Фольклор

Витоки різдвяної обрядовості Лемківщини

Корені різдвяної обрядовості Лемківщини, як і всіх древніх слов’янських народів, слід шукати у їх світогляді, насамперед — язичництві, згодом же — у християнстві. Географічне розташування Лемків-щини та її тривала відокремленість від решти укра-їнських земель сприяли збереженню традиційної культури, яка, законсервувавшись, дійшла до серед-ини ХХ ст. майже у первозданному вигляді.

Життя первісної людини було суцільною боротьбою за виживання, особливо зі звіриною та природними стихіями. Із цієї боротьби вироблявся її світогляд та її культ. Часто люди просто намагались відігнати чи від-лякати ворожі сили. Іноді просили їх про благополуччя, вилікування від хвороби чи створення сприятливих умов для майбутнього врожаю. Язичники поклонялися зображенням бога сонця Святовида, бога вогню, блискавки і грому Перуна, популярним був культ богині щастя, краси і кохання Лади. «Ціль давнього українського поганства була практична, як в Індусів і в Греків, і в інших народів, котрі в молитвах до своїх богів просили собі всякого добра».

Читати повністю

Спогади Івана Нечуй-Левицького про Шляхтову (1884). Ч.1

Пропонуємо читачам спогади Івана Нечуй-Левицького про Західну Лемківщину, під час його лікування на місцевих курортах у 1884 році.  Наводимо фрагмент під назвою “Остaннє русько-укрaїнське село Шляхтовa. Долинa Руського потокa. Русини” з праці “В Карпатах: з мандрівки в горах”.

От долинa Руського Потокa. Я бaчу своїх земляків русинів в цій дaлекій дaлечі.

nechui_levyckyiОдного дня в липні познaйомився я з одним гaлицьким русином д. Ф. Б., котрий приїхaв не лічитися водaми, a тaк собі трохи розвaжитися тa погуляти в горaх. Добродієві Б. стукнуло вже 56 літ; однaче, не ввaжaючи нa свій немолодий вік, він був зовсім свіжий нa виду чоловік, веселий, жвaвий, проворний, ворушливий, говорливий. Нa голові не видно було ні одної сивої волосини. Він не ходив, a ненaче бігaв. Вислaний полякaми зa пaтріотизм нa дaлекий мaзурський крaй, він не втрaтив енергії, не поступився в своїх пересвідченнях, зістaвся зaвзятим русином, тільки стaрого зaгaртувaння. Прaцюючи нa літерaтурно-нaуковому полі, він нaписaв кількa добрих щодо змісту нaучних творів, aле яко чоловік дaвній, нaписaв їх тим чудним язиком “Словa” тa “Проломa”, котрого не втне ні Великa, ні Мaлa, ні Білa Русь і рaди котрого ніколи не буде читaти тих творів, вaртих увaги з нaукового погляду. Як стaрий кaвaлер, д. Б. убирaвся по-стaросвітському, носив превисокий циліндер нa голові мaло не до хмaр, ще й якогось рудо-кофейного кольору, і все збирaвся женитися. З цим повaжним тa веселим пaном я й поїхaв в неділю рaненько до Шляхтової нa службу божу. Нaш фурмaн був тaк сaмо русин з Шляхтової, ґaздa Мaлиновський.

Читати повністю

Відбувся XVI фестиваль лемківської культури “Дзвони Лемківщини”

monasteryskaЛьвівське товариство “Лемківщина” та “Молода Лемківщина” взяли участь у 16-у Фестивалі лемківської культури “Дзвони Лемківщини”, що відбувався 1-2 серпня 2015 року в урочищі Бичова поблизу міста Монастириськ на Тернопільщині.

Цьогорічний фестиваль був присвячений 70-літтю депортації українців з Лемківщини у 1944-1946 років.

Читати повністю

Львівські лемки взяли участь у фестивалі у Зиндранові

25-26 липня 2015 року делегація Львівського обласного товариства«Лемківщина» на чолі з головою організації Степаном Майковичем взяла участь у фестивалі лемківської культури і традицій “Од Русаль до Яна” у с.Зиндранова, Польща.

Організатором фестивалю традиційно є Музей лемківської культури у Зиндранові. Незмінною старостою є залишається його засновник Федір Гоч.

Лемківський вертеп 2015. Молода Лемківщина

7 цікавих фактів про пісню “Пливе кача”

Пісня “Пливе кача по Тисині” вважається неофіційним гімном-реквіємом за загиблими активістами Євромайдану, які увійшли в історію як “Небесна сотня”.

Читати повністю

Сучасні виконавці лемківських пісень

www.youtube.com/embed/aKbzSCNAaHU

Лемківські пісні співає Софія Федина, українська співачка, голова Світової федерації українських лемківських об’єднань. Батьки дівчини із Лемківщини,  обоє були переселені, але дівчина розповідає, тільки там , на території зараз Польщі, відчуває себе вдома.  Співачка із задоволенням співає лемківських пісень, бо каже, такої доброї музики ще треба пошукати: «Лемки співали на різні приводи, але з таких що ми найбільшіше знаємо, багато пісень про рідний край. Зокрема ота співанка, там під гором, розказує про рідні терени, за якими лемки сумують, багато про депортацію і про тое, що не можуть повернутись до рідної землі, зокрема:  горами ходжу, не виджу никого, серце моє плаче, серце моє плаче, од жалю великого».

Читати повністю

Історія лемків. Частина 9

Продовження публікацій із серії “Історія лемків”. Читати  частина 1частина 2частина 3частина 4частина 5частина 6частина 7 і частина 8.

Коли лемки-селяни були звільнені з кріпосної залежності, то швидко довідалися про нормальні проблеми вільних людей. Насамперед, що вони повинні платити податки, які не були низькими. Раніше за вреґулювання селянських повинностей щодо держави відповідав шляхтич. Звичайно, лемківські господарі намагалися отримати якнайменший розмір податку. Як виникає зі звітів австрійських чиновників, часто застосовувалися такі хитрощі: у той час, коли збирачі податків проводили інспекцію, селяни переводили частину корів на «угорський» бік кордону. Худоба перебувала по другій стороні кордону під опікою друзів і членів родини. Коли податкові інспектори відходили, то худобу повертали додому. Звичайно, лемки з другої сторони кордону робили так само.

Читати повністю

Лемківський павук

Лемківський павукТрадиційним атрибутом Різдва на Лемківщині був декоративний «павук», який мав глибокий сакраментальний зміст, а також декоративне значення. “Павук” відображає дохристиянські уявлення про створення світу, організацію простору,  світу як образу космосу-всесвіту. Павук із соломи вішали посеред хати, чіпляючи до створи стелі.

Солома свіжа, лискуча, в місцях з’єднань прикрашена маленькими квіточками з «гофронового» кольорового паперу. Траплялось, що павуки робили із тонких дерев’яних прутиків чи дроту. А в місцях з’єднань чіпляли не паперові квіти, а магазинні ялинкові свічечки на прищіпках і підвіщували скляні ялинкові кульки.

Читати повністю

Різдво на Лемківщині: приготування, святкування, традиції, вірування

Lemkivske-Rizdvo-1-732x1024Приготування до різдвяних свят. Переддень Різдва Христового

Підготовка до різдвяних свят на Лемківщині починалася від Введення (4 грудня). З цього дня починає спочивати земля, яку не можна рухати аж до Благовіщення. Ще задовго до Різдва, із початком Пилипівки, починали готувати до свята ту світлицю, в якій відбувається Свята вечеря. На Лемківщині була традиція прикрашати вхідні двері “квітом”: коли у хаті народжувалася дитина, тоді домальовували гілочку із зіркою (хлопчик) чи листком барвінку (дівчинка), а коли хтось помирав – ставили хрестик[1]  . Посеред хати вішали павука зі соломи.

Читати повністю

Категорії

Нове відео