуємо статтю “Перші листопадові дні 1918 і організація Угнівської кавалерії в м. Угнові” з журналу “Літопис Червоної Калини” (число 1, січень 1939 р., с.15-16) про історію формування в м. Угнів української кінної сотні Української Галицької Армії, яка брала участь у боях проти поляків під час Першої польсько-української війни, а після – у боротьбі з російськими царськими та денікінськими військами. Її автором є учасник цих подій та один з командирів кавалерії Михайло Дорош. Публікуємо статтю в оригіналі із збереженням граматики і стилістики.

По розпаді Австрії в перших днях листопада 1918 р. зорганізовано з бувших австрійських вояків, які вже були в той час в дома, як також з підібраних, дуже молодих віком студентів одну чету стрільців під командою поручника Семка Трусевича і старшого десятника Михайла Дороша, так що вже 1. листопада 1918 р. розброєно станицю австрійської жандармерії в місті Угнові, склад знаряддя для копання шанців на цілий російський фронт і табор повротців в селі Бикові під Терношином. В перших дня перебрано військове майно в більшій скількости, а це вибуховий матеріял,  динаміт, екразит, кілька рефлєкторів, кріси, крісові набої як також харчевий відділ, який складався з кількадесяти штук худоби, багато муки, соли і всяких інших харчевих припасів, що на початках нашого існування це все було для українського війська в м. Угнові дуже великою помічю.

Читати повністю

Напередодні Битви за Перемишль. Жовтень 1918 року.

Peremyshl

Чому не відбувся переворот українських військових частин у Журавиці та встановлення української влади у Перемишлі.

Передруковуємо статтю Журавиця й Перемишль. Пропамятний спомин з жовтня 1918 року з журналу Літопис Червоної Калини (число 1, січень 1939 року, с.9-10) в оригінальному викладі. Стаття присвячена подіям, що передували приготуванням до Першої польсько-української війни, зокрема, встановлення контролю над містом Перемишль. Автор спогадів, чотар Української Галицької Армії, який брав безпосередню участь у цих подіях описує ситуацію з приготуваннями українських частин у с. Журавиця (на відстані 6 км. на північ від Перемишля) із захопленням влади у Перемишлі. У зв’язку із зволіканням та відсутності політичного рішення українського керівництва було втрачено вдалий момент, а ініціативу перехопи значно слабше польське військове та політичне керівництво.

Читати повністю

«Порядний суд за це не візьметься» – Андрій Павлишин про пропозиції кримінального переслідування

andrij-DSC02825_1024x681Проект польського закону, який передбачає, зокрема, покарання за заперечування «волинського геноциду», коментує Андрій Павлишин – історик, журналіст і викладач Львівського католицького університету.

Григорій СПОДАРИК: Як Ви оцінюєте такі уреґулювання, над якими працює тепер Сейм Польщі?
Андрій ПАВЛИШИН:
 Для повноцінного осмислення цього питання потрібно було б глибоко ознайомитися з документом. Потрібна була б також нормальна експертна оцінка. Найкраще, якби її дали міжнародні правозахисні організації на кшталт «Human Rights Watch». На мій погляд, угруповання «Кукіз’15» та інші польські радикали, які протягнули через польський парламент у липні постанови (щодо Волинського злочину – ред.) займаються фальшуванням юридичної практики.
Читати повністю

Брошура “Польське питання”. Погляди ОУН на українсько-польські стосунки

tershakivecПропонуємо вашій увазі працю “Польське питання” (На допомогу інструкторам-пропагандистам) Крайового провідника ОУН на Львівщині (охоплювала територію сучасної Львівської і частин Івано-Франківської й Тернопільської областей) Зиновія Тершаківця (1913-1948, “Федір”, “Чагрів”, “Червень”), яка у 1944 р. була опублікована окремою брошурою.

Авторство у самому виданні не зазначене, але у друкованому органі Проводу ОУН “Ідея і Чин” у переліку підпільних газет і брошур вказано, що “Польське питання” написав “Ф.Чагрів”. Характер брошури повністю відповідав тодішній праці З.Тершаківця, який займався розробкою інструктивних матеріалів для працівників нижчих ланок референтури пропаганди. У брошурі викладено погляди Організації Українських Націоналістів на українсько-польські стосунки під кутом використання його у масовій пропаганді. Читати повністю

Інтерв’ю з командиром ТВ УПА “Данилів” Євгеном Штендерою

Під кінець травня 1946 р. відбувся спільний напад Української повстанської армії та польського формування «Воля і незалежність» («ВіН») на комуністичні об’єкти в місті Грубешеві. Мета – заманіфестувати співпрацю українського і польського підпілля, несподівано атакувати комуністичні сили, зірвати акцію примусового переселення людей тощо. До 70-річчя акції пропонуємо розмову з її учасником Євгеном Штендерою, командиром 28 Тактичного відтинка УПА «Данилів». Читати повністю

Спогади Івана Вархоляка: про Другу світову війну і депортацію. Частина друга

Продовження спогадів (перша частина тут) уродженця Вороблика Королівського Івана Вархоляка (20.03.1926 – 15.03.2008), в якій розповідається про життя під час Другої світової війни (німецько-польська війна, німецько-радянська війна, переміщення фронту, польсько-українська війна) та депортація до УРСР у 1945 році.

У 1939 році восени настала польсько-німецька война. Мені тоді било 13 років. Мобілізація – забрали всіх мужчин в армію. Десь через тиждень фронт прийшов до нас. Одного дня полякі забрали мене копати окопи по горі Філівці. Польска організація „Щельци” хотіла робити заслон німцям. Вони були такі як я, дітваки, і хотіли побороти потужне військо! Я вирив окоп для одного, а він просить, щоб я вирив ще для себе, бо він дуже боїться… Я так і зробив. За якийсь час дивлюся – догори йдуть танкі. Я показав йому і кажу: „Як хцеш – охраняй, а я пшел до дому”. Десь раз вистрілили і та дітвора повтікала. Ми поховалися в склепі (підвалі) і в нас ще був один сусід. Німці прибігли до дверей і кажут виходити. Сусід був в австрійскій армії і знав німецку мову, крикнув: „Цивілі!”. Ми вийшли, а вони кажут, шоб йшли до хати і нікуди не виходили. Тоді вбили двох сусідів. Всіх мужчин зібрали в селі і погнали на «команду» до Романова. Дякуючи директору школи та учителям, бо вони знали німецку мову і все розказали, всіх звідти відпустили. Поки німці пройшли наше село, всі мужчини встигли вернутись домів. До села вернулись всі, крім польського полковника Вєсьо Лєвіцкі.

Читати повністю

Заява товариства “Лемківщина” щодо нищення українських поховань у Польщі

5 листопада 2016 року у м.Монастириська на з’їзді Всеукраїнського товариства “Лемківщина” було схвалено та скеровано Звернення до  Президента України, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра України щодо нищення українських поховань на території Польщі у 2015-2016 роках та наростання у польському суспільстві антиукраїнської істерії.

Польська сторона попри декларування порозуміння фактично відмовилася від політики взаємного прощення та перекладає усю відповідальність за трагічні події минулого в історії обох народів виключно на українську сторону, однобоко і неправдиво трактує історію, потурає глумленню над пам’яттю загиблих українців, культивує неприязнь до усього українського.

Scan2.jpg

Читати повністю

Зупиніть ненависть і нищення українських могил у Польщі!

Польські інтелектуалісти закликають боротися з хвилею нищення українських поховань у Польщі. Своє звернення вони зачитали 16 жовтня на цвинтарі у Верхраті (Підкарпатське воєвідство). Саме тут кілька днів раніше знищено черговий український пам’ятник.

Ініціатори заклику звертають увагу на безкарність злочинців. Відеокадри з актів вандалізму, позначені знаком націоналістичного «Табору великої Польщі», публікуються на каналі YouTube. Їх оприлюднює поляк Давід Гудзєц, член цієї організації, який зараз воює на боці проросійських сепаратистів на Донбасі. Тому у зверненні є заклик до державної влади про особливу увагу до знищень, ретельні розслідування та запобігання таким злочинам у майбутньому.

Читати повністю

Вандали знищели чергове українське поховання у Верхраті

Голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима 9 жовтня в мережі Фейсбук повідомив про чергове варварське знищення українського пам’ятника на сході Польщі. Цього разу жертвою стало символічне увічнення українців, у тому числі воїнів Української повстанської армії, у с. Верхраті (Любачівський повіт, Підкарпатське воєвідство).

Такі системні акти вандалізму без чіткої реакції та засудження з боку польської влади і римо-католицької ієрархії тривають від 2015 р. Подібні українські місця пам’яті знищено в Грушовичах, Радружі, Молодичі, Вербиці, Монастирі, Пикуличах, Лісках і в Білостоці коло Лісок. Вандали, відчуваючи безкарність, у минулому і тепер офіційно признаються до знищення пам’ятників та розміщують в Інтернеті відеозаписи своїх актів. Ролик з Верхрати появився в мережі YouTube на сторінці члена націоналістичної організації «Табір великої Польщі» Давіда Гудзєца, відомого своєю проросійською позицією та активною підтримкою сепаратистів на Донбасі. Сам він неодноразово писав, що члени табору причетні до знищення пам’ятників УПА на сході Польщі. Гудзєц модерує польською мовою сторінку проросійських бойовиків novorossia.today. Читати повністю

Роздуми Кшиштофа Становського після перегляду фільму “Волинь”

4C18D46A-D336-4E94-8CBC-016C2D73B750_cx0_cy10_cw0_w987_r1_s_r1Я не кінокритик і не кіноман. Мені не подобаються фільми, що викликають страх кров’ю і жорстокістю. Можливо тому, що я надто багато нещастя зустрів у житті: у слідчих камерах, у таборах для біженців, у селах, де не було чоловіків. Так багато зустрів поранених із Майдану. Так багато знайомих загинуло в Криму, не повернулось із фронту…

На прохання регіональної влади розмовляв учора у містечку Голенюв із першими глядачами фільму Смаржовського «Волинь». У місцевій спільноті є багато українців, переселених під час операції «Вісла», близько 2 тисяч мігрантів із України. Перед входом у зал – виставка, присвячена 25-й річниці Незалежності України.

Читати повністю

Категорії

Нове відео