Останні коментарі

Наша діяльність

ПЛАН ЗАХОДІВ ЛЬВІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ЛЕМКІВЩИНА” на 2017 РІК

План основних заходів

Львівської обласної організації

Всеукраїнського товариства Лемківщина на 2017 рік

Основні заходи

Терміни      проведення

Відповідальні

1.

Організація і проведення різдвяного свята у лемківських традиціях «Лемківське Різдво».

Січень

Правління   ЛОО ВУТЛ

2.

Поїздка в м. Перемишль, Польща на Свято Водохреща.

19 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

3.

Відзначенні Дня Соборності (проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки).

22 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

4.

Проведення звітно-виборної конференції Львівської обласної організації ВТ «Лемківщина».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ

5.

Участь у підготовці та проведенні VIII Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Лемківська писанка».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ Читати повністю

Звернення української громадськості до парламенту України та Польщі для засудження операції “Вісла”

завантаженняНауковці та громадські діячі звернулися до Верховної Ради України та Сейму Республіки Польща з  проханням засудити акцію «Вісла» як злочин польського комуністичного режиму. Звернення було ухвалене у ході круглого столу «Акція «Вісла» – злочин польського комуністичного режиму», що відбувся у Києві 20 квітня.

Нині деякі антиукраїнські організації та представники окремих польських політичних сил намагаються виправдати примусову депортацію українців, пов’язуючи її з польсько-українським конфліктом у роки Другої світової війни.

«Ми, учасники круглого столу, закликаємо Верховну Раду України та Сейм Республіки Польща засудити акцію «Вісла» як злочин, вчинений польським комуністичним режимом проти власних громадян – українців за національністю. Україна та Польща, країни, які зазнали великих втрат від комуністичного режиму, нині активно проводять політику подолання тоталітарної спадщини. Її елементом є надання правової оцінки злочинам, вчиненим цим режимом. Така оцінка є гарантією неповторення схожих дій у майбутньому. Обидві держави мають спільно докласти максимум зусиль, аби досягти міжнародного засудження комуністичного режиму як злочинного. Правова оцінка акції «Вісла» парламентами обох країн – важливий крок до антикомуністичного «Нюрнбергу», – йдеться у зверненні.

Читати повністю

Вимагаємо Справедливості! 70 років від початку Операції “Вісла”

9447666-fedyna135Для нас найважливішим моментом є сприйняття Акції “Вісла” не як поодинокої військової операції. Акція “Вісла” була лишень кульмінацією великого злочину депортації українців у 1944-1951 роках із теренів Закерзоння, українських етнічних теренів.

Під час цього сумарно потерпіло понад 700 000 етнічних українців. І єдиною причиною депортацій було те, що вони були українцями.

Чому ми маємо сьогодні говорити саме про ширший контекст, бо депортація 1944-1946 років створила підґрунтя для проведення Операції “Вісла”, коли люди не захотіли добровільно покидати свої етнічні терени і їхати в Совєтський Союз.

Совіти обіцяли, що тим, хто виїде із Закерзоння, будуть забезпечені всі умови для гідного життя. Насправді ж цього не сталося.

Читати повністю

Польська інтеліґенція підтримує відзначення роковин операції “Вісла”

Logo-Akcja-Wisla«Приєдналася, бо так треба!», «Iсторія українців є теж частиною моєї історії», «Пробую сплатити борг», – говорять відомі в Польщі люди, які увійшли до Почесного комітету громадських відзначень 70-річчя операції “Вісла”. Серед них є теж українець – проф. Володимир Мокрий.

– Я підтримала, бо так треба! Це настільки вагомі роковини, що ми всі разом мусимо їх відзначити, – говорить Данута Куронь, голова освітнього фонду Яцека Куроня, яка увійшла до складу комітету. Вона каже, що таким жестом поляки можуть показати, що українці для них важливі. – Українці є нашими братами, сестрами в ці квітневі дні, коли будуть відзначати роковини їх виселення, співчуваємо і перепрошуємо, що так сталося. Тому в ці дні хочемо бути разом, – продовжує Д. Куронь.

Почесний комітет (повний список членів подаємо нижче) Об’єднання українців у Польщі організувало після того, як Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі, яке займається розподілом державних дотацій для національних меншин, цього року відмовило всім організаціям, котрі готувалися влаштувати урочистості, зв’язані з 70-річчям Операції “Вісла”. Відзначити пам’ять депортації хотіли три організації: Об’єднання українців у Польщі, Товариство розвитку музею лемківської культури в Зиндрановій і Товариство (Стоваришіня) лемків з Лігниці. Голова фонду задумується, чому держава не хоче підтримати своїх громадян, які потерпіли від комуністичної влади, проти якої боролися й самі поляки.

Читати повністю

Інтерв’ю з головою Організації Оборони Лемківщини Марком Гованським

гованськийМи вирішили зробити серію інтерв’ю з головами лемківських організацій, якій входять до складу Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань.

Першим ми вирішили поспілкуватися з новоспеченим головою Організації Оборони Лемківщини, яка об’єднує лемків у США. Ми взяли інтерв’ю у Марка Гованського, який нещодавно очолив організацію.

Пане Марко, на сьогодні Ви є наймолодшим головою лемківської організації, яка входить до складу СФУЛО. Що Ви про це думаєте?

Знаєте мені вже 44 роки (сміється). Не те щоб я себе вважав надто молодим, хоча справді я наймолодшим серед інших керівників СФУЛО. Я бачу, що є значно молодші за мене, які роблять велику роботу. Наша голова Світової Федерації Софія Федина є прикладом того, що молоді люди можуть багато робити.

Читати повністю

Вісла-47! Простити можемо, але не забудемо!

До 70-х роковин акції “Вісла“.

Польський уряд, а вірніше ЦК ПОРП (Центральний комітет Польської об’єднаної робітничої партії), вирішив 28 квітня 1947 р. розпочати депортацію українців під криптонімом Акція “Вісла” з території усього Закерзоння.

До фінального проведення акції призначено 15 полків війська, що становить близько 20 тис. вояків, додатково полк саперів, полк панцерних автомашин та одну летунську ескадру, крім того, весь апарат міліції, УБ і державну адміністрацію з того терену. Акцією керував ген. Стефан Моссор, який отримав широкі уповноваження щодо методів терору і застосування карних репресій супроти українців. Ця брутальна депортація при допомозі армії охопила біля 150 тис. українців Закерзоння, які жили в повітах: Лісько, Сянік, Горлиці, Ясло, Кросно, Новий Санч, Новий Торг, Березів, Перемишль, Ярослав, Любачів, Томашів-Люблинський, Грубешів, Біла Підляська, Володава та інших.

Читати повністю

24-26 березня IX Всеукраїнський конкурс-фестиваль “Лемківська писанка”

IMG_6109-890x39524-26 березня у Львові відбувся вже традиційний Всеукраїнський фестиваль-конкурс “Лемківська писанка”. Одинадцятий за ліком фестиваль тривав три дні і об’єднав Український Католицький Університет, Дитячу школу народних мистецтв та Музей народної архітектури та побуту  ім. Климентія Шептицького.

Організаторами цьогорічної “Лемківської писанки” виступили Львівська обласна організація ВУТ “Лемківщина”, Фундація дослідження Лемківщини, Дитяча школа народних мистецтв, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради і Український Католицький Університет. Читати повністю

Переобрано Голову та обрано новий склад Правління ЛОО ВУТ “Лемківщина”

18 березня 2017 р. у залі Львівського етнографічного музею у Львові відбулася Звітно-виборна конференція Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина”. Участь у конференції взяло 59 делегатів з усіх осередків у Львівській області.

У порядку денному конференції були наступні питання:

1. Звіт Голови і Правління ЛОО ВУТ “Лемківщина”

2. Звіт Контрольно-ревізійної комісії ЛОО ВУТ “Лемківщина”

3. Обрання нового Голови та нового складу Правління ЛОО ВУТ “Лемківщина”

4. Обрання делегатів від ЛОО ВУТ “Лемківщина” на VI Конгрес СФУЛО

5. Різне.

Читати повністю

Українські жертви Волині 1938-1944 роки або Волинь-43 – рубікон польської історіографії

Розмова з Надією Халак, істориком, працівником Інституту української археографії і джерелознавства НАН України у Львові

Rozmowa-z-N.-Chalak-1_768x1024Богдан ГУК: Як виникла ідея почати рахунок українських жертв на Волині?

Надія Халак: Ми з друзями задумали це 2013 р. Тоді емоції досягли в Польщі та Україні критичного рівня: Сенат і Сейм Польщі визнав дії ОУН та УПА на Волині “етнічною чисткою з ознаками геноциду”. Такі дії заважали вести науковий діалог, а ми не погоджувалися на однобічну картину минулого. Звернули увагу на те, що в українських архівах у доробку історіографії та у виданнях усної історії міститься інформація про втрати українців на Волині, які загинули від польських формувань або поляків у іноземних формуваннях. Ці напрацювання потрібно було зібрати разом, щоб побачити статистику загиблих українців у кожному населеному пункті. Польські історики заявляли про 2–3 тисячі українців, які загинули у відплатних акціях польських відділів. Стало ясно, що не буде конкретизації, якщо не переглянути якнайбільше можливу кількість історичних джерел.

Отож ми, співробітники Львівського відділення Інституту української археографії та колеґи з ТзОВ Інститут геоінформаційних систем, почали працю. Дуже помогла нам дослідниця з Луцька Оксана Каліщук. Ми завданням поставили підготовку таблиць для кожного населеного пункту Володимир-Волинського району з комплексом даних, зокрема, про наявність українських загиблих унаслідок польсько-українського протистояння під час ІІ Світової війни, створення їх поіменних списків. І на цій основі укласти карту, яка б унаочнила зібрані дані. За основу послужили дані усної історії, які Іван Пущук записав та оформив у видання “Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 рр. Володимир-Волинський район” з 2011 р., а Ярослав Царук ще 2003 р. у книгу “Трагедія волинських сіл 1943–1944 рр.”.

Читати повністю

Історія першої трагедії Завадки Морохівської або “Богатежи” Війська польського в Завадці Морохівській

POMNIKI-108_768x1024-248x300На січень 2017 р. припадають 71-ші роковини першого з трьох масових убивств, які 25 січня 1946 р. вчинили збройні сили Республіки Польщі щодо громадян української національності в Завадці-Морохівській на Сяніччині.

Нижче публікую два звіти командування підрозділу Війська польського про злочин у Завадці-Морохівській. Вони містять невідому досі історичну інформацію, яку я доповнюю іншими документами. Отож, у січні 1946 р. в рамках 34 полку 8 дивізії піхоти ВП, який базувався в казармах у Вільхівцях біля Сянока, сформовано дві оперативні групи. Їх метою мала бути боротьба з УПА, але насправді йшлося про депортацію українців до Української РСР. Читати повністю

Категорії

Нове відео