Останні коментарі

Taras

Taras

«Порядний суд за це не візьметься» – Андрій Павлишин про пропозиції кримінального переслідування

andrij-DSC02825_1024x681Проект польського закону, який передбачає, зокрема, покарання за заперечування «волинського геноциду», коментує Андрій Павлишин – історик, журналіст і викладач Львівського католицького університету.

Григорій СПОДАРИК: Як Ви оцінюєте такі уреґулювання, над якими працює тепер Сейм Польщі?
Андрій ПАВЛИШИН:
 Для повноцінного осмислення цього питання потрібно було б глибоко ознайомитися з документом. Потрібна була б також нормальна експертна оцінка. Найкраще, якби її дали міжнародні правозахисні організації на кшталт «Human Rights Watch». На мій погляд, угруповання «Кукіз’15» та інші польські радикали, які протягнули через польський парламент у липні постанови (щодо Волинського злочину – ред.) займаються фальшуванням юридичної практики.
Читати повністю

Брошура “Польське питання”. Погляди ОУН на українсько-польські стосунки

tershakivecПропонуємо вашій увазі працю “Польське питання” (На допомогу інструкторам-пропагандистам) Крайового провідника ОУН на Львівщині (охоплювала територію сучасної Львівської і частин Івано-Франківської й Тернопільської областей) Зиновія Тершаківця (1913-1948, “Федір”, “Чагрів”, “Червень”), яка у 1944 р. була опублікована окремою брошурою.

Авторство у самому виданні не зазначене, але у друкованому органі Проводу ОУН “Ідея і Чин” у переліку підпільних газет і брошур вказано, що “Польське питання” написав “Ф.Чагрів”. Характер брошури повністю відповідав тодішній праці З.Тершаківця, який займався розробкою інструктивних матеріалів для працівників нижчих ланок референтури пропаганди. У брошурі викладено погляди Організації Українських Націоналістів на українсько-польські стосунки під кутом використання його у масовій пропаганді. Читати повністю

У Львові відбулася Лемківська Свята Вечеря

14 січня цього року у Львові у приміщенні професійного училища №20 відбулася Лемківська Свята Вечеря (Велия). Це традиційна зустріч лемківської громади Львова та області, щоб усім разом провести Різдвяні Свята.

Участь у львівській Велиї взяло більше 300 лемків, кожен з яких традиційно приходив з власною мариндею. Серед них були члени Львівського обласного товариства, районних осередків, а також “Молодої Лемківщини”. Читати повністю

14 січня відбудеться Лемківський Святвечір у Львові

15284902_1577091018984429_7230537478523390875_n14 січня 2017 року Львівське обласне товариство “Лемківщина” вже традиційно в часі Різдвяних свят організовує спільну Святу Вечерю (Велию) для лемків, їхніх родин, друзів та прихильників.

Захід відбудеться у м. Львів за адресою вул. Широка, 83 (професійне училище №20), мікрорайон Левандівка. Початок у 15:00.

Вартість квиток – 50 грн. Придбати квиток можна у товаристві за адресою м.Львів, пл. Ринок, 17, 4-й поверх. Звертатись у понеділок та четвер після 17:00 або за телефоном +38 096 541 39 24

Лемківський Свтявечір – хороша нагода провести свята у колі друзів, разом поколядувати і розділити радість Христового народження. Вже традиційно кожен учасники бере із собою власну мариндю (харчі). Запрошуйте своїх друзів та не зволікайте з купівлею квитків.

ПЛАН ЗАХОДІВ ЛЬВІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА “ЛЕМКІВЩИНА” на 2017 РІК

План основних заходів

Львівської обласної організації

Всеукраїнського товариства Лемківщина на 2017 рік

Пор.

Основні заходи

Терміни      проведення

Відповідальні

1 Організація і проведення різдвяного свята у лемківських традиціях «Лемківське Різдво».

Січень

Правління   ЛОО ВУТЛ

2 Поїздка в м. Перемишль, Польща на Свято Водохреща.

19 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

3 Відзначенні Дня Соборності (проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки).

22 січня

Правління   ЛОО ВУТЛ

4 Проведення звітно-виборної конференції Львівської обласної організації ВТ «Лемківщина».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ

5 Участь у підготовці та проведенні VIII Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Лемківська писанка».

Березень

Правління   ЛОО ВУТЛ

6 Участь у підготовці та проведення круглого столу на тему «70 років після»

Квітень

Історичний музей Львова,

Правління ЛОО

7 Участь народного Ансамблю «Лемковина» та делегації ЛОО ВУТЛ у 62-у фестивалі/святі культури русинів-українців Словаччини, що проходить на базі музею Української культури м.Свидник; Читати повністю

Андрій Андрейчин – український літограф з Лемківщини

1.-Andrij-Andrejchyn_670x927-217x300

2 вересня 1865 року у лемківському селі Устя Руське (сьогодні – Устя Горлицьке) народився відомий український друкар-літограф, художник-гравер, видавець та громадсько-культурний діяч Андрій Андрейчин (1865-1914).

Мистець-літограф належав до того самого покоління, що й Іван Франко, Михайло Грушевський та інші діячі на суспільному і культурному полі, які не цуралися також політики та будували в Галичині основи модерного українства. Свій вклад у цю справу мали й вихідці з лемківських Бескидів, як хоч би провідні члени Української національно-демократичної партії та посли до Львівського Крайового сейму і Віденського парламенту, а за фахом юристи – уродженець Нової Весі, піонер фінансових кооперативів Дем’ян Савчак (1847–1912) та Данило Стахура (1860–1938) з Полян (Мисцівських), який в цьому колі показався найбільшим «довгожителем», отже мав можливість взяти участь у визвольних змаганнях (член галицької Української Національної Ради і поселенець Самбора). Читати повністю

Інтерв’ю з командиром ТВ УПА “Данилів” Євгеном Штендерою

Під кінець травня 1946 р. відбувся спільний напад Української повстанської армії та польського формування «Воля і незалежність» («ВіН») на комуністичні об’єкти в місті Грубешеві. Мета – заманіфестувати співпрацю українського і польського підпілля, несподівано атакувати комуністичні сили, зірвати акцію примусового переселення людей тощо. До 70-річчя акції пропонуємо розмову з її учасником Євгеном Штендерою, командиром 28 Тактичного відтинка УПА «Данилів». Читати повністю

Спогади Івана Вархоляка: про Другу світову війну і депортацію. Частина друга

Продовження спогадів (перша частина тут) уродженця Вороблика Королівського Івана Вархоляка (20.03.1926 – 15.03.2008), в якій розповідається про життя під час Другої світової війни (німецько-польська війна, німецько-радянська війна, переміщення фронту, польсько-українська війна) та депортація до УРСР у 1945 році.

У 1939 році восени настала польсько-німецька война. Мені тоді било 13 років. Мобілізація – забрали всіх мужчин в армію. Десь через тиждень фронт прийшов до нас. Одного дня полякі забрали мене копати окопи по горі Філівці. Польска організація „Щельци” хотіла робити заслон німцям. Вони були такі як я, дітваки, і хотіли побороти потужне військо! Я вирив окоп для одного, а він просить, щоб я вирив ще для себе, бо він дуже боїться… Я так і зробив. За якийсь час дивлюся – догори йдуть танкі. Я показав йому і кажу: „Як хцеш – охраняй, а я пшел до дому”. Десь раз вистрілили і та дітвора повтікала. Ми поховалися в склепі (підвалі) і в нас ще був один сусід. Німці прибігли до дверей і кажут виходити. Сусід був в австрійскій армії і знав німецку мову, крикнув: „Цивілі!”. Ми вийшли, а вони кажут, шоб йшли до хати і нікуди не виходили. Тоді вбили двох сусідів. Всіх мужчин зібрали в селі і погнали на «команду» до Романова. Дякуючи директору школи та учителям, бо вони знали німецку мову і все розказали, всіх звідти відпустили. Поки німці пройшли наше село, всі мужчини встигли вернутись домів. До села вернулись всі, крім польського полковника Вєсьо Лєвіцкі.

Читати повністю

Заява товариства “Лемківщина” щодо нищення українських поховань у Польщі

5 листопада 2016 року у м.Монастириська на з’їзді Всеукраїнського товариства “Лемківщина” було схвалено та скеровано Звернення до  Президента України, Голови Верховної Ради та Прем’єр-міністра України щодо нищення українських поховань на території Польщі у 2015-2016 роках та наростання у польському суспільстві антиукраїнської істерії.

Польська сторона попри декларування порозуміння фактично відмовилася від політики взаємного прощення та перекладає усю відповідальність за трагічні події минулого в історії обох народів виключно на українську сторону, однобоко і неправдиво трактує історію, потурає глумленню над пам’яттю загиблих українців, культивує неприязнь до усього українського.

Scan2.jpg

Читати повністю

20 листопада у Львові відкрили пам’ятник Богдану-Ігорю Антоничу

IMG_4256У неділю, 20 листопада 2016 року о 13:30 у Львові відбулася офіційна церемонія відкриття та освячення першого в Україні пам’ятника українському поетові, прозаїку, перекладачеві, літературознавцю та Великому лемку Богдану-Ігорю Антоничу (1909-1937). Назва композиції “Привітання життя” є втіленням алегоричного образу поета та його творчості.

Спільно з Львівським обласним товариством “Лемківщина” у заході взяло участь керівництво області та міста, духовенство Львівської архієпархії УГКЦ, народні депутати, депутати обласної та міської ради, представники інших суспільно-культурних товариств депортованих українців Закерзоння, митці, літератори, львів’яни та гості Львова.

З вітальними промовами виступили голова Львівської обласної організації Всеукраїнського товариства “Лемківщина” Степан Майкович, голова Світової Федерації Українських Лемківських Об’єднань Софія Федина, літературознавець Данило Ільницький, міський голова Львова Андрій Садовий, заступник голови ЛОДА Ростислав Замлинський, автор пам’ятника, ректор Львівської національної академії мистецтв Володимир Одрехівський. Вів церемонію – актор театру імені Леся Курбаса Олег Онищак. Чин освячення пам’ятника провів єпископ-помічник Львівської архієпархії УГКЦ Венедикт. Опісля відбулось покладання квітів до пам’ятника та виступ народного ансамблю пісні і танцю “Лемковина”. Читати повністю

Категорії

Нове відео