Останні коментарі

Лемки

Біженство з Лемківщини в роки Першої світової війни

Біженство українців з південної Холмщини влітку 1914 р. мало ще обмежений місцевий характер. Набагато масштабнішим було біженство з Галичини, яку завойовувала російська армія, і воно мало, звісно, західний напрямок. Але навесні 1915 р. почалося й біженство на схід – у Російську імперію, яке захопило, передовсім, Лемківщину, куди бої перенеслися під час тривання «стаціонарної» облоги Перемиської фортеці. Читати повністю

Пригальмувати асиміляцію. Інтервю із заступником голови Об’єднання лемків Адамом Вєвюркою

«Я ввжаю, що лемківство є здорове для всіх нас. Проте не тоді, коли стає антиукраїнським», – говорить Адам Вєвюрка, заступник голови Об’єднання лемків (ОЛ), з яким розмовляємо про саму організацію, її проблеми та нові завдання.

Павло Лоза: На останньому засіданні Головної управи Об’єднання лемків у Горлицях говорилося, що необхідно ще до запланованого на січень з’їзду ОЛ «заохочувати його учасників до активної участі і дискусії». Чому це потрібне?

Adam-Wewiorka3_1280x800-300x214Адам Вєвюрка: Сама організація була утворена, щоб клопотатися про повернення лемкам утраченого майна і гуртувати середовище. Але ця ідея практично пригасла, бо сьогодні маємо закони, за якими приватні особи самі можуть добиватися своїх прав. Нині перед організацією стоять нові завдання, тому ми заохочуємо до дискусії ще перед з’їздом, щоб його учасники інакше подивилися на Об’єднання лемків. Звичайно, ми не повинні забувати й про тих, які пам’ятають виселення, однак зараз нам треба спиратися на молодь, покоління, яке народжується на західних землях і там будує свій лемківський світ. Читати повністю

Андрію Тавпашу – 82!

tavpashСьогодні 82-й рік від народження відзначає старійшина Львівського товариства “Лемківщина”, член колегії Всеукраїнського Товариства “Лемківщина”, член правління Фундації дослідження Лемківщини, у минулому директор кондитерської фірми “Світоч”, голова Галицького райвиконкому, заслужений працівник промисловості України Андрій Тавпаш.

Андрій Іванович народився 2 березня 1934 року в селі Святкова Велика на Західній Лемківщині.

Лемківською спільнотою Львова вітає Андрія Тавпаша з нагоди Дня народження. Бажаємо Вам міцного здоров’я, наснаги та многая літ!

З роси і води Вам!

Боже Вам заплат! Читати повністю

Миколі Мушинці – 80!

musynkaЛьвівське товариство “Лемківщина” вітає невтомного дослідника Лемківщини, фольклориста, літературознавця, бібліографа, іноземного академіка НАН України та активного учасника громадсько-політичного життя української спільноти у Словаччині професора Миколу МУШИНКУ з ювілеєм – 80-річчям!

Боже Вам заплат!

* * *

20 лютого 1936 року в селі Курів на Пряшівщині (Південна Лемківщина), тепер територія Словаччини, народився Микола МУШИНКА – словацький фольклорист, літературознавець,  мистецтвознавець, бібліограф українського походження, Великий лемківський сучасник та дослідник Лемківщини.

Читати повністю

Івану Гвозді – 88!

Львівське товариство “Лемківщина” вітає першого голову Світової Федерації Лемків (1973-1997) та колишнього голову Організації Оборони Лемківщини (1969-1973), активного учасника суспільно-культурного життя лемківської та в цілому української діаспори у США, професора Івана Гвозду з 88-ми днем народженням.

Боже Вам заплат!

* * *

hvozdaПроф. д-р Іван Гвозда – син Василя і Марії, народився 20 лютого 1928 року в селі Височани Сяніцького повіту на Лемківщині. У вирі Другої світової війни опинився в австрійському  таборі втікачів, а відтак у Баварії. До 1947 року вчився в Українській Гімназії у таборах Траунштайн і Деллінґен, а відтак поступив на факультет права Українського Вільного Університету в Мюнхені. 1950 року еміґрував до США,  де вже раніше виїхали його сестра Настя і шваґер Василь Майкович. Під час Корейської війни служив  в американському летунстві.

Читати повністю

Миколі Дупляку – 80!

Львівське товариство “Лемківщина” вітає колишнього екзекутивного секретаря Світової Федерації Українських Лемківських Обєднань,  колишнього секретаря Крайової Управи Організації Оборони Лемківщини та активного учасника громадсько-політичного життя української спільноти у США Миколу Дупляка з ювілеєм – 80-річчям!

Боже Вам заплат!

* * *

DupliakМикола Дупляк, – син Степана і Зузанни (з дому Єзуско), народився 19 лютого 1936 року в с. Рудавка Яслиська пов. Сянік на Лемківщині.  Під час злочинної операції “Вісла”, його родину польське військо депортувало на польські понімецькі землі над Балтійське море. На засланні їх поселили в с. Добжица пов. Кошалін.

Читати повністю

19 лютого у Львові покажуть неовиставу “Антонич удома”

19 лютого о 20:00 у львівському Театрі імені Марії Заньковецької (м.Львів, вул. Лесі Українки, 1) відбудеться Музично-поетичний перформанс «Антонич удома».

standart_mini_magick20150130-2433-1ks7hpvУчасники проекту:

* Юрій Андрухович – голос

* Уляна Горбачевська – голос, режисура

* Марк Токар – голос, контрабас

* Рішард Латецький – ударні, трубка,синтезатор, індійська гармошка

* Барт Палига – духові, ударні, віолончель, фідель.

Читати повністю

Лемки в діаспорі. Ч.8. Відомі лемки в діаспорі

Із Лемківщини вийшло багато людей, які прославилися далеко за межами рідного краю. До найвідоміших належать: Григорій із Сянока (бл. 1406-1477) – слов’янський вчений-філолог та педагог, нотаріус польського короля Владислава IV; Павло з Кросна (бл. 1470-1517) – польський гуманіст та латино мовний поет, який підписувався іменем Paulus Ruthenus, підкреслюючи тим своє етнічне походження; Дмитро Бортнянський (1751-1825) – композитор, музичний педагог та диригент, предки якого походять з Бортного; Михайло Балудянський (1769-1847), уродженець с. Вишня Ольшава на Пряшівщині – російський учений-правознавець, державний діяч і реформатор російського права, перший ректор Петербурзького університету та упорядник 10-томного «Зводу законів Росії»; Петро Лодій (1764-1829), уродженець с. Збій на Пряшівщині – російський філософ, професор і перший декан філософсько-юридичного факультету Петербурзького університету (1819-1825); Еміліян Чернявський – ректор Ягелонського університету в Кракові; Михайло Вербицький (1815-1870) з Явірника Руського – композитор, автор мелодії національного гімну України «Ще не вмерла Україна»; Читати повністю

Ми памятаємо. Михайло Лучкай – 226 років!

З нагоди 226-річчя від народження мовознавця, фольклориста, історика, священика із Закарпаття.

lychkajНародився Михайло Лучкай 19 листопада 1789 р. у с. Великі Лучки на Мукачівщині у сім’ї дяка Михайла Попа. У сім’ї було шестеро дітей. Михайло був найстаршим. Молоді роки майбутнього вченого припадали на період, насичений бурхливими історичними подіями, які були дуже важливими у формуванні його світогляду. Знайомство з видатними славістами того часу, копітка робота в багатій бібліотеці Мукачівської єпархії, у бібліотеках Відня, Великого Вародина (Румунія), Егера (Угорщина) та в герцогстві Лукка (Італія) стали тією основою, тим фундаментом, на якому зростав, формувався і мужнів Михайло Лучкай як людина-гуманіст, як всебічно обдарована особистість.

Читати повністю

Лемки в діаспорі. Ч.1. Три хвилі іміграції лемків до Сербії та Хорватії

До лемків треба також зарахувати вихідців з регіону Низького Бескиду (Північно-Східна Словаччина та Південна Польща), котрі, починаючи з XVIII ст., почали селитися в Бачці, що в нинішній Сербії та в Сриму – в Хорватії. Після вигнання турків (1718 р.) з південних рубежів Автро-Угорщини, віденський двір вирішив заселити ці покинуті регіони, щоб зміцнити їх не лише економічно, а й політично.

ruski_keresturПереселення русинів (українців) на південь розпочалося вже у 30-ті роки XVIII ст. вздовж ріки Тиса. Так у місті Мако русини заснували церковне товариство вже 1728 року. В хроніках записано, що руські люди переселилися сюди з Гайдудорозького, Саболчського та Земплинського комітатів. З часом, однак, ці переселенці, розпорошені в багатьох селах серед мадярів, доволі швидко асимілювалися. Основний поштовх для колонізації покинутих земель на півдні Австро-Угорщини дала цісарева Марія Терезія. В середині 18 ст., відповідно до програми, розробленої віденським двором, певній кількості сімей вільних (тобто – не кріпаків), русинів греко-католицького віросповідання надано можливість заселити спорожнілі села Великий Керестур та Коцур у Бачці (Войводині). Переселенці були із Закарпатської області (нинішньої України), з Південної Лемківщини та зі села Мучонь, що неподалік Мішколця у Північно-Східній Угорщині.

Читати повністю

Категорії

Нове відео