Культура

27-28 серпня відбудеться II Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини” у Зимній Воді

images27-28 серпня 2016 року у с. Зимна Вода, біля Львова, вже вдруге відбудеться Львівський обласний фестиваль “Гомін Лемківщини”. Захід пройде в часі вшанування 70-річчя депортації українців Закерзоння під гаслом “Пам’ятати! Жити! Творити!”.

Фестиваль проводиться з ініціативи Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина” та за підтримки Львівської обласної державної адміністрації, Львівської обласної ради, Пустомитівської районної державної адміністрації та ради, Зимноводівської сільської ради, Пустомитівської районної організації “Лемківщина”, ЛОМГО “Молода Лемківщина”, Фундації дослідження Лемківщини.

Афіша 2016

Читати повністю

Лемківське весілля: зі спогадів мешканців села Ославиця

За переказами уродженців села Ославиці Ганни (Дурняк) Рісної і Тетяни (Антонів) Шарак.

Лемківське весілля є одним з найдавніших самобутніх елементів духовної культури українського народу. Весільні традиції, звичаї та обряди – це національне багатство корінних жителів Західних Карпат. Упродовж століть традиційне народне весілля було одним із найдавніших чинників розвитку й збереження духовної культури лемків. Весілля в Ославиці справляли в будь-яку пору року (тільки не в піст), але найчастіше восени після закінчення основних польових робіт, або після різдвяних свят на «масниці». Воно починалося від зальотів (сватання, заручини). Якщо парубок ходив з дівчиною і одне другому сподобались, то вони домовлялися про одруження та повідомляли про те своїх батьків, які мали дати згоду. Батьки запрошували когось з родини або доброго сусіда в старости, якому надавалася роль виконавця весільного обряду. В призначений день парубок із старостою йшли до батьків дівчини на заручини, переважно вони закінчувалися взаємозгодою. І тоді староста запрошував батьків дівчини до батьків парубка на оглядини. Батьки на весільному обряді виступали посередником між Господом Богом і молодими. Які тільки всі справи були залагоджені, молоді йшли на молитву до священника та домовлялися з ним, в який день може бути весілля. Після того священник у церкві мав оповіді про їхній шлюб.

Читати повністю

Весільна обрядовість на Лемківщині. Ч.3 (закінчення)

Весільні пісні

Увесь хід лемківського весілля, окрім сватання і заручин, супроводжується співом весільних пісень. Весільні пісні залежно від їх функції можна поцілити на дві основні групи: обрядові пісні і пісні необрядові. У свою чергу обрядові пісні діляться на пісенні типи ладкання, інші обрядові пісні та пісні до весільних обрядових танців. Необрядові пісні не пов’язані безпосередньо з весільним обрядом і служать для вдоволення гедоністичних потреб (емоційних, моторних та ін.).

Читати повністю

Весільна обрядовість на Лемківщині. Ч.2 (продовження)

Сценарій

Як видно зі сценарію весілля, усі його події можна поділити на три частини: передвесільну (пролог), власне весілля і післявесільну (епілог). До передвесільної частини належить сватання і заручини.

Сватання і заручини

На Лемківщині сватання (місцеві назви: зальоти, освідчини, спросини) відбувались як напередодні весілля, так і значно раніше. Спочатку парубок знаходив собі двох або більше просатарів (сватів) переважно з близької рідні (вуйки, стрийки), які йшли до дому дівчини дізнатись, чи віддадуть батьки дівчини її за нього. Парубок при цьому до хати не заходив. Іноді в ролі просатара виступав батько парубка, родич, сусід або знайомий. За якийсь час йдуть вдруге іноше (свати разом з парубком) до дому дівчини просити віддати ії заміж. У разі згоди відбувались спочатку оглядини (обозорини, глядини) господарства парубка батьками дівчини, а потім заручини (місцеві назви: руковини, іноді спросини).

Читати повністю

Весільна обрядовість на Лемківщині. Ч.1 (продовження)

На Лемківщині весілля справлялись у будь-яку пору року, але як і всюди в Україні, – найчастіше восени після закінчення основних польових робіт та на масниці (масляну – період між Богоявленням до Великого посту). Планувалось весілля таким чином, щоб головні його події не потрапляли на дні тижневого посту (середу і п’ятницю). Тому найчастіше весілля починалось у п’ятницю після заходу сонця, коли піст уважався закінченим і завершувалось до сходу сонця у середу, коли піст ще не починався. Але цього правила не завжди дотримувались. Весілля могло починатись і закінчуватись і в інші дні. Усі найважливіші події починались і здійснювались у масні (щасливі) дні тижня – вівторок, четвер, суботу.

Читати повністю

Весілля на Лемківщині. До історії дослідження питання

Крізь буремні віки, крізь лихоліття, війни і революції, крізь усі історичні злигодні, якими так багата історія Лемківщини, проніс її народ свої весільні традиції, звичаї, обряди та пісні. Весілля, що поцекуди відлунює сивою давниною, є важливою складовою частиною духової культури лемків. У ньому знайшли відображення не тільки погляди на шлюб, родину та родинні стосунки на відповідному історичному етапі, але й розкрився характер народу, його світогляд.

Багато спільних рис єднає лемківське весілля з українським традиційним класичним весіллям. Однак постійна відірваність лемків від інших східнослов’янських племен сприяла як збереженню старослов’янських архаїзмів, особливо у весільних піснях, так і появі деяких відмінностей, що властиві лише лемківському весіллю.

Читати повністю

17-19 червня відбудеться Фестиваль української культури у Свиднику

17-19 червня 2016 року вже традиційно у Свиднику відбудеться 62-е Свято культури русинів-українців Словаччини.

Програма фестивалю

svidnik_2016

Микола Мушинка подарував львівському музею картини Олекси Новаківського

новаківськийСьогодні, 23 травня 2016 року, до Львова завітав знаний фольклорист й лемкознавець із Словаччини, академік, професор Микола Мушинка з почесною місією – передати львівському Національного музею ім. Андрея Шептицького з приватної колекції понад 50 картин видатного українського художника початку ХХ століття Олекси Новаківського (1872-1935). Серед гостей заходу були представники львівського товариства “Лемківщина” та голова СФУЛО Софія Федина.

21 квітня, у Празі професор Микола Мушинка офіційно передав дарчу грамоту на картини Олекси Новаківського директорові Національного музею імені Андрія Шептицького Ігорю Кожану.

Читати повністю

Посол Канади відвідав Музей-садибу родини Антоничів

посол121 травня 2016 року до Бортятина прибули гості із Канади – Посол Канади в Україні Роман Ващук із родиною, які відвідали Музей-садибу родини Антонича, місцеву церкву і церкву, а також могилу батьків Богдана-Ігора Антонича.

Прадід Романа Ващука Олексій Кулинич у 1930-х роках був директором школи у Бортятині, а маму – п. Марту у грекокатолицькій церкві Успіння Богородиці хрестив отець Василь Антонич – батько Б.-І. Антонича. Читати повністю

В Івано-Франківську освятили лемківську церкву

13233079_10154077969595390_7321603438443774111_n21 травня 2016 року в Івано-Франківськуу у скверику біля Народного дому “Княгинин” (вул. Галицька, 38) урочисто освятили лемківську церкву святих Кирила і Мефодія.

В урочистостях взяла участь делегація Львівського товариства “Лемківщина” в особі голови Степана Майковича та заступника Мирослава Дмитраха, а також представники лемківської спільноти з Польщі та Словаччини.

Дерев’яний храм спроектовано за зразком традиційних сакральних споруд Лемківщини: є тридільною (вівтар, нава і бабинець), будована з брусу, проте покрита металочерепицею, а не гонту через брак коштів.

Церква споруджена в пам’ять про депортацію з Польщі у 1944-46 років, а також у 1951 році та є водночас і пам’ятником, і храмом.

Читати повністю

Категорії

Нове відео