Taras

Taras

Ефект Стрейзанд для Польщі

Зміни до закону про Інститут національної пам’яті – Комісії з розслідування злочинів проти польського народу, які набули чинності 1 березня, стали причиною дипломатичної кризи у Польщі. Слідом за Литвою, Україною, Німеччиною, Європейським Союзом, з якими протягом останніх років були зіпсовані двосторонні стосунки з ініціативи польської сторони, до них нещодавно також приєдналися Ізраїль та США. Таке враження, що польський істеблішмент на чолі з Ярославом Качинським щоразу піднімає планку досі прийнятного критичного рівня напруги і випробовує межі її наростання у здійсненні власної міжнародної політики, шукаючи червоних ліній. Проте цього разу опонент та його реакція для Варшави виявились неочікувано серйознішими, аніж усі попередні.

Huta-Pieniacka-045-660x330

Читати повністю

У Львові вшанували жертв акції “Вісла”

Сьогодні, 28 квітня у Львові відбулося покладання квітів до пам’ятного знаку жертв депортацій українців 1944-1947 рр. з нагоди вшанування пам’яті жертв акції “Вісла”.

У цей день минає 71 рік від початку депортації 150 тис. українців з теренів Закерзоння на так звані “повернені землі” північно-західної Польщі.

Участь у заходах вшанування взяла делегація Львівського обласної організації “Лемківщина” на чолі з головою Степаном Майковичем. Водночас участь також брали члени товариства “Надсяння” на чолі з головою Соломією Риботицькою, товариства “Холмщина” на чолі із заступником голови Олександром Волошинським, товариства “Любачівщина” на чолі з головою Богданом Парадовським, а також голова Об’єднання товариств депортованих українців “Закерзоння” Володимир Середа.

Читати повністю

Лемківський варіант розв’язання українського питання в Другій Речі Посполитій

Реценція на книгу Ярослава Мокляка (Jarosław Moklak) “Łemkowszczyzna w Drugiej Rzeczypospolitej(Kraków, 1997)

lemkowszczyzna-w-drugiej-rzeczypospolitej-8390644657На проблемах українсько-польських взаємин міжвоєнного періоду останнім часом сконцетрована увага як українських, так і польських істориків. Це й зрозуміло з огляду на стрімкий рух до зближення між Україною та Польщею і на ключове положення обох країн у Центрально-Східній Європі. Українська проблема була для міжвоєнної Польщі однією з найскладніших, бо від способів її розв’язання залежала доля самої держави та збереження її територіальної інтегральності. Відомо, що поміж українцями, котрі проживали в різних регіонах Другої Речі Посполитої, існували суттєві відмінності не лише в рівні національної свідомості, а й у політичній і культурній активності. Так, у Східній Галичині – території колишньої Австро-Угорщини – український рух носив незалежницьке спрямування і мав чітко виражений антипольський характер. Натомість розвій національної свідомості українців Волині, Підляшшя, Холмщини і Лемківщини був слабким, незважаючи на те, що на деяких з цих теренів (наприклад, у Волинському воєводстві) українське населення складало переважну більшість.

Читати повністю

Відбулося засідання Колегії Всеукраїнського товариства “Лемківщина” в Івано-Франківську

14 квітня в Івано-Франківську відбулося перше у 2018 році засідання Колегії Всеукраїнського товариства “Лемківщина” за участі представників Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Закарпатської обласних організацій.

Участь у засіданні взяли члени Колегії Степан Майкович, Мирослав Дмитрах, Тарас Радь, Ігор Дуда, Степан Криницький, Ярослава Галик, Бабічук Марія, Мельник Любов. Головував на засіданні голова ВУТЛ Василь Мулеса.

Під час засідання було розглянуто п’ять питань порядку денного:

  1. Звіт про роботу обласних осередків у першому кварталі 2018 р.
  2. Про виконання рішеннь попереднього засідання Колегії ВУТЛ
  3. Про підготовку до відзначення ювілейних й пам’ятних дат 2018 р.
  4. Про підсумки засідання Президії СФУЛО У Львові
  5. Організаційні запитання з проведення з’їзду ВУТЛ

Читати повністю

23-25 березня у Львові відбудеться X фестиваль “Лемківська писанка”

23 березня у приміщенні Філософсько-Богословського факультету Українського Католицького Університету (вул. Хуторівка, 35а) розпочинається програма святкувань X фестивалю “Лемківська писанка”. Наступні два дні він продовжиться у приміщенні Дитячої школи народних мистецтв (вул. Б. Антоненка-Давидовича, 6).

Вхід вільний!

буклет 2018друк

Читати повністю

Реєстраційна форма для участі у IV Фестивалю “Гомін Лемківщина”

Для художній колективів та виконавців для зголошення на ІV Львівський обласний фестиваль лемківської культури “Гомін Леміківщини”, що відбудеться 25-26 серпня 2018 р. у Зимній Воді потрібно надіслати оргкомітету анкету-заявку  (завантажити).

Усі інструкції із заповнення можна прочитати у бланку анкети-заявки.

З метою своєчасної та належної підготовки до проведення Фестивалю просимо до 15.06.2018 р. подати письмову анкету-заявку про участь у Фестивалі з пропозиціями щодо репертуару, часового проміжку, в якому Вам було б зручно виступати та іншими побажаннями щодо організації та проведення Фестивалю. Просимо також надати ім’я та прізвище керівника художнього колективу/індивідуального виконавця, його контактний телефон та електронну адресу для погодження репертуару виступу.

Свої пропозиції подавати на електронні адреси Зимноводівської сільської ради: директору народного дому с.Зимна Вода – Марті БОЙКО,   e-mail: marta_ben@yahoo.com; моб.тел.: 067.792.7575 та Наталі ГУДИМІ,  e-mail: nataliagudyma@ukr.net; моб.тел.: 067.735.7101.

index

9 березня у Львові відзначатимуть Шевченківські дні

9 березня на площі перед пам’ятником Тарасові Шевченку у Львові відбудуться заходи до 204-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка.

12.00 – “Заповіт” у виконанні зведеного хору Західної України за участі 1 тис. учасників. Покладання квітів до пам’ятника Тарасові Шевченку.

12.20 – конкурс двійників Тараса Шевченка. “Вільний мікрофон” – читання поезії Тараса Шевченка за участі членів спілки письменників та усіх охочих.

10061_800x600_24030680

Відкритий лист творчої інтелігенції Львова до керівника ПАТ НСТУ

IMG_20180306_0001

Читати повністю

Останнє інтервю з відомим лемківьским різьбярем Степаном Кищаком (1928-2017)

За Божею волею так трапилось, що це інтерв’ю було записане в останній день життя Степана Івановича Кищака (1928-2017) – майстра кругової різьби по дереву, представника лемківської школи різьбярства, популяризатора лемківської різьби та культури у Львові та Україні, засновника Музею лемківської різьби і писанки у Львові та автора численних публікацій про лемківську культуру.

Разом з працівниками львівського музею “Територія Терору” ми фактично записали останні слова Великого Лемка, які ви маєте змогу прочитати у запропонованому інтерв’ю. Степан Кищак надзвичайно любив розповідати про лемківську різьбу по дереву, історію та культуру Лемківщини, а також ділитися спогадами про життя там, на рідній Лемківщині, до переселення і тут, в Україні, де пройшла основна частина його земного життя.

Запропонований тут матеріал є дослівною розшифровкою інтерв’ю із Степаном Івановичем. Ми намагалися зберегти усе так, як було сказано ним, незважаючи на можливу наявність певних неточностей чи різного роду помилок. Разом з тим, хочемо висловити співчуття родині Кищаків та Русиників у зв’язку з утратою близької людини! Боже Вам заплат, Степане Івановичу!

* * *
Звати мене Степан Іванович Кищак. Я народився 12 січня 1928 р. в селі Балутянка ґміна Риманів у Сяніцькому повіті, що на Східній Лемківщині.

У нашому селі Балутянка, яке мало 54 хати, в кожній хаті різьбили. У сусідньому селі Вілька було 34 хати і в ньому також усі різьбили. Це було два основні лемківські різьбярські села. Причиною цього було те, що Лемківщина прекрасна своєю природою, виховуючи любов до краси. Лемки різьбили усе, що їм потрапляло до рук.

Читати повністю

Андрію Тавпашу – 84!

тавпашСтарійшина Львівського товариства “Лемківщина”, громадський діяч, який багато працював і продовжує трудитися для рідної Лемківщини: багатолітній член Правління Львівської обласної організації “Лемківщина”, член колегії Всеукраїнського Товариства “Лемківщина”, член Президії СФУЛО, член правління Фундації дослідження Лемківщини, меценат і натхненник численних добрих справ для збереження і примноження лемківської спадщини.

Андрій Тавпаш народився 2 березня 1934 року в селі Святкова Велика на Лемківщині у селянській сім’ї. У 1945 році разом із сім’єю депортований на територію України – Самбірщину. Закінчив Технікум залізничного транспорту (1955), юридичний (1961-1966) та економічний факультет (1974) Львівського національного університету імені Івана Франка.

Працював головою Галицької районної ради та виконкому міської ради (1974-1982). Обирався депутатом Галицької районної та Львівської міської ради. У 1988 став генеральним директором ЛКФ “Світоч”, з 1996 по 2004 – президент акціонерного товариства фірми.

Читати повністю

Категорії

Нове відео